ТІАКТАМ

Склад

діючі речовини: 1 флакон містить 530 мг іміпенемумоногідрату, що еквівалентно 500 мг іміпенемута 530 мг натрію циластатину, що еквівалентно 500 мг циластатину;

допоміжна речовина:натрію гідрокарбонат.

Лікарська форма

Основні фізико-хімічні властивості: порошок від білого до майже білого або злегка жовтуватого кольору.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування,карбапенеми.Іміпенемта інгібітор ферменту. Код АТХ J01D H51.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Тіактамскладається з двох компонентів: іміпенему, першого представника нового класу
b-лактамнихантибіотиків – тієнаміцинів, і циластатинунатрію, особливого інгібітору ферменту, що блокує метаболізм іміпенемув нирках та істотно підвищує концентрацію незміненого іміпенемув сечовивідних шляхах. Вагове співвідношенняіміпенемуі циластатинунатрію у препараті становить 1:1.

Клас тієнаміциновихантибіотиків, до якого належить іміпенем, характеризується ширшим спектром потужної бактерицидної дії, ніж той, що забезпечується будь-яким із вивчених антибіотиків.

Тіактампоказаний для лікування змішаних інфекцій, спричинених чутливими до нього штамами аеробних та анаеробних бактерій. Тіактамвиявив свою ефективність при лікуванні багатьох інфекцій, спричинених аеробними та анаеробними грампозитивнимита грамнегативнимибактеріями, стійкими до цефалоспоринів, у тому числі і до цефазоліну,цефоперазону,цефалотину,цефокситину,цефотаксиму,моксалактаму,цефамандолу,цефтазидимуі цефтріаксону. Велика кількість інфекцій, зумовлених стійкими до аміноглікозидів(гентаміцину,амікацину,тобраміцину) та/або пеніцилінів (ампіциліну,карбеніциліну, пеніциліну-G, тикарциліну,піперациліну,азлоциліну,мезлоциліну) збудниками, також піддається лікуванню даною комбінацією.

Тіактам не показаний для лікування менінгіту.

Тіактам є потужним інгібітором синтезу клітинної стінки бактерії і чинить бактерицидну дію щодо широкого спектра грампозитивнихі грамнегативних, аеробних та анаеробних патогенних мікроорганізмів.

Тіактам разом з новітніми цефалоспоринамита пеніцилінами має широкий спектр дії відноснограмнегативнихвидів, але його визначною рисою є висока активність щодо грампозитивнихвидів, яка раніше спостерігалась лише у b-лактамнихантибіотиків вузького спектра. Спектр активності препарату Тіактам охоплюєPseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis та Bacteroides fragilis, різну за складом і проблемну у клінічному плані групу збудників, стійких, як правило, до інших антибіотиків.

Тіактам ефективний проти великої кількості мікроорганізмів, таких як Pseudomonas aeruginosa, видиSerratia та Enterobacter, які є від природи стійкими до більшості b-лактамнихантибіотиків.

Антибактеріальний спектр іміпенему/циластатинуширший, ніж будь-якого іншого з уже відомих антибіотиків, і охоплює всі клінічно важливі патогенні мікроорганізми. До мікроорганізмів, щодо яких іміпенем/циластатинзазвичай ефективний in vitro, належать:

Грамнегативні аеробні бактеріїВиди Achromobacter

Види Acinetobacter (раніше Mima-Herellea)Aeromonas hydrophila

Види Alcaligenes

Bordetella bronchicanis

Bordetella bronchiseptica

Bordetella pertussis

Brucella melitensis

Burkholderia pseudomallei (ранішеPseudomonas pseudomallei)

Burkholderia stutzeri (ранішеPseudomonas stutzeri)

Види Campylobacter

Види Capnocytophaga

Види Citrobacter

Citrobacter koseri (раніше Citrobacter diversus)

Citrobacter freundii

Eikenella corrodens

Види Enterobacter

Enterobacter aerogenes

Enterobacter agglomerans

Enterobacter cloacae

Escherichia coli

Gardnerella vaginalis

Haemophilus ducreyi

Haemophilus influenzae (включаючи штами, що продукують b-лактамаз)

