Кіовіг

Інструкція про застосування

медичного імунобіологічного препарату

КІОВІГ / KIOVIG

Імуноглобулін людини нормальний (IVIg)

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Міжнародна непатентована назва: human normal immunoglobulin (IVIg).

Основні властивості лікарської форми: прозорий або злегка опалесціюючий розчин, безбарвний або блідо-жовтий.

 

ЯКІСНИЙ ТА КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД

 

Діюча речовина

Об’єм флакону

10 мл

25 мл

50 мл

100 мл

200 мл

Імуноглобулін людини нормальний (IVIg)*

1 г

2,5 г

5 г

10 г

20 г

Допоміжні речовини

Гліцин

 

0,25 моль

 

0,25 моль

 

0,25 моль

 

0,25 моль

 

0,25 моль

 

Вода для ін’єкцій

до 10 мл

до 25 мл

до 50 мл

до 100 мл

до 200 мл

 

* відповідає вмісту білка людини, при якому щонайменше 98 % складає IgG

 

Розподіл класів імуноглобулінів:

IgG1 ≥ 56,9 %

IgG2 ≥ 26,6 %

IgG3 ≥ 3,4 %

IgG4 ≥ 1,7 %

Максимальний вміст імуноглобуліну А (IgА): 0,14 мг/мл.

 

ФОРМА ВИПУСКУ

Розчин для інфузій.

 

КОД АТС: J06BА02. Імуноглобулін людини нормальний для внутрішньовенного введення.

ІМУНОЛОГІЧНІ І БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Препарат людського нормального імуноглобуліну містить в основному імуноглобуліни класу  G з широким спектром антитіл до збудників різних інфекцій. Розподіл підкласів імуноглобуліну G (IgG)  у препараті такий, як і в природній плазмі, і має всі властивості, характерні для здорової людини. Виготовляється з пулу плазми не менше, ніж від 1000 донорів. Ефективні дози препарату можуть відновити низький рівень IgG до його нормального рівня. Механізм дії при інших показаннях, крім замісної терапії у пацієнтів з імунодефіцитом, повністю неясний, але полягає в імуномодулюючій дії.

 

Фармакокінетичні властивості

Імуноглобулін людини нормальний стає одразу і повністю біодоступним у системі кровообігу реципієнта після внутрішньовенного введення. Він розподіляється відносно швидко між плазмою і позасудинною рідиною. Приблизно через 3-5 днів досягається рівновага між внутрішньосудинним і позасудиним простором.

Фармакокінетичні параметри препарату КІОВІГ були визначені в двох клінічних дослідженнях у пацієнтів, хворих на первинний імунодефіцит (ПІД), які були проведені в Європі і США. В цих дослідженнях загалом брало участь 83 особи віком не менше 2 років, які приймали дози 300-600 мг/кг ваги тіла кожні 21-28 днів протягом 6-12 місяців. Середній період напіввиведення IgG після введення препарату КІОВІГ складав 32,5 днів. Цей період напіввиведення варіюється для різних пацієнтів, особливо хворих на первинний імунодефіцит. Фармакокінетичні параметри препарату зведені у наступній таблиці. Всі параметри були проаналізовані окремо для трьох вікових груп: діти (до 12 років включно, n = 5), підлітки (13-17 років, n = 10) і дорослі (старше 18 років, n = 64). Отримані в дослідженнях дані порівняльні з параметрами, про які повідомлялося для інших імуноглобулінів людини.

Короткий опис фармакокінетичних параметрів препарату КІОВІГ

Параметр

Діти

(12 років і молодші)

Підлітки

(13-17 років)

Дорослі

(18 років і старші)

медіана

95% ДІ*

медіана

95% ДІ*

медіана

95% ДІ*

Кінцевий період напіввиведення (днів)

41,3

20,2-86,8

45,1

27,3-89,3

31,9

29,6-36,1

Сmin (мг/дл)/(мг/кг) (мінімальний рівень)

2,28

1,72-2,74

2,25

1,98-2,64

2,24

1,92-2,43

Сmax (мг/дл)/(мг/кг) (піковий рівень)

4,44

3,30-4,90

4,43

3,78-5,16

4,50

3,99-4,78

Відновлення in vivo (%)

121

87-137

99

75-121

104

96-114

Інкрементне відновлення (мг/дл)/(мг/кг)

2,26

1,70-2,60

2,09

1,78-2,65

2,17

1,99-2,44

AUC0-21d (г·год/дл) (площа під кривою)

1,49

1,34-1,81

1,67

1,45-2,19

1,62

1,50-1,78

 

* ДІ – Довірчий інтервал

IgG і комплекси IgG розпадаються на клітини в ретикулоендотеліальній системі.

Імуноглобуліни є нормальною складовою частиною тіла людини.

Безпечність препарату КІОВІГ була продемонстрована у декількох неклінічних дослідженнях. Неклінічні дані не показали особливого ризику для людей, виходячи з традиційних досліджень безпечності, фармакології і токсичності.

