Тазепам

Діюча речовина оксазепам
Категорія Лікарські засоби
Хвороби Депресивний епізод, Невростіння, Рекурентний депресивний розлад
Показати всі 30 аналогів

Тазепам аналоги

Написати відгук

Відгуки

На даний момент користувачі не залишили жодного відгуку про Тазепам. Якщо ви мали особистий досвід використання, будь ласка, поділіться своїм відгуком.
Щоб залишити відгук про Тазепам, вам необхідно увійти на сайт

Інструкція із застосування Тазепам

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування|вживанню| препарату

 

ТАЗЕПАМ

(TAZEPAM)|

 

Склад:

діюча речовина:  оксазепам;

1 таблетка|таблетка|, вкрита плівковою оболонкою, містить|утримує| оксазепаму 10 мг;|

допоміжні речовини:

крохмаль картопляний, натрію крохмальгліколят (тип А), желатин, полісорбат| 80, тальк, магнію стеарат|, лактози моногідрат, целюлози ацетилфталат, поліетиленгліколь 6000.

 

Лікарська форма.   Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група. Психолептичні засоби. Анксіолітики. Похідні бензодіазепіну. Код АТС N05B| A04|.

 

Клінічні характеристики.

Показання|показники|.

В екстрених випадках і короткочасно:

–      при тривожних розладах, що супроводжують неврози та інші психосоматичні порушення;

–      при функціональних порушеннях сну.

 

Стани|достатки| нервового напруження|напруження| і неспокою|занепокоєння|, пов'язані  з проблемами повсякденного життя, не є|з'являються| показанням до застосування препарату.

 

Протипоказання.

–      Підвищена чутливість до похідних 1,4-бензодіазепіну| або до будь-якого компонента препарату;

–      тяжка|тяжка| дихальна недостатність, незалежно від причини;

–      синдром нічного апное;

–      тяжка|тяжка| печінкова та ниркова недостатність;

–      закритокутова форма глаукоми;

–      міастенія;

–      гостра порфірія;

–      нав’язливі ідеї, фобії, хронічні психози;|

–      алкогольна інтоксикація, отруєння снодійними|снотворними| препаратами або іншими засобами, що пригнічують центральну нервову систему.

 

Спосіб застосування|вживання| та дози.

Дозування і тривалість лікування необхідно індивідуально підбирати для кожного пацієнта.

Дорослі

–      При тривожних розладах: від 10 мг|міліграм-еквівалента| до 30 мг|міліграм-еквівалента| 3-4 рази на добу.

–      Як допоміжний засіб|кошт| і лише в обґрунтованих випадках при лікуванні порушень сну: від 10 мг|міліграм-еквівалента| до 30 мг|міліграм-еквівалента| за 1 годину до сну.

Пацієнтів, які приймають оксазепам| з приводу порушень сну, необхідно проінформувати про те, що у них після|потім| прийому препарату мають бути умови для безперервного 7-8-годинного|годинникового| сну.

Пацієнти літнього віку

Пацієнти літнього віку чутливіші до препаратів, що діють на центральну нервову систему. У цій віковій групі рекомендується застосовувати найменшу ефективну дозу (зазвичай|звичні| 10 мг|міліграм-еквівалентів| 3 рази на добу).

Пацієнти з|із| печінковою недостатністю

Необхідно дотримуватися обережності при застосуванні|вживанні| оксазепаму| пацієнтам                з|із| порушеннями функції печінки. Може виявитися необхідним зменшення дози препарату.

Тривалість лікування

Оксазепам застосовують в екстрених випадках для симптоматичного лікування тривоги. Тривалість лікування необхідно обмежити до мінімуму|мінімум-ареалу| – зазвичай|звично| вона складає від кількох днів до 2 тижнів. Тривалість лікування, включаючи період поступової відміни, не має перевищувати 4 тижнів. Поступову відміну препарату необхідно встановлювати індивідуально для кожного пацієнта. Різка відміна оксазепаму| може призвести до розвитку синдрому відміни (порушення сну і концентрації уваги, підвищеній дратівливості і навіть до психотичних| розладів). Особливо небезпечним може стати різке припинення лікування, що проводилося протягом тривалого часу, під час якого оксазепам| застосовували у дозах, що перевищують середні. Прояви|вияви| синдрому відміни тоді більш виражені|виказувати|.

В індивідуальних випадках після|потім| оцінки стану|достатку| пацієнта лікар|лікарка| може ухвалити рішення про подовження максимального часу лікування.

Тривале застосування|вживання| препарату не рекомендується у зв'язку з небезпекою розвитку толерантності і медикаментзної залежності.