Haemophilus parainfluenzae

Hafnia alvei

Види KlebsiellaKlebsiella oxytoca

Klebsiella ozaenae

Klebsiella pneumoniae

Види Moraxella

Morganella morganii (раніше Proteus morganii)

Neisseria gonorrhoeae(включаючи штами, що продукують пеніциліназу)

Neisseria meningitidis

Види Pasteurella

Pasteurella multocida

Plesiomonas shigelloides

Види Proteus

Proteus mirabilis

Proteus vulgaris

Види Providencia

Providencia alcalifaciens

Providencia rettgeri (ранішеProteus rettgeri)

Providencia stuartii

Види Pseudomonas*

Pseudomonas fluorescens

Pseudomonas putida

Pseudomonas aeruginosa

Види Salmonella

Salmonella typhi

Види Serratia

Serratia proteamaculans (ранішеSerratia liquefaciens)

Serratia marcescens

Види Shigella

Види Yersinia (раніше Pasteurella)

Yersinia enterocolitica

Yersinia pseudotuberculosis

*Stenotrophomonas maltophilia (ранішеXanthomas maltophilia, раніше Pseudomonas maltophilia) та штами Burkholderia cepacia (раніше Pseudomonas cepacia) в цілому нечутливі щодо препарату Тіактам.

Грампозитивні аеробні бактерії

Види Bacillus

Enterococcus faecalis

Erysipelothrix rhusiopathiae

Listeria monocytogenes

Види Nocardia

Види Pediococcus

Staphylococcus aureus (включаючи штами, що продукують пеніциліназу)

Staphylococcus epidermidis (включаючи штами, що продукують пеніциліназу)

Staphylococcus saprophyticus

Streptococcus agalactiae

Streptococcus групи С

Streptococcus групи G

Streptococcus pneumoniae

Streptococcus pyogenes

Viridans Streptococci(включаючи α та γ-гемолітичні штами)

Enterococcus faecium та деякі стійкі до метицилінустафілококи, нечутливі до препарату Тіактам.

Грамнегативніанаеробні бактерії

Види Bacteroides

Bacteroides distasonis

Bacteroides fragilis

Bacteroides ovalus

Bacteroides thelaiotaomicron

Bacteroides uniformis

Bacteroides vulgatus

Bilophila wadsworthia

Види Fusobacterium

Fusobacterium necrophorum

Fusobacterium nucleatum

Porphyromonas asaccharolytica (ранішеBacteroides asaccharolyticus)

Prevotella bivia (ранішеBacteroides bivius)

Prevotella disiens (ранішеBacteroides disiens)

Prevotella intermedia (ранішеBacteroides intermedius)

Prevotella melaninogenica (ранішеBacteroides melaninogenicus)

Veilonella spp.

Грампозитивніанаеробні бактерії

Види Actinomyces Види Bifidobacterium

Види ClostridiumClostridium perfringens

Види Eubacterium

Види Lactoballus

Види Mobiluncus

Microaerophilic streptococcus

Види Peptococcus

Види Peptostreptococcus

Види Propionibacterium (включаючиP. acnes)

ІншіMycobacterium fortuitum
Mycobacterium smegmatis

Випробуванняin vitroсвідчать, що іміпенемдіє синергічно з аміноглікозидамивідносно деяких ізолятів Pseudomonas aeruginosa.

Фармакокінетика.

Іміпенем. У здорових добровольціввнутрішньовенна інфузіяпрепарату Тіактам у дозі 500 мг протягом 20 хв призводила до пікових рівнів у плазмі іміпенемувід 21 до 58 мкг/мл. Зв’язування іміпенемуз протеїнами сироватки крові людини становить приблизно 20 %.

При застосуванні окремо іміпенемметаболізуєтьсяу нирках дегідропептидазою-І. Індивідуальне відновлення в сечі було в діапазоні від 5 % до 40 %, в середньому у кількох дослідженнях –
15-20 %.

