Пенициллин G Натриевая соль Сандоз

ІНСТРУКЦІЯ

 для медичного застосування препарату

Пеніцилін G натрієва сіль САНДОЗ®

Склад:

діюча речовина: benzylpenicillin sodium;

1 флакон містить бензилпеніциліну натрієвої солі 1 000 000 МО.

Лікарська форма. Порошок для розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група.

Бета-лактамні антибіотики. Пеніциліни, чутливі до дії бета-лактамаз. Код АТС J01C E01.

Клінічні характеристики.

Показання.

Інфекційні захворювання, спричинені пеніцилінчутливими мікроорганізмами: сепсис, ранові інфекції та інфекції шкіри, дифтерія (як додаток до антитоксину), пневмонія, емпієма, еризипелоїд, перикардит, бактеріальний ендокардит, медіастеніт, перитоніт, менінгіт, абсцеси мозку, артрит, остеомієліт, інфекції статевих шляхів, спричинені фузобактеріями, а також при специфічних інфекціях: сибірка, інфекції, спричинені клостридіями, включаючи правець, лістеріоз, пастерельоз, пропасницю, спричинену укусами щурів, фузоспірохетоз, актиномікоз; лікування ускладнень, спричинених гонореєю та сифілісом, бореліоз Лайма після першої стадії захворювання.

Протипоказання.

Гіперчутливість до бета-лактамних антибіотиків (пеніцилінів і цефалоспоринів). Новонароджені, мати яких мають підвищену чутливість до антибіотиків групи пеніцилінів. Епілепсія (при інтралюмбальному введенні). Тяжкі алергічні реакції та бронхіальна астма в анамнезі.

Спосіб застосування та дози.

Перед введенням необхідно зібрати у пацієнта анамнез переносимості препарату та провести попередню внутрішньошкірну пробу на його переносимість.  

Для приготування розчину використовують тільки воду для ін’єкцій.

Як правило, призначають 30 000 МО (= 0,03 млн МО) / кг маси тіла на добу. Кількість введень –  2-6 разів на добу залежно від призначеної дози.

Загальні рекомендації щодо середньої добової дози пеніциліну (1 000 000 МО = 1 млн МО)

Вік (маса тіла)

Звичайна доза

(в/м, в/в введення )

Висока доза

(в/в введення)

Недоношені діти та новонароджені (близько 3,5 кг)

0,03-0,1 млн МО/кг/добу

0,2-0,5 млн МО/кг/добу

Немовлята до 1 року (до 10 кг) та діти до 12 років (до 40 кг)

0,03-0,1 млн МО/кг/добу

0,1-0,5 млн МО/кг/добу;

в окремих випадках –

до 1 млн МО/кг/добу

Дорослі (від 40 кг)

1-5 млн МО/добу

10-40 млн МО/добу

У разі необхідності добову дозу можна підвищувати.

Лікування слід продовжувати ще протягом 3 днів після зникнення основних симптомів захворювання.

Спеціальні рекомендації щодо дозування:

·   при стрептококових інфекціях з метою запобігання ускладненням слід застосовувати препарат  щонайменше 10 днів;

·  бактеріальний ендокардит: дорослим призначають 10-80 млн МО/добу внутрішньовенно   (у комбінації з аміноглікозидами);

· менінгіт: добові дози не повинні перевищувати 20-30 млн МО для дорослих та 12 млн МО для дітей, щоб запобігти судомам та реакції Яриша-Герксгеймера.

При тяжких клінічних станах першу дозу слід розтягнути у часі, починаючи з ¼ індивідуально призначеної разової дози, та вводити повільно, уважно спостерігаючи за пацієнтом:

· отруєння блідою поганкою: звичайна доза 0,5-10 млн МО/кг/добу;

· бореліоз Лайма: 20-30 млн МО на добу внутрішньовенно дорослим та 0,5 млн МО/кг/добу внутрішньовенно дітям, розподілені на 2-3 дози, протягом 14 днів.

Препарат можна також застосовувати:

· внутрішньоплеврально у дозах до 0,2 млн МО (5 000 МО/мл розчинника);

· внутрішньосуглобово у дозах до 0,1 млн МО (25 000 МО/мл розчинника);

· інтралюмбально у дозах, які не більше 10 000-20 000 МО для дорослих та 8 000 МО для дітей віком 6-12 років, 5 000 МО для дітей віком 1-6 років та 2 500 МО новонародженим. Стерильний розчин (концентрація не вище 1000 МО/мл розчинника) підігріти до температури тіла і вводити повільно (1 мл/хв) після видалення відповідної кількості спинномозкової рідини. При інтралюмбальному введенні доза препарату є доповненням до системного лікування, тому загальну добову дозу бензилпеніциліну для системного введення (внутрішньовенно або внутрішньом’язово) необхідно відповідно зменшити.                                         

Дозування при порушенні функції нирок

У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок разові дози препарату та інтервали між ними мають бути встановлені згідно з показниками кліренсу креатиніну.

Кліренс креатиніну, мл/хв

100-60

50-40

30-10