Спосіб застосування|вживання|

Препарат слід приймати, запиваючи невеликою кількістю води.

Для зняття симптомів тривоги рекомендується застосовувати найменші ефективні дози. Дозу препарату необхідно збільшувати поступово.

 

Побічні реакції.

Частота і вираженість|виказувати| побічних реакцій залежить від індивідуальної чутливості пацієнта і прийнятої дози.

Відміна препарату у зв'язку з побічними реакціями зустрічається рідко.

Порушення з боку крові і лімфатичної системи: рідко – порушення морфологічного складу крові, лейкопенія.

Порушення з боку нервової системи: часто – сонливість, уповільнення реакції, запаморочення, сплутана свідомість і дезорієнтація, м'язова слабкість, атаксія; рідко – головний біль. Ці ефекти найчастіше спостерігаються на початку лікування, у пацієнтів літнього віку і, як правило, зникають протягом продовження терапії. У разі посилення цих реакцій, відповідне зменшення дози зазвичай знижує їх вираженість і частоту. Як і після прийому інших похідних бензодіазепіну, особливо у великих дозах, може розвинутися дизартрія з невиразною мовою і неправильною вимовою, порушення пам'яті (антеградна амнезія), порушення лібідо.

Порушення з боку органа зору: часто – нечіткий зір, диплопія.

Порушення з боку травної системи: рідко – нудота, диспептичні явища, відчуття сухості в роті, зміна слиновиділення.

Порушення з боку нирок і сечовивідних шляхів: затримка сечі, нетримання сечі.

Порушення з боку скелетно-м'язової системи і сполучної тканини: м'язовий тремор, м'язова слабкість.

Порушення метаболізму і травлення: відсутність апетиту.

Судинні порушення: незначне зниження артеріального тиску крові.

Загальні розлади і реакції у місці введення препарату: загальна слабкість, непритомність.

Порушення з боку імунної системи: дуже рідко – анафілактичні реакції.

Порушення з боку шкіри і підшкірної тканини: алергічні шкірні реакції (висип, свербіж, кропив'янка).

Порушення з боку печінки і жовчовивідних шляхів: підвищення активності печінкових ферментів, порушення функції печінки, що супроводжуються жовтяницею.

Порушення з боку репродуктивної системи і молочних залоз: порушення менструального циклу.

Психічні порушення: парадоксальні реакції – психомоторний неспокій, збудження  і агресивність, сплутаність свідомості, галюцинації, кошмарні сновидіння, марення, психози, дратівливість, неадекватна поведінка.

Парадоксальні реакції найчастіше спостерігаються після|потім| вживання|вжитку| алкоголю, у пацієнтів літнього віку|літніх| і у пацієнтів з|із| психічними захворюваннями.

Фізична і психічна залежність може розвинутися при лікуванні оксазепамом| у терапевтичних дозах. Різке припинення лікування може спричинити|спричиняти| синдром відміни і безсоння на зразок «рикошету».

Характерними|вдача| проявами|виявами| синдрому відміни є|з'являються| головний біль, дзвін у вухах, м'язовий біль, збудження і емоційне|емоціональна| напруження|напруження|, руховий неспокій|занепокоєння|, мимовільні рухи, стан|достаток| сплутаної|спутати| свідомості і дезорієнтації, дратівливість, безсоння. У тяжких|тяжких| випадках можуть з'явитися|появлятися| порушення сприйняття реальності, депресія, зміни особистості|особистості|, тактильна, звукова і світлова гіперстезія|, відчуття «повзання мурашок» і оніміння кінцівок|скінченностей|, парестезія, галюцинації або напади|приступи| судом, порушення пізнавальної функції, біль у животі, блювання.

Є|наявний| відомості про те, що при застосуванні бензодіазепінів| короткої дії і подібних препаратів прояви|вияви| синдрому відміни можуть спостерігатися навіть у перерві|перерити| між прийомом окремих доз, особливо якщо препарат застосовувати у великих дозах.

Пацієнти, які зловживають алкоголем або лікарськими препаратами, більш схильні до розвитку залежності.

Під час лікування оксазепамом| може виявитися існуюча недіагностована депресія з|із| суїцидальними думками.

 

Передозування.

У результаті|унаслідок| передозування оксазепамом| можуть з'явитися|появлятися| наступні|слідуючі| симптоми: сонливість, стан|достаток| дезорієнтації, невиразність мовлення|промова|, а у тяжких|тяжких| випадках – втрата свідомості, кома. Небезпечними для життя можуть бути отруєння, спричинені|спричиняти| одночасним застосуванням|вживанням| оксазепаму| і алкоголю, або оксазепаму| та інших лікарських засобів, що володіють пригнічувальною дією на центральну нервову систему.