Циластатин – специфічний інгібітор ензиму дегідропептидази-І, він ефективно пригнічує метаболізм іміпенему, тому супутнє застосуванняіміпенемуі циластатинудає змогу досягнути терапевтичних антибактеріальних рівнів іміпенемув сечі і плазмі.

Період напіввиведенняіміпенемуіз плазми крові становив 1 годину. Приблизно 70 % застосованого антибіотика виявляли в інтактному вигляді в сечі протягом 10 годин, і подальшого виведення препарату з сечею не спостерігалося. При застосуванні препарату Тіактамза схемою кожні 6 годин не спостерігалося накопичення іміпенемуу плазмі крові або сечі у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Сумісне застосування препарату Тіактам і пробенецидупризводило до мінімального підвищення рівнів у плазмі і напіввиведенняіміпенемуз плазми крові.

Циластатин. Пікові рівні у плазмі крові циластатинупісля 20-хвилинної внутрішньовенноїінфузіїпрепарату у дозі 500 мг знаходилися в діапазоні від 21 до 55 мкг/мл. Зв’язування циластатинуз білками сироватки крові людини становить приблизно 40 %. Періоднапіввиведенняциластатинуіз плазми крові становить приблизно 1 годину. Приблизно 70-80 % дози циластатинупротягом
10 годин після застосування препарату виводиться у незміненому вигляді з сечею. Після цього циластатинне виявлявся в сечі. Приблизно 10 % виявляли у вигляді метаболіту N-ацетилу, який чинить пригнічувальнудію щодо дегідропептидази, порівняну з такою материнського препарату. Сумісне застосування препарату і пробенецидупризводило до збільшення удвічі рівня у плазмі крові і періоду напіввиведенняциластатину, але не мало впливу на відновлення з сечею циластатину.

Ниркова недостатність

Після одноразової внутрішньовенної дози іміпенему/циластатину 250 мг/250 мг площа під кривою «концентрація – час» (AUC) для іміпенемузбільшилася відповідно в 1,1, 1,9, та 2,7 разау пацієнтів з незначною (кліренс креатиніну (CrCL 50-80 мл/хв/1,73 м2), помірною
(CrCL 30<50 мл/хв/1,73 м2) та тяжкою (CrCL <30 мл/хв/1,73 м2) нирковою недостатністю порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок (CrCL >80 мл/хв/1,73 м2), а площа під кривою «концентрація – час» (AUC) для циластатинузбільшилася відповідно в 1,6, 2 та 6,2 разау пацієнтів з незначною, помірною та тяжкою нирковою недостатністю, порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок. Після одноразової внутрішньовенної дози іміпенему/циластатину 250 мг/250 мг, застосованої через 24 години після гемодіалізу, площа під кривою «концентрація – час» (AUC) для іміпенемута циластатинубула більшою відповідно у 3,7 та 16,4 разапорівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок. Виведення з сечею, нирковий кліренс та плазмовий кліренс іміпенемута циластатинузменшуються разом зі зниженням ниркової функції після внутрішньовенного введення препарату Тіактам. Коригування дози необхідне для пацієнтів з порушенням функції нирок.

Печінкова недостатність

Фармакокінетикаіміпенемуу пацієнтів з печінковою недостатністю не встановлювалася. Через обмежений обсяг печінкового метаболізму іміпенемуочікується, що печінкова недостатність не впливатиме на його фармакокінетику. Тому не рекомендоване коригування дози для пацієнтів з печінковою недостатністю.

Діти

Середній кліренс та об’єм розподілу для іміпенемубули приблизно на 45 % вищими у дітей (віком від 3 місяців до 14 років) порівняно з дорослими. Площа під кривою «концентрація - час» (AUC) для іміпенемупісля застосування дози іміпенему/циластатину15/15 мг/кг маси тіла у дітей була приблизно на 30 % вищою, ніж експозиція у дорослих, які одержували дозу 500 мг/500 мг. При більш високій дозі експозиція після застосування 25/25 мг/кг іміпенему/циластатинудітям була на 9 % вищою порівняно з експозицією у дорослих, які одержували дозу в 1000 мг/1000 мг.