Дослідження токсичності повторної дози, генотоксичності і токсичності для репродуктивної системи на тваринах є недоцільними через індукцію і пригнічення через утворення антитіл до гетерологічних білків. Оскільки клінічний досвід не дає жодних даних щодо канцерогенного потенціалу імуноглобулінів, не проводилися жодні експериментальні дослідження на гетерогенних видах.

ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ

1) Замісна терапія

Синдроми первинного імунодефіциту, такі як:

- вроджена агамаглобулінемія і гіпогамаглобулінемія;

- загальна варіабельна імунна недостатність;

- тяжка комбінована імунна недостатність;

- синдром Віскотта-Олдріча.

Мієлома або хронічний лімфоцитарний лейкоз (ХЛЛ) з тяжкою вторинною гіпогамаглобулінемією і рецидивуючими інфекціями.

Діти з вродженим СНІДом і рецидивуючими інфекціями.

2) Імуномодуляція

- Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура (ІТП) у дітей і дорослих з високим ризиком кровотечі або до хірургічної операції для коригування кількості тромбоцитів;

- синдром Гієна-Барре;

- хвороба Кавасакі.

3) Алогенна трансплантація кісткового мозку.

 

СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ І ДОЗИ

Дози і тривалість терапії визначаються індивідуально, залежно від показань, фармакокінетичних параметрів у конкретного пацієнта і досягнутого клінічного ефекту. В якості рекомендацій, препарат можна застосовувати в таких дозах.

Замісна терапія при синдромах первинного імунодефіциту

Режим дозування повинен забезпечити досягнення мінімального рівня IgG (при вимірюванні перед наступною інфузією) не менше 4-6 г/л. Після початку терапії потрібно від трьох до шести місяців для досягнення рівноваги. Рекомендована стартова доза 0,4-0,8 г/кг ваги тіла (далі - в.т.), після чого не менше 0,2 г/кг в.т. кожні три тижні.

Доза, необхідна для досягнення мінімального рівня 6 г/л дорівнює порядку 0,2-0,8 г/кг в.т./місяць. Інтервал між введеннями препарату при досягненні стабільного стану варіюється від 2 до 4 тижнів.

Мінімальні рівні потрібно вимірювати для корегування дози та інтервалу між введенням дози.

Замісна терапія при мієломі і хронічному лімфоцитарному лейкозі (ХЛЛ) з тяжкою вторинною гіпогаммаглобулінемією і рецидивними інфекціями; замісна терапія у дітей з вродженим СНІДом і рецидивними інфекціями

Рекомендована доза становить 0,2-0,4 г/кг в.т. кожні три-чотири тижні.

Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура (ІТП)

Для лікування гострого приступу: 0,8-1 г/кг в.т. в перший день, з можливим повтором один раз протягом 3 днів, або 0,4 г/кг в.т. щоденно протягом двох-п’яти днів. Лікування можна повторити у разі рецидиву.

Синдром Гієна-Барре

0,4 г/кг в.т./день протягом 3-7 днів.

Досвід лікування дітей обмежений.

Хвороба Кавасакі

1,6-2,0 г/кг в.т. слід у вигляді розділених доз протягом двох-п'яти днів або 2,0 г/кг в.т. у вигляді однієї дози. Хворі повинні отримувати супутню терапію ацетилсаліциловою кислотою.

Алогенна трансплантація кісткового мозку

Лікування імуноглобуліном людини нормальним може використовуватися як частина режиму підтримання здоров’я після трансплантації.

Для лікування інфекцій та профілактики захворювання «трансплантат проти господаря» доза підбирається індивідуально. Стартова доза зазвичай становить 0,5 г/кг в.т./тиждень, починаючи за сім днів до трансплантації, і до 3 місяців після трансплантації.

У випадку стійкого дефіциту утворення антитіл рекомендується доза 0,5 г/кг в.т./місяць, поки рівень антитіл не повернеться до нормального рівня.

У таблицю зведені рекомендовані дози:

Показання

Доза

Частота ін’єкцій

Замісна терапія при первинному імунодефіциті

- стартова доза:

0,4 – 0,8 г/кг в.т.

 

 

- після цього:

0,2 - 0,8 г/кг в.т.

кожні 2-4 тижні для досягнення мінімального рівня IgG не менше 4-6 г/л

Замісна терапія при вторинному імунодефіциті

0,2 - 0,4 г/кг в.т.

кожні 3-4 тижні для досягнення мінімального рівня IgG не менше 4-6 г/л

Діти зі СНІДом

0,2 - 0,4 г/кг в.т.

кожні 3-4 тижні

Імуномодуляція:

 

 

Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура

0,8 – 1 г/кг в.т.

або

в 1-й день, з можливим повтором один раз протягом 3 днів

 

0,4 г/кг в.т./день

протягом 2-5 днів

Синдром Гієна-Барре

0,4 г/кг в.т./день

протягом 3-7 днів

Хвороба Кавасакі

1,6 – 2 г/кг в.т.