При отруєнні оксазепамом| вживають заходи, спрямовані|спрямовані| на швидку елімінацію з організму препарату, що ще не всмоктався, або зменшення його всмоктування  з|із| травного тракту (промивання шлунка, прийом активованого вугілля, викликання блювання – за умови, що пацієнт притомний), проводять моніторинг основних життєвих функцій (дихання, пульс, артеріальний тиск|тиснення|) і при необхідності – відповідне симптоматичне лікування.

Специфічним антидотом є|з'являється| флумазеніл|.

При лікуванні навмисного передозування будь-якого препарату необхідно пам'ятати, що пацієнт міг прийняти багато різних препаратів.

 

Застосування|вживання| у період вагітності або годування груддю.

Застосування лікарського засобу у вагітних жінок у першому триместрі у зв’язку з потенційною тератогенною дією абсолютно протипоказано.

 У разі потреби застосування|вживання| оксазепаму| протягом 3 останніх місяців вагітності або під час пологів, слід враховувати ризик виникнення у|біля| новонародженого гіпотермії, гіпотонії, дихальної недостатності.

Може розвинутися лікарська залежність у дітей, матері| яких тривалий час приймали бензодіазепіни| або подібні препарати у пізньому періоді вагітності (ІІІ триместр), а в постнатальному періоді може розвинутися синдром відміни.

Жінок репродуктивного віку перед початком лікування слід проінформувати про те, що|аби| у разі|в разі| планування|планерування| або при встановленій|установленій| вагітності вони проконсультувалися з|із| лікарем з метою припинення лікування|лікаркою|.

Оксазепам у невеликій кількості проникає у молоко матері|, тому його не можна застосовувати жінкам, які годують груддю. У разі|в разі| виникнення необхідності прийому оксазепаму| |слід припинити годування груддю.

 

Діти.

Не рекомендується застосовувати оксазепам| у цій віковій групі.

 

Особливості застосування|вживання|.

Перед початком лікування оксазепамом| необхідно провести ретельний аналіз існуючих розладів. У разі|в разі| лікування безсоння необхідно виключити інші можливі  причини (соматогенні, психогенні, шкідливі звички). Безсоння, що зберігається, або його рецидив після|потім| 7-14 денного лікування може свідчити|засвідчувати| про наявність первинних психічних або фізичних розладів, що необхідно діагностувати і відповідним чином лікувати.

Загальна|спільна| інформація, що стосується спостережуваних ефектів при лікуванні  бензодіазепінами| та іншими снодійними|снотворними| препаратами, яку слід враховувати при призначенні оксазепаму|, наведена нижче.

Толерантність

Регулярне застосування|вживання| бензодіазепінів| або препаратів подібної дії, зокрема оксазепаму|, протягом кількох тижнів може призвести до зменшення ефективності їхньої дії.

Медикаментозна залежність

Застосування|вживання| бензодіазепінів| або препаратів подібної дії може призвести до розвитку психічної і фізичної лікарської залежності. Ризик розвитку лікарської залежності збільшується разом з дозою і тривалістю лікування і зростає у пацієнтів з|із| алкогольною залежністю, а також у пацієнтів із|із| залежністю до лікарських препаратів в анамнезі.

У разі|в разі| розвитку лікарської залежності різке припинення застосування|вживання| препарату може призвести до виникнення синдрому відміни.

Антеградна амнезія

Оксазепам, як і бензодіазепіни| і подібні препарати, може спричиняти|спричиняти| антеградну| амнезію. Симптоми найчастіше виникають через кілька годин після|потім| прийому препарату, особливо у великій дозі. У пацієнтів, які приймають оксазепам| через порушення сну, для зменшення ризику розвитку амнезії рекомендується застосування|вживання| оксазепаму| за 1 годину до сну і забезпечення відповідних умов для безперервного 7-8-годинного|годинникового| сну.

Психічні і парадоксальні реакції

Оксазепам, як і бензодіазепіни| і подібні препарати, може спричинити парадоксальні реакції, такі як руховий неспокій|занепокоєння|, збудження, дратівливість, агресивність, кошмарні сновидіння, галюцинації, психози, сомнамбулізм|сомнамбулізм|, порушення особистості|особистості|, виражене|виказувати| безсоння та інші поведінкові розлади. Ці реакції значно частіше спостерігаються у пацієнтів літнього віку|літніх|.

У разі|в разі| появи таких симптомів необхідно одразу ж припинити прийом препарату.