Пацієнти літнього віку

У здорових добровольців літнього віку (віком від 65 до 75 років з нормальною функцією нирок для їхнього віку) фармакокінетика одноразової внутрішньовенної дози іміпенему/циластатину
500 мг/500 мг, що вводилася протягом 20 хвилин, узгоджувалася з очікуваними результатами у пацієнтів з незначною нирковою недостатністю, для яких будь-які зміни дози вважаються непотрібними. Середні величини напіввиведенняіміпенемута циластатинуз плазми становили відповідно 91±7 хвилин та 69±15 хвилин. Багаторазове дозування не мало впливу на фармакокінетикуіміпенемучи циластатину, і не спостерігалося будь-якого накопичення іміпенему/циластатину.

Клінічні характеристики.

Показання

Лікування інфекцій у дорослих та дітей віком від 1 року, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами:

-        внутрішньочеревні інфекції;

-        інфекції нижніх дихальних шляхів (тяжка пневмонія, включаючи лікарняну та вентиляторасоційованупневмонію);

-        інтранатальні та післяпологові інфекції;

-        інфекції сечостатевої системи;

-        інфекції шкіри та м’яких тканин;

-        інфекції кісток і суглобів;

-        септицемія;

-        ендокардит.

Препарат можна застосовувати при лікуванні пацієнтів з нейтропенією, що супроводжується гарячкою, імовірною причиною виникнення якої є бактеріальна інфекція.

Лікування пацієнтів з бактеріємією, що асоційована або, імовірно, асоційована з будь-якою з вищевказаних інфекцій.

Протипоказання

Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату, інших препаратів карбапенему, інших ß-лактамнихантибіотиків (наприклад до пеніциліну або цефалоспоринів).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

У хворих, які застосовувалиганцикловірразом з іміпенемом/циластатином, відзначалисьгенералізованісудоми. Ці препарати можна застосовувати сумісно тільки у разі, коли очікувана користь від застосування переважає можливий ризик.

Повідомлялося про зниження рівня вальпроєвоїкислоти у плазмі крові при сумісному застосуванні з карбапенемами, а у деяких випадках повідомлялося про раптові судоми. Тому не рекомендується одночасне застосуванняіміпенемута вальпроєвоїкислоти/натріювальпроату.

Пероральні антикоагулянти

Одночасне застосування антибіотиків з варфариномможе збільшити його антикоагуляційніефекти. Ризик може змінюватися залежно від типу інфекції, віку та загального статусу пацієнта. Рекомендується проводити частий моніторинг міжнародного нормалізованого відношення (INR) під час та після супутнього застосування антибіотиків з пероральними антикоагулянтами.

Супутнє застосуванняіміпенему/циластатинута пробенецидупризводило до мінімального збільшення концентраціїіміпенемуу плазмі та періоду напіввиведенняіміпенемуз плазми крові. Виведення з сечею активного (незасвоєного)іміпенемузменшувалося приблизно до 60 % дози, коли препарат застосовували з пробенецидом. Супутнє застосування препарату та пробенецидуподвоювало рівень циластатинуу плазмі та період напіввиведенняциластатину, але не мало ніякого ефекту на виведення циластатинуз сечею.

Особливості застосування

Загальні рекомендації

При виборі іміпенему/циластатинуяк препарату для лікування конкретногопацієнтаслід брати до уваги доцільністьвикористаннякарбапенемівна основітаких факторівяк тяжкість інфекції, поширеністьрезистентності до інших підходящихантибактеріальних засобів таризик виборукарбапенем-резистентнихбактерій.

Гіперчутливість

Відомі деякі клінічні та лабораторні дані, які вказують на часткову перехресну алергенністьпрепарату ТІАКТАМ та інших b-лактамнихантибіотиків, пеніцилінів та цефалоспоринів. Тяжкі реакції (включаючи анафілаксію) спостерігаються при застосуванні більшості b-лактамнихантибіотиків. Перед початком терапії препаратом слід ретельно вивчити анамнез хворого на наявність реакції гіперчутливостідо карбапенемів,пеніцілінів,цефалоспоринів, інших
b-лактамнихантибіотиків та інших алергенів (див. розділ «Протипоказання»). Якщо під час застосування препарату розвинулася алергічна реакція, препарат слід відмінити і вжити відповідних заходів. Серйозні анафілактичні реакції вимагають невідкладної терапії.

