ГЕПАМЕТІОН

Склад

1флакон з ліофілізатом містить:

діюча речовина: S-аденозил-L-метіонін 1,4 бутандисульфонат 760 мг у перерахуванні на адеметіонін катіон – 400 мг;

1 ампула з розчинником містить: L-лізин, натрію гідроксид, воду для ін’єкцій.

Лікарська форма

Основні фізико-хімічні властивості: ліофілізат – ліофілізована маса від білого до злегка жовтого кольору, вільна від сторонніх частинок;

розчинник– прозора рідина від безбарвного до світло-жовтого кольору;

приготований розчин – прозорий розчин без видимих частинок, від безбарвного до жовтого кольору.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на систему травлення і процеси метаболізму. Код АТХ А16А А02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

S-аденозил-L-метіонін (адеметіонін) – натуральна амінокислота, що присутня практично у всіх тканинах і рідких середовищах організму. Адеметіонін насамперед діє як коензим і донор метильної групи у багатьох реакціях трансметилювання, важливого метаболічного процесу у людини та у тварин. Перенесення метильних груп (трансметилювання) адеметіоніну також є важливим метаболічним процесом при будуванні фосфоліпідної мембрани клітин і відіграє роль в плинності мембран.

Адеметіонін здатний проникати через гематоенцефалічний бар’єр. Високі концентрації адеметіоніну впливають на процеси трансметилювання, які є дуже важливими у мозковій тканині, завдяки впливу на метаболізм катехоламінів (допаміну, адреналіну, норадреналіну), індоламінів (серотоніну, мелатоніну) та гістаміну.

Адеметіонін є попередником в утворенні фізіологічних сульфурованих сполук (цистеїну, таурину, глютатіону, коензиму А та ін.) у реакціях транссульфурування. Глютатіон, найпотужніший антиоксидант, є важливим компонентом для печінкової детоксикації. Адеметіонін підвищує рівень глютатіону у пацієнтів з ураженням печінки як алкогольного, так і неалкогольного ґенезу.

Фолієва кислота і вітамін В12 є есенційними конутрієнтами в процесах метаболізму і відновлення адеметіоніну.

Фармакокінетика.
Абсорбція.У людини після внутрішньовенного введення фармакокінетичний профіль адеметіоніну є біекспоненційним зі швидкою фазою розподілу в тканинах та кліренсом із періодом напіввиведення близько 1,5 години. Абсорбція при внутрішньом’язовому введенні – 96 %, максимальна плазмова концентрація досягається через 45 хв після застосування.Плазмові концентрації знижуються до початкових значень протягом 24 годин. Біодоступність після перорального застосування підвищується, якщо адеметіонін застосовують між прийомами їжі.

Розподіл. Об’єм розподілу становить 0,41 і 0,44 л/кг для доз адеметіоніну 100 мг і 500 мг відповідно. Зв’язування з білками сироватки крові незначне і становить ≤ 5%.

Метаболізм.Процес метаболізму адеметіоніну є циклічним і називається циклом адеметіоніну. На першому етапі цього циклу адеметіонінзалежна метилаза використовує адеметіонін як субстрат для продукції S-аденозилгомоцистеїну, який потім гідролізується до гомоцистеїну та аденозину за допомогою S-аденозилгомоцистеїнгідралази. Гомоцистеїн, у свою чергу, піддається зворотній трансформації до метіоніну шляхом переносу метильної групи від 5-метилтетрагідрофолату. Нарешті, метіонін може бути перетворений в адеметіонін, завершуючи цикл.

Виведення. Виведення з сечею радіоактивно міченого (метил 14С) адеметіоніну у здорових добровольців при пероральному застосуванні радіоактивної речовини становило            15,5 ± 1,5% через 48 годин і виведення з фекаліями становило 23,5 ± 3,5 % через 72 години, при цьому в стійких пулах залишалось інкорпоровано приблизно 60 % речовини.

Клінічні характеристики.

Показання.

-      Внутрішньопечінковий холестаз у дорослих, у тому числі у хворих на хронічний гепатит різної етіології та цироз печінки.

-      Внутрішньопечінковий холестаз у вагітних.

-      Депресивні синдроми.

Протипоказання

Генетичні дефекти, що впливаютьна метіоніновийцикл та/абоспричиняютьгомоцистинуріюта/або гіпергомоцистеїнемію(наприкладнедостатністьцистатіонінбета-синтази,дефект метаболізмувітамінуВ12).

Підвищена чутливістьдо будь-якого компонента препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Є інформація про розвиток серотоніновогосиндромуу пацієнта, який застосовувавадеметіонінна тліприйому кломіпраміну.Хоча рольадеметіонінуу даномувипадку допускаєтьсятеоретично,слід з обережністюзастосовуватиадеметіонінодночасно з селективнимиінгібіторамизворотного захоплення серотоніну,трициклічнимиантидепресантами(такими як кломіпрамін),препаратамита рослиннимизасобами, що містять триптофан.

