Визтемо

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ВІЗТЕМО

(VISTEMO)

Склад:

діюча речовина: 1 капсула містить 20 мг, 100 мг чи 250 мг темозоломіду;

допоміжні речовини: лактоза безводна, натрію крохмальгліколят, кислота винна, кислота стеаринова, кремнію діоксид колоїдний.

Лікарська форма. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки.

Код ATC L01A X03.

Клінічні характеристики.

Показання. Лікування:

– дорослих пацієнтів з вперше виявленою мультиформною гліобластомою у супроводі радіотерапії та потім як монотерапія;

– дітей старше 3 років і дорослих пацієнтів зі злоякісною гліомою у формі мультиформної гліобластоми або анапластичної астроцитоми при наявності рецидиву або прогресування захворювання після стандартної терапії.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату або до дакарбазину (ДТІК); виражена мієлосупресія.

Спосіб застосування та дози. Терапію повинен проводити лікар, що має досвід лікування вищезазначених злоякісних захворювань.

Дорослі з вперше виявленою мультиформною гліобластомою.

Фаза лікування Візтемо одночасно з радіотерапією.

Візтемо застосовують внутрішньо в дозі 75 мг/м2 щодня протягом 42 днів одночасно з радіотерапією (60 Гр за 30 фракцій) з подальшим курсом ад’ювантного лікування протягом 6 циклів. Зниження дози не рекомендується; однак переривання в лікуванні можливе залежно від переносимості терапії пацієнтом. У такій дозі застосування Візтемо може бути продовжене з 42 днів супровідної терапії до 49 днів за наявності всіх нижчезазначених умов:

- абсолютна кількість нейтрофілів ³ 1,5 ´ 109/л;

- кількість тромбоцитів ³ 100 ´ 109/л;

- критерії загальної токсичності (КЗТ): негематологічна токсичність ≤ 1 ступеня (за винятком алопеції, нудоти та блювання).

Модифікація дози. Під час лікування щотижня слід виконувати розгорнутий загальний аналіз крові. Застосування темозоломіду слід перервати або припинити зовсім протягом супровідної фази, враховуючи критерії гематологічної та негематологічної токсичності, згідно з таблицею 1.

Таблиця 1

Переривання або припинення застосування темозоломіду під час супровідної терапії (темозоломід + радіотерапія)

Токсичність

Перериванняа застосування темозоломіду

Припинення застосування темозоломіду

Абсолютна кількість нейтрофілів

³ 0,5 та пацієнтам з вперше виявленою мультиформною гліобластомою антиеметична профілактика рекомендована перед початковою дозою супровідної терапії темозоломідом та настійно рекомендується під час ад’ювантної фази;

· пацієнтам з рецидивом або прогресуванням гліоми антиеметична терапія може бути необхідною у разі тяжкого блювання (3 або 4 ступеня) у попередніх циклах лікування.

Пацієнти з порушенням функції печінки або нирок. Фармакокінетичні показники темозоломіду в осіб з нормальною функцією печінки порівняні з такими у пацієнтів, які мають слабке або помірне порушення функції печінки. Немає даних про призначення темозоломіду особам з тяжким порушенням функції печінки (клас ІІІ за класифікацією Чайдл‑П’ю) або нирок. З урахуванням фармакокінетичних властивостей темозоломіду навряд чи можна припустити, що за наявності тяжкого порушення функції печінки або нирок буде потрібним зниження дози. Однак при призначенні темозоломіду таким пацієнтам слід дотримуватися обережності.

Пацієнти літнього віку. Пацієнти літнього віку (віком від 70 років) можуть зазнавати підвищеного ризику розвитку нейтропенії та тромбоцитопенії порівняно з пацієнтами молодшого віку. Тому слід з обережністю призначати Візтемо хворим літнього віку.

Пацієнти чоловічої статі. Темозоломід може мати генотоксичний ефект. Тому чоловіки, які приймають Візтемо, слід використовувати ефективні засоби контрацепції. Чоловікам, які приймають темозоломід, не можна планувати народження дитини під час лікування та протягом 6 місяців після припинення лікування. Чоловікам рекомендується звернутися за консультацією з приводу кріоконсервації сперми до початку лікування через можливість необоротного безпліддя, спричиненого лікуванням темозоломідом.