Функції печінки

Під час лікування іміпенемом/циластатиномслід ретельно контролювати функції печінки через ризик печінкової токсичності (збільшення рівня трансаміназ, печінкова недостатність і блискавичний гепатит).

Пацієнтам з існуючими раніше захворюваннями печінки потрібно контролювати функції печінки під час лікування іміпенемом/циластатином. Немає потреби в коригуванні дози.

Гематологія

Під час лікування іміпенемом/циластатиномможлива позитивна пряма або непряма пробаКумбса.

Антибактеріальний спектр

Перед будь-яким емпіричним лікуванням слід враховувати антибактеріальний спектр іміпенему/циластатину, особливо при станах, що становлять загрозу для життя пацієнта. Крім того, слід дотримуватися обережності через обмежену чутливість певних патогенів(асоційованих, наприклад, з бактеріальними інфекціями шкіри та м'яких тканин) до іміпенему/циластатину. Застосуванняіміпенему/циластатинує доцільним для лікування цих типів інфекцій, якщо конкретнийпатогенбув уже задокументований і відомий як чутливий або коли існують дуже серйозні підстави вважати, що найбільш імовірний патоген(-и) є придатним (-и) для такого лікування. Супутнє застосування даного засобу проти стійкого до метицилінуStaphylococcus aureus(MRSA) може бути показане, коли підозрюється або доведена участь MRSA-інфекцій при затверджених показаннях. Супутнє застосуванняаміноглікозидуможе бути показане, коли підозрюється або доведена участь інфекцій Pseudomonas aeruginosaпри затверджених показаннях.

Clostridium difficile

Розвитокпсевдомембранозногоколіту був зареєстрований як ускладнення при застосуванні майже всіх антибіотиків; форми його можуть бути від легких до таких, що загрожують життю хворого. Через це антибіотики необхідно з обережністю призначати хворим, в анамнезі яких виявляються шлунково-кишкові захворювання, особливо коліти. Важливо пам’ятати про можливість розвитку псевдомембранозногоколіту, коли у хворого під час лікування або після припинення лікування антибіотиками розвивається діарея. Слід розглядати можливість припинення терапії іміпенемом/циластатиномі застосування специфічного лікування Clostridium difficile.Не слід призначати лікарські препарати, які інгібують перистальтику.

Менінгіт

Препарат не рекомендований для лікування менінгіту.

Ниркова недостатність

У пацієнтів зі зниженою функцією нирок іміпінем/циластатинакумулюється. Якщо доза препарату не буде знижена у зв’язку зі станом функції нирок, можливий розвиток побічних реакцій з боку центральної нервової системи (див. «Спосіб застосування та дози» та нижче).

Центральна нервова система (ЦНС)

Як і при терапії іншими антибіотиками групи β-лактамів, при застосуванні препарату ТІАКТАМ описані такі побічні ефекти з боку ЦНС як міоклонія, сплутаність свідомості або судоми, особливо у випадках, коли були перевищені рекомендовані дози залежно від функції нирок та маси тіла. Звичай подібні розлади відзначалися у пацієнтів з ураженням ЦНС (травмами головного мозку або нападами судом в анамнезі) та/або у пацієнтів з порушеною функцією нирок, у  яких можлива кумуляція препарату в організмі. У зв’язку з цим, особливо для подібних хворих, вкрай необхідно суворо дотримуватися рекомендованих доз та лікувального режиму. Терапію протисудомнимипрепаратами потрібно продовжити хворим із судомами в анамнезі.

Особливо уважно слід ставитися до неврологічних симптомів або судом у дітей з відомими факторами ризику судом або які отримують супутнє лікування лікарськими препаратами для зниження інтенсивності судом.