Особливості застосування

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію. Одна доза лікарського засобу містить 6,61 мг натрію (еквівалентно вмісту натрію у 16,80 мг столової солі). Це становить 0,3 % від рекомендованого ВООЗ максимального добового прийому натрію для дорослих (5 г столової солі).

Внутрішньовенне введення необхідно проводити дуже повільно.  

Оскільки недостатністьвітамінуВ12 і фолієвої кислоти може викликати зменшення концентраціїадеметіоніну,пацієнтам групи ризику (анемія, захворюванняпечінки, вагітністьабо ймовірність розвитку вітамінноїнедостатності через інші хвороби або спосіб харчування, такий яквегетаріанство) необхідно регулярнопроводитианаліз крові дляперевіркиплазмовихрівнів цих речовин.Якщо виявленонедостатність,рекомендується лікування вітаміномВ12 та/абофолієвою кислотою до або під час застосуванняадеметіоніну.У разі неможливості проведення зазначенихдослідженьпацієнтамз групи ризику рекомендується застосуваннявітамінуВ12 та/або фолієвої кислоти згідно з інструкціями для медичного застосуванняцих лікарських засобів (див. «Фармакологічнівластивості.Метаболізм»).

Адеметіонін не рекомендуєтьсядля застосуванняпацієнтам з біполярнимипсихозами.У деяких пацієнтів відбувся перехід від депресіїдо гіпоманіїабо маніїпри лікуванніадеметіоніном.

Існують дані про застосуванняадеметіонінудля лікування депресії в короткотривалихклінічнихспостереженнях(3-6 тижнів).Ефективністьзастосуванняадеметіонінутривалістю більше 6 тижнів длялікування депресії невідома. Пацієнтівслід попередитипро необхідністьінформуваннялікаря, якщо під час терапії адеметіоніномсимптомиїх захворювання (депресії) не проходять або погіршуються.Пацієнтиз депресією зазвичай знаходятьсяв групіпідвищеногоризику щодо скоєння суїцидуабо інших серйозних вчинків, тому потребують ретельного наглядута постійної психіатричноїдопомогипід час лікуванняадеметіоніномз метою контролю ефективності лікування.  

Існує інформація про короткотривалу появу або посиленнявідчуттятривоги у пацієнтів, що приймають адеметіонін.У більшості випадків у перериваннітерапії не було необхідності.В деякихвипадкахпочуття тривоги зникало після зменшення дози абоприпинення терапії.

Вплив на імунологічнийаналіз гомоцистеїну.Адеметіонін впливаєна імунологічнийаналіз гомоцистеїну,результати якого можутьпомилкововказуватина підвищенийрівень гомоцистеїнуу плазмікрові у пацієнтів, які приймають адеметіонін.У зв'язку з цим такимпацієнтамрекомендуєтьсязастосовуватинеімунологічніметоди визначення рівня гомоцистеїнуу плазмікрові.

Печінкова недостатність. Фармакокінетичніхарактеристики не відрізняютьсяу здорових добровольціві пацієнтів з хронічним захворюваннямпечінки.

Слід контролювати рівні аміакуу пацієнтів з прециротичноюабо циротичноюстадією гіперамоніємії,які застосовуютьтаблеткиадеметіоніну.

Ниркова недостатність. Відповіднихдосліджень не проводилося, тому такимпацієнтамадеметіонінслід застосовувати з обережністю.

Самогубство/суїцидальні думки. Депресія пов’язана з підвищеним ризиком виникнення суїцидальних думок, суїцидальної поведінки і самогубства (самогубства або пов’язаними з ним подіями). Ризикзберігається до настанняремісії при лікуваннідепресії.Суттєвогопокращенняможе не спостерігатися протягом перших тижнів лікування або кількох тижнівпісля початкового курсу терапії,тому за пацієнтамиз депресією необхіднийретельний нагляд, поки не буде відзначатисяполіпшення стану.

Інші психічнізахворювання,при яких застосовуютьцей препарат,також можутьбути пов’язані з підвищенимризиком суїцидальноїповедінки.Крім того,такі захворюванняможуть бути пов’язані з важким депресивнимрозладом.При лікуванніпацієнтівз важким депресивнимрозладомслід проявлятивелику обережністьі застосовуватиті ж самі заходи безпеки,що і прилікуванніпацієнтівз іншими психічнимизахворюваннями.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування високихдоз адеметіонінуу III триместрівагітностіне викликало будь-яких побічних реакцій. Адеметіонінв I іII триместрівагітностіслід застосовуватитільки після ретельноїоцінки лікарем співвідношення користь для жінки/ризик дляплода.

У період годування груддюадеметіонінзастосовують тільки тоді,коли користь від його застосуваннядля жінки переважаєризик длянемовляти.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

У деяких пацієнтів під час терапії адеметіоніномможе виникнутизапаморочення.У такихвипадках слід утриматисявід керування транспортнимизасобамиабо роботи з іншими механізмамидо повного зникненнясимптомів, що можутьвпливатина швидкістьреакції при зазначенихвидах діяльності.