Спеціальні групи пацієнтів

Оксазепам слід застосовувати з|із| великою обережністю пацієнтам літнього віку (старше 65 років) у зв'язку з можливим збільшенням побічних реакцій, що стосуються головним чином розладів орієнтації і координації рухів.

Оксазепам слід застосовувати з|із| обережністю пацієнтам з|із| хронічною дихальною недостатністю, оскільки|тому що| встановлено|установлений|, що бензодіазепіни| пригнічують дихальний центр.

Необхідно дотримуватися обережності також пацієнтам з|із| нирковою недостатністю.

Не рекомендується застосування|вживання| бензодіазепінів| і подібних препаратів                         пацієнтам з|із| печінковою недостатністю, оскільки вони можуть прискорювати розвиток енцефалопатії.

Не рекомендується застосування|вживання| бензодіазепінів| і подібних препаратів                       пацієнтам з|із| психозами.

Застосування при депресії: оксазепам слід застосовувати з великою обережністю пацієнтам з симптомами депресії. У цих пацієнтів може з'являтися схильність до суїциду. У зв'язку з можливістю умисного передозування цим пацієнтам слід призначати оксазепам, наскільки це можливо, у найменших дозах.

Бензодіазепіни і подібні препарати не можна застосовувати у монотерапії депресії або тривоги, пов'язаної з депресією. Монотерапія цими лікарськими препаратами може підвищити ризик виникнення суїцидальних думок|гадок|.

Бензодіазепіни і подібні препарати необхідно з|із| великою обережністю застосовувати пацієнтам з|із| алкогольною і медикаментозною залежністю (зокрема наркотичною залежністю) в анамнезі. Ці пацієнти під час прийому оксазепаму| мають перебувати під ретельним наглядом, оскільки знаходяться|перебувають| в групі ризику розвитку фізичної і психічної залежності.

Оксазепам необхідно з|із| обережністю застосовувати пацієнтам з|із| порфірією|. Застосування|вживання| оксазепаму| може призвести до посилення симптомів цього захворювання.

Пацієнтам з|із| глаукомою, особливо з|із| закритокутовою| формою, перед застосуванням|вживанням| препарату Тазепам слід проконсультуватися з|із| лікарем|лікаркою|-окулістом.

У зв'язку з вмістом|вмістом| лактози препарат Тазепам не можна застосовувати пацієнтам із|із| рідкою спадковою|спадкоємною| непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або синдромом порушеного всмоктування глюкози-галактози.

Під час лікування препаратом Тазепам і ще 3 дні після|потім| його завершення не можна вживати|використовувати| ніяких|жодних| спиртних напоїв.

 

Здатність|здібність| впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами|устрої|.

Під час лікування оксазепамом| здатність|здібність| керувати автотранспортом або обслуговувати механічні пристрої|устрої| може бути обмежена у зв'язку з можливістю|спроможністю| зниження концентрації уваги, появи сонливості, амнезії.

Під час застосування|вживання| препарату Тазепам і ще 3 дні після|потім| завершення прийому не можна керувати автотранспортом і обслуговувати рухомі механічні пристрої|устрої|.

 

Взаємодія з|із| іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій.

·         Пригнічувальний вплив оксазепаму| на центральну нервову систему підсилюють|посилюють| опіоїдні| аналгетики, препарати для загальної|спільної| анестезії (анестетики|), психотропні препарати, антидепресанти, протиепілептичні,|епілептичні| антигістамінні препарати, гіпотензивні препарати центральної дії.

·         У разі|в разі| одночасного застосування|вживання| опіоїдних| аналгетиків і оксазепаму| можливе посилення ейфорії, що призводить до розвитку психічної залежності.

·         Вживання|вжиток| алкоголю під час лікування оксазепамом| підсилює|посилює| пригнічувальну дію на центральну нервову систему і іноді|інколи| може призвести до розвитку парадоксальних реакцій, таких як психомоторне збудження, агресивна поведінка.

·         Оксазепам проявляє|виявляє| синергетичну дію з|із| засобами|коштами|, що розслабляють скелетну мускулатуру (кураре і його похідні, препарати, що знижують тонус скелетної мускулатури).

·         Теофілін і кофеїн можуть послаблювати|ослабляти| снодійну|снотворну| дію бензодіазепінів| (включаючи оксазепам|).

·         Оксазепам, що призначається одночасно з препаратами, які застосовують для лікування паркінсонізму (наприклад, з|із| леводопою|), може послаблювати|ослабляти| їх дію.

·         Пероральні протизаплідні лікарські засоби, які містять|утримують| естроген, можуть прискорювати процеси метаболізму і скорочувати біологічний період напіврозпаду оксазепаму|.