Якщо в процесі лікування препаратом виникають фокальний тремор, міоклоніяабо судомні напади, пацієнти повинні пройти неврологічне обстеження з призначеннямпротисудомноїтерапії, якщо до цього вона не була призначена. Якщо симптоми порушень з боку ЦНС зберігаються, то дозу препарату ТІАКТАМ потрібно зменшити або зовсім відмінити препарат.

ТІАКТАМ не показаний для лікування пацієнтів із кліренсом креатиніну £ 5 мл/хв/1,73 м2, за винятком тих випадків, коли через 48 годин буде проведено гемодіаліз. Для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, ТІАКТАМ рекомендується тільки тоді, коли позитивні результати лікування перевищують потенційний ризик розвитку судом.

Допоміжні речовини

Препарат містить 37,6 мг натрію (1,6 мг-екв.), що слід враховувати при застосовуванні його пацієнтам, які перебувають на контрольованій натрієвій (безсольовій) дієті.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Застосування препарату для лікування вагітних жінок належним чином не вивчене, тому призначати його у період вагітності можна тільки у разі, якщо очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода.

Період годування груддю.

Іміпенем та циластатинекскретуютьсяв невеликих кількостях у грудне молоко. У разі необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження щодо впливу препарату на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не проводились. Але враховуючи ризик виникнення таких побічних явищ як міоклонія, галюцинації, сплутаність свідомості, судоми або інших реакцій з боку нервової системи, слід утриматися від керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами при застосуванні препарату.

Спосіб застосування та дози.

Рекомендації доз для препарату ТІАКТАМ стосуються кількості іміпенему/циластатину, яка буде застосовуватися.

Добову дозу препарату ТІАКТАМ визначати, беручи до уваги тип та ступінь тяжкості інфекції, виділеного патогену (-ів); дозу розподіляти на декілька рівних введень, враховуючи стан функції нирок і масу тіла.

Дорослі пацієнти з нормальною функцією нирок

Дози для пацієнтів з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну > 70 мл/хв/1,73 м2) і масою тіла не менше 70 кг:

-        500 мг/500 мг через кожні 6 годин або

-        1000 мг/1000 мг через кожні 8 годин або через кожні 6 годин.

Для лікування інфекцій, встановленою або імовірною причиною яких є менш чутливі види бактерій (такі як Pseudomonasaeruginosa), та тяжких інфекцій (наприклад, у нейтропенічнихпацієнтів з гарячкою) рекомендується застосування дози 1000 мг/1000 мг через кожні 6 годин.

Дозу слід знижувати для пацієнтів із:

- кліренсом креатиніну £ 70 мл/хв/1,73 м2та/або

- з масою тіла менше 70 кг. Зменшення дози залежно від маси тіла особливо важливе для пацієнтів зі значно меншою за 70 кгмасою тіла та/або помірною/тяжкою формою порушення функції нирок.

Дозу для пацієнтів, маса тіла яких менше 70 кг, але визначати за допомогою формули:

фактична маса тіла (кг) * стандартна доза

70 (кг)

Максимальна добова доза не повинна перевищувати 4000 мг/4000 мг на добу.

Дорослі пацієнти із порушеннями функцій нирок

Щоб визначити знижену дозу для дорослих пацієнтів із порушеннями функцій нирок, необхідно:

1.     Визначити загальну добову дозу(тобто 2000/2000, 3000/3000 або 4000/4000 мг), яку зазвичай застосовують пацієнтам з нормальною функцією нирок.

2.     Підібрати необхідний режим введення зниженої дози (див. таблицю 1) відповідно до кліренсу креатиніну пацієнта та тривалість проведенняінфузії(див. «Спосіб застосування»).

Таблиця 1

ДозиТІАКТАМудля дорослих хворих

з порушеннями функцій нирок і масою ≥ 70 кг і більше*

 * Для пацієнтів із масою тіла менше 70 кгпризначену дозу слід пропорційно знижувати. Пропорційна доза для хворих з масою тіла <70 кгрозраховуватиметься шляхом ділення фактичного ваги тіла пацієнта (в кг) на 70 кг і помножуючи на відповідні дози, рекомендовані в таблиці вище.

