Элапраза

Діюча речовина идурсульфаза
Категорія Лікарські засоби
Показати всі 106 аналогів

Элапраза аналоги

Вприв
Діюча речовина : велаглюцераза альфа
Миозим
Діюча речовина : алглюкозидаза альфа
Актовегин
Діюча речовина : депротеинизированный гемодериват из крови телят
5.0 2 відгука
Гептрал
Діюча речовина : адеметионин
Берлитион 600
Діюча речовина : тиоктовая кислота
Агвантар
Діюча речовина : левокарнитин
Берлитион 300
Діюча речовина : тиоктовая кислота
Солкосерил
Діюча речовина : депротеинизированный гемодериват из крови телят
Написати відгук

Відгуки

На даний момент користувачі не залишили жодного відгуку про Элапраза. Якщо ви мали особистий досвід використання, будь ласка, поділіться своїм відгуком.
Щоб залишити відгук про Элапраза, вам необхідно увійти на сайт

Інструкція із застосування Элапраза

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ЕЛАПРАЗА

(ELAPRASE)

 

 

Склад:

діючі речовини: idursulfase;

1 мл містить ідурсульфази 2 мг;

­до­по­м­іжні ­ре­чо­вини: полісорбат 20, хлорид натрію, дифосфату натрію гептагідрат, фосфат натрію моногідрат, вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Концентрат для приготування розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий або злегка опалесцентний безбарвний розчин.

 

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що впливають на систему травлення та метаболізм. Ферменти. Код ATХ A16A B09.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодимнаміка.

Синдром Хантера являє собою Х-зчеплене захворювання, викликане недостатнім рівнем в організмі лізосомального ферменту ідуронат-2-сульфатази. Функцією ідуронат-2-сульфатази є катаболізм глікозаміногліканів (ГАГ) дерматансульфату і гепарансульфату шляхом руйнування олігосахаридозв’язаних сульфатних половинок. У зв’язку з відсутністю або наявністю дефектного ферменту ідуронат-2-сульфатази у пацієнтів з синдромом Хантера глікозаміноглікани прогресивно накопичуються у клітинах, призводячи до клітинного перенасичення, органомегалії, руйнування тканин і порушення функції органів.

Ідурсульфаза – це очищена форма лізосомального ферменту ідуронат-2-сульфатази, отримана на лінії клітин людини, що забезпечує профіль глікозилювання, аналогічний природному ферменту. Ідурсульфаза секретується у вигляді 525-амінокислотного глікопротеїну і містить 8 N-пов’язаних глікозильованих ділянок, які займають ланцюжки складних гібридних олігосахаридів, а також олігосахаридів з великим вмістом манози. Молекулярна маса ідурсульфази становить приблизно 76 кДа.

Елапраза, що вводиться внутрішньовенно пацієнтам з синдромом Хантера, забезпечує надходження екзогенного ферменту у клітинні лізосоми. Маннозо-6-фосфатні (М6Ф) залишки на олігосахаридних ланцюгах дозволяють ферменту специфічно зв’язуватися з М6Ф-рецепторами на клітинній поверхні, що призводить до клітинної інтерналізації ферменту, націленого на внутрішньоклітинні лізосоми, і подальшого катаболізму накопичених ГАГ.

Клінічна ефективність і безпека

Безпека та ефективність Елапрази була продемонстрована у трьох клінічних дослідженнях: два рандомізованих плацебо-контрольованих клінічних дослідження (TKT008 та TKT024) за участю дорослих та дітей віком від 5 років і одне відкрите дослідження безпеки (HGT-ELA- 038) за участю дітей віком від 16 місяців до 7,5 року.

Загалом 108 пацієнтів чоловічої статі з синдромом Хантера і широким спектром симптомів були включені у два рандомізованих плацебо-контрольованих клінічних дослідження, 106 з них продовжили терапію під час двох відкритих розширених досліджень.

Під час 52-тижневого рандомізованого, подвійного сліпого плацебо-контрольованого дослідження  96  пацієнтів  віком  від 5 до 31 року отримували препарат Елапраза в дозі 0,5 мг/кг 1 раз на тиждень (n=32) або у дозі 0,5 мг/кг 1 раз на 2 тижні (n=32), або плацебо (n=32). У дослідження були включені пацієнти з документально підтвердженим дефіцитом активності ферменту ідуронат-2-сульфатази, часткою прогнозованої форсованої життєвої ємності легень (ФЖЄЛ)

Первинним критерієм оцінки ефективності був двокомпартментний комбінований показник на основі   суми  рангів  зміни  від  початку  до  кінця   дослідження   відстані,  пройденої  за  6  хв  (6-хвилинний тест ходьби або 6-ХТХ), як показника витривалості, а також відсоток прогнозованої ФЖЄЛ як показника функції легень. Цей критерій суттєво відрізнявся у пацієнтів, які щотижня отримували лікування, від такого у групі плацебо (p=0,0049).

Додатковий аналіз клінічної ефективності проводився за окремими компонентами первинного комбінованого критерію, абсолютними змінами ФЖЄЛ, змін концентрації ГАГ в сечі і розмірів печінки та селезінки, об’ємом форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) і динамікою маси лівого шлуночка (МЛШ).

 

Кінцева точка

52-тижневе лікування

0,5 мг/кг на тиждень

Опосередковано зважені (OM) середні (SE)

Середня відмінність у лікування порівняно з плацебо (SE)

Значення P (порівняно з плацебо)

Ідурсульфаза

Плацебо

Комбінований критерій (6-ХТХ та % ФЖЄЛ)

74,5 (4,5)

55,5 (4,5)

19,0 (6,5)

0,0049

6-ХТХ (м)

43,3 (9,6)

8,2 (9,6)

35,1 (13,7)

0,0131

% прогнозованого ФЖЄЛ

4,2 (1,6)

-0,04 (1,6)

4,3 (2,3)

0,0650

Абсолютний об’єм ФЖЄЛ (л)

0,23 (0,04)

0,05 (0,04)

0,19 (0,06)

0,0011

Рівні ГАГ у сечі (мкг ГАГ/мг креатинін)

-223,3 (20,7)

52,23 (20,7)

-275,5 (30,1)

Додаткова інформація

Код АТХ A16AB09
АТХ Класифікація Idursulfase