Спосіб застосування та дози

Внутрішньовенне введення необхідно проводити дуже повільно.

Лікування зазвичайпочинають з парентеральноговведення препарату з подальшим застосуваннямпрепаратуу формі таблеток або відразу із застосуваннятаблеток.Готуватирозчин для ін’єкційпотрібно безпосередньоперед застосуванням.

Початкова терапія

Внутрішньовенно або внутрішньом'язово:рекомендованадоза становить5-12 мг/кгмаси тілана добу.Звичайна початкова доза становить400 мг/добу,загальнадобова доза не повиннаперевищувати800 мг. Тривалістьпочатковоїпарентеральноїтерапії становить 15-20 днів при лікуваннідепресивнихсиндромівта 2 тижніпри лікуваннізахворюваньпечінки.
Перорально (внутрішньо):для прийомувнутрішньослід застосовуватипрепаратадеметіонінуу формі таблеток.

Тривалість терапії залежитьвід тяжкостіта перебігу захворюванняі визначаєтьсялікарем індивідуально.
Ліофілізованийпорошок необхіднорозчинятив спеціальномурозчиннику, що додаєтьсябезпосередньоперед застосуванням.Препаратможна вводитиу вигляді  внутрішньом’язовихабо внутрішньовеннихін’єкцій. Для внутрішньовенного введення необхідну дозу адеметіоніну потрібно далі розвести у 250 мл фізіологічного розчину або 5 % розчину декстрози (глюкози) та проводити інфузію повільно упродовж 1-2 годин.

Невикористану частинурозчину потрібно викинути.

Адеметіонін не слід змішувати з лужнимирозчинамиабо розчинами, що містять іони кальцію.Якщо ліофілізованийпорошок має інший колір, крімбілого (через наявність тріщин у флаконі абочерез вплив підвищеноїтемператури),необхідноутриматисявід його застосування.

Пацієнти літнього віку

З наявних даних про використання адеметіоніну не буловиявлено відмінностейв реакціяхна лікування між пацієнтами літньоговіку та молодшими пацієнтами.Лікуванняпацієнтів літнього віку рекомендуєтьсярозпочинати з найменшоїрекомендованоїдози, зважаючи на зниження печінкової,нирковоїабо серцевоїфункції, наявністьсупутніхпатологічнихстанів і застосування інших лікарськихзасобів.

Діти. Безпеката ефективність застосуванняадеметіонінудітям не встановлені.

Передозування. Про випадки передозуванняадеметіоніном повідомлялося рідко. При передозуванні лікарі мають звертатися до місцевих токсикологічних центрів. Рекомендується спостереження за пацієнтомта у разі потреби –застосування симптоматичноголікування.

Побічні реакції.

Інфекції та інвазії:інфекції сечовивідних шляхів.

Психічні розлади:сплутаність свідомості, безсоння, тривога.

Неврологічні розлади:запаморочення, головний біль, парестезії, дисгевзія.

Кардіальні порушення:серцево-судинні розлади.

Судинні розлади:припливи, поверхневий флебіт.

Шлунково-кишкові розлади:здуття живота, біль у животі, діарея, сухість у роті, диспепсія, езофагіт, метеоризм, шлунково-кишковий біль, шлунково-кишкові розлади, шлунково-кишкова кровотеча, нудота, блювання.

Розлади гепатобіліарної системи:печінкова коліка, цироз печінки.

З боку шкіри і підшкірної клітковини:гіпергідроз, свербіж, шкірні реакції, реакції у місці введення (дуже рідко – з некрозом шкіри), ангіоневротичний набряк, алергічні шкірні реакції (наприклад висипання, свербіж, кропив’янка, еритема).

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини:артралгія, м’язові судоми.

Загальні розлади та порушення в місці введення: астенія, озноб, реакції у місці введення, грипоподібні симптоми, нездужання, периферичні набряки, гіпертермія.

Порушення з боку імунної системи:гіперчутливість, анафілактоїдні реакції або анафілактичні реакції (наприклад припливи, диспное, бронхоспазм, біль у спині, дискомфорт у грудній клітці, зміни артеріального тиску (гіпотензія, гіпертензія) або частоти пульсу (тахікардія, брадикардія)).

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: набряк гортані.
Рідко повідомлялося про суїцидальні думки/поведінку (див. розділ «Особливості застосування»).

Термін придатності.

Ліофілізат – 3 роки.

Розчинник – 3 роки.

Термін придатності кінцевого препарату визначається відносно того компонента (ліофілізат або розчинник), термін придатності якого закінчується раніше.

Умови зберігання

Несумісність. Адеметіонін (розчин для ін’єкцій) не слід змішувати з лужними розчинами або розчинами, що містять іони кальцію. 

Упаковка. По 400 мг ліофілізату у флаконі, по 5 флаконів з ліофілізатом  у комплекті з розчинником (5 мл)  по 5 ампул у картонній пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.           

Виробник.ПАТ «Київмедпрепарат».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна,01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.