** При застосуванні дози 500 мг/500 мг пацієнтам із кліренсом креатиніну 6-20 мл/хв/1,73 м2значно зростає ризик виникнення судом.

Пацієнтам із кліренсом креатиніну £ 5 мл/хв/1,73 м2

ТІАКТАМ для внутрішньовенного введення не слід призначати, якщо протягом найближчих
48 годин їм не проводитимуть гемодіаліз.Гемодіаліз

При лікуванні пацієнтів, у яких кліренс креатиніну £ 5 мл/хв/1,73 м2 і які перебувають на гемодіалізі, застосовують дози, рекомендовані пацієнтам із кліренсом креатиніну
6-20 мл/хв/1,73 м2 (див. табл. 1).

Як іміпенем, так і циластатинвиводяться протягом проведення гемодіалізу. Пацієнту необхідно ввести ТІАКТАМ одразу ж після сеансу гемодіалізу і на далі вводити кожні 12 годин після його закінчення. Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі, а особливо ті, у яких основним захворюванням є захворювання центральної нервової системи, потребують уважного спостереження; призначати ТІАКТАМ таким пацієнтам рекомендується тільки за умови, що очікуваний ефект переважає можливий ризик виникнення судом (див. «Особливості застосування»).

На даний час існує недостатньо даних щодо застосування препарату пацієнтам, які перебувають на перитонеальному діалізі, тому не рекомендується застосовувати його для лікування цієї категорії пацієнтів.

Печінкова недостатність

Коригування дози не потрібне для пацієнтів з порушеннями функцій печінки.

Пацієнти літнього віку

Коригування дози не потрібне для пацієнтів літнього віку з нормальною функцією нирок.

Діти віком від 1 року

Для дітей віком >1 року рекомендована доза становить 15/15, або 25/25 мг/кг/доза через кожні
6 годин.

Для лікування інфекцій, встановленою або імовірною причиною яких є менш чутливі види бактерій (такі як Pseudomonasaeruginosa) та тяжкі інфекції (наприклад у нейтропенічнихпацієнтів з гарячкою), рекомендується застосування дози 25/25 мг/кг через кожні 6 годин.

Діти віком до 1 року та/або з порушенням функції нирок

Не рекомендується застосовувати препарат дітям з порушеннями функцій нирок (креатинін сироватки крові > 2 мг/дл) через недостатню кількість клінічних даних.

Спосіб застосування

Кожен флакон призначений тільки для одноразового використання.

Перед застосуванням вміст флакону (порошок) необхідно розчинити та розвести відповідним чином (див. рекомендації нижче). Кожну дозу, що не перевищує 500 мг/500 мг препарату ТІАКТАМ для внутрішньовенного застосування, слід вводити протягом 20-30 хв. Кожну дозу, що перевищує 500 мг/500 мг, слід вводити протягом 40-60 хв. Якщо у пацієнта під час інфузіїз’являється нудота, необхідно зменшити швидкість введення препарату. Приготування розчину для внутрішньовенного введення.

ТІАКТАМ для внутрішньовенноїінфузіївипускається у вигляді стерильного порошку у флаконах, що містять 500 мг еквіваленту іміпенемуі 500 мг еквіваленту циластатину.

До складу препарату ТІАКТАМ як буфер входить бікарбонат натрію, який забезпечує отримання розчину з рНвід 6,5 до 8,5. Ці зміни рНне мають істотного значення, якщо розчин готують і зберігають згідно з наведеними вказівками. У препараті ТІАКТАМ для внутрішньовенного застосування міститься 37,5 мг натрію (1,6 мЕкв).

Стерильний порошок ТІАКТАМ слід розводити так, як це зазначено у таблиці 2. Отриманий розчин необхідно струшувати до утворення прозорої рідини. Варіативність кольору розчину від безбарвного до жовтого не впливає на активність препарату.

Таблиця 2

Приготування розчину ТІАКТАМ для внутрішньовенного введення

Вміст флакона потрібно суспендувати та довести до 100 мл відповідним розчином для інфузій.