Лактоза. Оскільки Візтемо містить лактозу, препарат не слід приймати пацієнтам з рідкими спадковими проблемами галактозної непереносимості, дефіциту лактози або глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Здатність керувати автомобілем та управляти механізмами може бути порушена при прийомі препарату Візтемо у зв’язку з можливістю розвитку стомлюваності та сонливості.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Сумісне застосування препарату Візтемо з ранітидином або разом з їжею не призводить до клінічно значущих змін всмоктування препарату.

Сумісний прийом дексаметазону, прохлорперазину, фенітоїну, карбамазепіну, ондансетрону, антагоністів Н2-рецепторів гістаміну або фенобарбіталу не змінює кліренс Візтемо. Сумісний прийом вальпроєвої кислоти спричинював слабковиражене, але статистично значуще зниження кліренсу темозоломіду.

Застосування Візтемо з іншими речовинами, які пригнічують кістковий мозок, може збільшити ймовірність розвитку мієлосупресії.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Темозоломід – це алкілуючий засіб з протипухлинною активністю, що має імідазотетразинову структуру. При потраплянні в системну циркуляцію (при фізіологічних значеннях рН) він зазнає швидкого хімічного перетворення з утворенням активної сполуки – монометилтриазеноімідазолкарбоксаміду (МТІК). Вважають, що цитотоксичність МТІК головним чином обумовлена алкілуванням гуаніну в положенні О6 та додатковим алкілуванням в положенні N7. Цитотоксичне пошкодження, яке розвивається потім, вірогідно, включає (запускає) механізм аберантного відновлення метилового залишку.

Фармакокінетика. Темозоломід швидко всмоктується після прийому внутрішньо та виводиться із організму з сечею. Швидко проходить крізь гематоенцефалічний бар’єр та потрапляє в цереброспінальну рідину. Максимальні концентрації досягалися в середньому між 0,5 та 1,5 годинами (найраніше через 20 хвилин) після прийому дози препарату. Період напіввиведення з плазми становив приблизно 1,8 години. Кліренс препарату в плазмі, об’єм розподілу та період напіввиведення не залежали від дози. Темозоломід неміцно зв’язується з білками (10-20 %), у зв’язку з чим не варто очікувати взаємодії препарату з речовинами, які сильно зв’язуються з білками. Після перорального прийому темозоломіду з міткою 14С середній ступінь виведення ізотопу 14С з фекаліями протягом 7 днів становив 0,8 %, що говорить про повну всмоктуваність. Основний шлях виведення темозоломіду – через нирки. Через 24 години після перорального прийому приблизно 5 –10 % дози знаходять у незміненому вигляді в сечі; інша частина виводиться у вигляді кислотної форми темозоломіду, 5-аміноімідазол-4-карбоксаміду (АІК) та неідентифікованих полярних метаболітів.

Аналіз фармакокінетики темозоломіду показав, що кліренс темозоломіду в плазмі не залежить від віку, функції нирок чи вживання тютюну. Фармакокінетичний профіль препарату в плазмі пацієнтів, які мають порушення функції печінки слабкого чи помірного ступеня, був аналогічним такому у пацієнтів з нормальною функцією печінки.

У дітей показник AUC вищий, ніж у дорослих. Однак максимальна переносима доза (МПД) у дітей та дорослих є однаковою і становить 1000 мг/м2 за цикл лікування.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: Візтемо, капсули по 20 мг: тверді желатинові капсули розміру «2» білого кольору, що містять світло-рожевий порошок;

Візтемо, капсули по 100 мг: тверді желатинові капсули розміру «1» блакитного кольору, що містять світло-рожевий порошок;

Візтемо, капсули по 250 мг: тверді желатинові капсули розміру «0» червоного кольору, що містять світло-рожевий порошок.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ºС.

Упаковка. По 5 капсул у контейнері; по 1 контейнеру у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ТОВ «ФАРМЕКС ГРУП»

Місцезнаходження. Україна, 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100