·         Протиепілептичні|епілептичні| препарати: одночасне застосування|вживання| з|із| фенітоїном може призвести до зниженням рівня оксазепаму| у сироватці крові. Побічні ефекти можуть бути більш очевидними з|із| гідантоїнами| або барбітуратами.

·         Противірусні препарати: одночасне застосування|вживання| зидовудину| з|із| бензодіазепінами| може знизити|знизити| його кліренс. Ритонавір може інгібувати печінковий метаболізм бензодіазепінів|.

·         Одночасне застосування|вживання| антигіпертензивних засобів|коштів| може підсилювати|посилювати| вираженість|виказувати| зниження артеріального тиску|тиснення|.

·         Рифампіцин, як індуктор печінкового метаболізму, може прискорювати метаболізм оксазепаму|.

·         Одночасне застосування|вживання| баклофену| може підсилити|посилювати| седативну| дію оксазепаму|.

·         Пробенецид може підсилювати|посилювати| дію бензодіазепінів|.

·         Препарати, які індукують активність цитохрому Р450 (наприклад, фенобарбітал, карбамазепін), впливають на процеси біотрансформації похідних                        1,4-бензодіазепіну і викликають зміни їх фармакологічної дії.

·         Дисульфірам, циметидин, еритроміцин, кетоконазол як інгібітори ферментів, залежних від цитохрому Р450, гальмують процеси біотрансформації похідних   1,4-бензодіазепіну і підсилюють їх пригнічуючу дію на центральну нервову систему.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Оксазепам відноситься до групи похідних 1,4-бензодіазепіну|. Діє на багато структур центральної нервової системи, перш за все|передусім| на лімбічну| систему і гіпоталамус, тобто на структури, пов'язані з регуляцією емоційної|емоціональної| діяльності. Як і всі бензодіазепіни|, він підсилює|посилює| гальмівний|гальмовий| вплив ГАМК-ергічних нейронів кори головного мозку, гіпокампу|, мозочка, таламуса і гіпоталамуса. Виявлено існування специфічних для бензодіазепінів| ділянок зв’язування|зв'язування|, білкових структур клітинної|кліткової| мембрани, що мають зв'язок з|із| комплексом, що складається з рецептора ГАМК-А і хлорного каналу. Дія оксазепаму| пов'язана з модуляцією чутливості ГАМК-ергічного рецептора, що призводить|призводить| до збільшення спорідненості рецептора до гама-аміномасляної кислоти (ГАМК), яка є|з'являється| гальмівним|гальмовим| ендогенним нейромедіатором. Наслідком активації бензодіазепінового| рецептора або ГАМК-А є|з'являється| збільшення транспорту іонів хлору всередину нейрона через хлорний канал, що призводить|призводить| до гіперполяризації клітинної|кліткової| мембрани, а в результаті – до пригнічення активності нейрона. Клінічно це виявляється анксіолітичною| і слабше вираженою|виказувати| седативною| дією. Оксазепам чинить|робить| також слабку|слабу| розслабляючу дію на тонус скелетних м'язів і протисудомну дію.

Фармакокінетика.

Оксазепам добре всмоктується з|із| травного тракту. Біодоступність становить близько 92 %. При прийомі всередину 30 мг|міліграм-еквівалента| оксазепаму| максимальна концентрація в крові досягається приблизно через 3 години і становить близько 450 нг/мл.

Оксазепам на 85 % зв'язується з|із| білками крові. Проходить через гематоенцефалічний| бар'єр, плацентарний бар'єр і проникає в грудне молоко|.

Період напіввиведення оксазепаму| становить близько 8,2 години. Процес біотрансформації оксазепаму| відбувається|походить| в печінці. У результаті кон’югації| з|із| глюкуроновою кислотою утворюється неактивний метаболит| – глюкуронат| оксазепаму|.

Оксазепам виводиться в основному з|із| сечею у вигляді глюкуронату| оксазепаму|.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні физико-хімічні|фізико-хімічні| властивості: круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору, з гладенькою поверхнею без тріщин або заглибин по краях.

 

Термін придатності.  3 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 оС, в захищеному від світла та вологи в недоступному для дітей місці.

           

Упаковка.

По 25 таблеток у блістері. По 2 блістери у картонній коробці.

  Категорія відпуску.  За рецептом.

 

Виробник.

Тархомінський фармацевтичний завод «Польфа» АТ|товариство|.

 

Місцезнаходження.

Вул. А. Флемінга 2, 03-176 Варшава, Польща.

Додаткова інформація

Код АТХ N05BA04
АТХ Класифікація Оксазепам