На першому етапі рекомендується додати приблизно 10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду до флакона. За виняткових обставин, коли 0,9 % розчин натрію хлориду не можна застосовувати з клінічних причин, як розчинник можна застосовувати 5 % глюкозу.

Добре струсити та перенести суспензію, що утворилася, до ємності з розчином для інфузій.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ:СУСПЕНЗІЯ НЕ Є ГОТОВИМ РОЗЧИНОМ ДЛЯ ІНФУЗІЙ.

Повторити процедуру, додавши знову 10 мл розчину для інфузійдля того, щоб увесь вміст флакона перейшов до розчину для інфузій. Суміш, що утворилася, потрібно струшувати, поки вона не стане прозорою.

Концентрація відновленого розчину після вищевказаної процедури становить приблизно 5 мг/мл іміпенемута циластатину.

Розведені розчини слід негайно застосовувати. Часовий інтервал між початком відновлення та закінченням внутрішньовенноїінфузіїне повинен перевищувати 2 години.

Не заморожувати відновлений розчин.

Невикористані матеріали та залишки продукту повинні бути утилізовані згідно з чинними вимогами.

Діти.

Оскільки недостатньо клінічних даних, не рекомендовано застосовуватиТіактамдітям віком до
1 року та дітям з порушеннями функцій нирок (креатинін сироватки > 2 мг/дл) (див. «Спосіб застосування та дози»).

Передозування

Симптоми передозування, що можуть виникати, узгоджуються з профілем побічних реакцій; вони можуть включатисудоми, сплутаність свідомості, тремор, нудоту, блювання, артеріальну гіпотензію, брадикардію.

Немає специфічної інформації щодо лікування при передозуванні препаратом. Препарат видаляється шляхом гемодіалізу. Однак ефективність цієї процедури при передозуванні не встановлена. Лікування симптоматичне.

Побічні реакції.

Найпоширенішими системними побічними реакціями, які, можливо, були пов'язані з лікуванням іміпенемом/циластатином, були нудота (2 %), діарея (1,8 %), блювання (1,5 %), висипання (0,9 %), гарячка (0,5 %), артеріальна гіпотензія(0,4 %), судоми (0,4 %), запаморочення (0,3 %), свербіж
(0,3 %), кропив’янка (0,2 %), сонливість (0,2 %).

Найпоширенішими місцевими побічними реакціями були: флебіт/тромбофлебіт (3,1 %), біль у місці ін'єкції (0,7 %), еритема в місці ін'єкції (0,4 %) та індураціївени (0,2 %).

Також відзначалося збільшення рівнів трансаміназі лужної фосфатази в сироватці крові.

Можливі побічні реакції розподілені за класами систем органів і частотою: дуже поширені
(від > 1/10), поширені (від> 1/100 до <1/10), непоширені (від > 1/1000 до <1/100), рідко (від > 1/10000 до <1/1000), дуже рідко (від <1/10000) та невідомі (не можна оцінити на підставі доступних даних).

Відомі дані, що при застосуваннііматинібу/циластатинуу дітей віком> 3 місяців повідомлялося про побічні реакції, цілком подібні до тих, що спостерігалися у дорослих пацієнтів.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25 ˚С. Зберігати в оригінальній упаковці.

Несумісність.Препарат хімічно несумісний з лактатами (солями молочної кислоти) і його не можна розводити розчинниками, до складу яких вони входять. Незважаючи на це, Тіактамможна вводити через ту ж внутрішньовенну систему, через яку здійснюєтьсяінфузіярозчинів лактату.

Препарат не дозволяється змішувати з іншими антибіотиками та будь-якими іншими лікарськими засобами, окрім тих, які зазначені в розділі «Спосіб застосування».

Упаковка.1 флакон у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.Факта ФармасьютікС.п.А./FactaFarmaceutici S.p.A.

Місцезнаходженнявиробника та його адреса місця провадження діяльності.

НуклеоІндастріалС. Атто (С. Ніколо а Тордіно) 64100 Терамо, Італія/Nucleo Industriale S.Atto (loc. S. Nicolo’ A Tordino) - 64100 Teramo (TE), Italy.