або

у вигляді кількох доз протягом 2-5 днів з супутньою терапією ацетилсаліциловою кислотою

 

2 г/кг в.т.

у вигляді однієї дози з супутньою терапією ацетилсаліциловою кислотою

Аллогенна трансплантація кісткового мозку

 

 

- Лікування інфекцій і профілактика захворювання «трансплантат проти господаря»

0,5 г/кг в.т.

кожен тиждень від 7 дня до 3 місяців після трансплантації

- Стійкий дефіцит утворення антитіл

0,5 г/кг в.т.

кожен місяць, поки рівні антитіл не повернуться до норми

Спосіб введення

Перед використанням препарат потрібно довести до кімнатної температури або температури тіла.

Перед введенням препарат потрібно візуально проконтролювати на наявність твердих частинок і знебарвлення. Не використовуйте препарат, якщо спостерігаються тверді частинки або знебарвлення. Вводити препарат можна лише, якщо він є прозорим або трохи опалесцентним і безбарвним або блідо-жовтим.

Імуноглобулін людини нормальний застосовується внутрішньовенно з початковою швидкістю 0,5 мл/кг в.т./год протягом 30 хв. У разі сприйнятливої переносимості швидкість введення можна поступово збільшити не більше, ніж до 6 мл/кг в.т./год. Клінічні дані, отримані для обмеженої кількості пацієнтів, також вказують на те, що хворі з первинним імунодефіцитом можуть переносити швидкість інфузії до 8 мл/кг в.т./год.

Препарат КІОВІГ слід вводити лише внутрішньовенно. Інші способи введення не оцінювались.

Якщо перед інфузією потрібне розведення, препарат КІОВІГ рекомендується розводити у      5 % розчині глюкози до кінцевої концентрації 50 мг/мл (5 % імуноглобулін). Для отримання розчину імуноглобуліну 50 мг/мл (5 %) препарат КІОВІГ 100 мг/мл (10 %) слід розвести рівним об'ємом розчину глюкози. Рекомендується мінімізувати ризик мікробного зараження під час розведення.

Будь-які побічні реакції, пов’язані з інфузією, слід коригувати шляхом зниження швидкості інфузії або зупинення інфузії.

Всі невикористані залишки розчину слід знищувати.

 

ПОБІЧНА ДІЯ

При використанні імуноглобуліну людини нормального для внутрішньовенного введення іноді можуть виникати такі побічні реакції, як озноб, головний біль, підвищена температура, блювання, алергічні реакції, нудота, артралгія, низький артеріальний тиск і помірний біль у нижній частині спини.

Рідко імуноглобулін людини нормальний може спричиняти падіння артеріального тиску і, в окремих випадках, анафілактичний шок, навіть коли у хворого не спостерігалося підвищеної чутливості при попередньому введенні.

При використанні імуноглобуліну людини нормального спостерігалися випадки реверсивного асептичного менінгіту, ізольовані випадки реверсивної гемолітичної анемії/гемолізу, тимчасового підвищення печінкових трансаміназ і рідкісні випадки тимчасових шкірних реакцій.

Спостерігалося підвищення рівня креатиніну в сироватці і/або гостра ниркова недостатність.

Дуже рідко: тромбоемболічні реакції, такі як інфаркт міокарда, інсульт, легенева емболія і тромбоз глибоких вен.

Було проведено два клінічні дослідження препарату КІОВІГ на хворих на первинний імунодефіцит (ПІД) в Європі і США. В європейському дослідженні 22 учасники з гіпо- і агаммаглобулінемією отримували препарат КІОВІГ протягом приблизно 6 місяців. Американське клінічне дослідження проводилося на 61 учаснику з ПІД, які одержували препарат КІОВІГ протягом приблизно 12 місяців. В Європі було проведене додаткове клінічне дослідження на 23 пацієнтах з ідіоматичною тромбоцитопенічною пурпурою (ІТП). Під час цих досліджень не спостерігалося жодних серйозних побічних дій препарату, за винятком двох випадків асептичного менінгіту у одного хворого з ПІД в американському дослідженні, що вважалося, ймовірно, пов’язаним із застосуванням препарату. Більшість побічних реакцій, які спостерігалися, мали слабкий або помірний характер.

В європейському і американському дослідженнях хворих на ПІД загальна частка побічних реакцій на інфузію становила 0,27. Як і очікувалося, через значно більшу дозу частка побічних реакцій на інфузію була вищою (0,49) в дослідженні хворих на ІТП; 87,5 % з них оцінювалися як слабкі. Несерйозні побічні реакції з цих трьох досліджень зібрані і розподілені по категоріях у відповідності з класами органів і частотою згідно з системою MedDRA у таблиці.

Критерії оцінки частоти розвитку побічної реакції лікарського засобу: дуже часті (≥1/10); часті (≥1/100 до