АЦЕЛІЗИН

Склад

діюча речовина: ацелізин стерильний;

1 флакон містить ацелізину стерильного – 1 г;

Лікарська форма

Основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок білого кольору без запаху або зі слабким специфічним запахом.

Фармакотерапевтична група.Інші аналгетики та антипіретики. Саліцилова кислота та її похідні. Код АТХ N02B A01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Ацелізин є ін’єкційною формою ацетилсаліцилової кислоти і має характерні для неї властивості, а також підвищує її біодоступність та аналгетичний ефект. Володіє аналгезуючою, протизапальною, жарознижувальною і антиагрегантною дією.

Препарат інгібує циклооксигеназу, у результаті чого пригнічується синтез простагландинів і утворення тромбоксану А2 у тромбоцитах. Зменшується здатність тромбоцитів і еритроцитів до склеювання і прилипання (адгезії) до ендотелію кровоносних судин. Знижуючи поверхневий натяг мембран еритроцитів, препарат полегшує їх деформування при проходженні через капіляри і покращує кровотік.

Фармакокінетика.

Препарат зв’язується з білками плазми на 80-90 %. Проникає у більшість тканин організму, у тому числі в синовіальну, цереброспінальну, перитонеальну рідини. У крові гідролізується, утворюючи ацетилсаліцилову кислоту і лізин. У печінці ацетилсаліцилова кислота перетворюється на саліцилову. Період напіввиведення ацетилсаліцилової кислоти становить 15-20 хвилин, саліцилової та її активних метаболітів – від 3-6 годин (малі дози) до 15-          30 годин (великі дози). Екскретується переважно нирками у незмінній формі (60 %) та у вигляді метаболітів.

Клінічні характеристики.

Показання

-       Больовий синдром різного генезу (головний, вушний і зубний біль, болі у післяопераційному періоді, а також при міалгії, артралгії, невралгії, невритах, колікоподібних болях, при ревматичних захворюваннях);

-       гарячкові стани;

-       тромбофлебіт поверхневих вен;

-       профілактика і лікування післяопераційних тромбозів та емболій.

Протипоказання

-       Гіперчутливість до ацетилсаліцилової кислоти, інших саліцилатівабо до будь-якого компонентупрепарату.

-       Бронхіальнаастма, викликана застосуваннямсаліцилатівабо речовинз подібною дією, особливоНПЗЗ, ванамнезі.

-       Гострі шлунково-кишкові виразки.

-       Геморагічний діатез.

-       Ниркова недостатністьважкого ступеня.

-       Печінкова недостатністьважкого ступеня.

-       Серцева недостатністьважкого ступеня.

-       Комбінація з метотрексатому дозуванні15 мг/тиждень або більше.

-       Комбінація ацетилсаліциловоїкислоти в протизапальних/жарознижуючих/ анальгезуючихдозах із пероральнимиантикоагулянтамиу хворих з гастродуоденальноювиразкоюв анамнезі.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Протипоказання дляодночасного застосування.

-       Застосування ацетилсаліциловоїкислоти та метотрексатув дозах15 мг/тижденьі більше підвищує гематологічнутоксичністьметотрексату(зниженнянирковогокліренсуметотрексатупротизапальнимиагентамиі витіснення саліцилатамиметотрексату зі зв’язку з білкамиплазми).

-       Застосування ацетилсаліциловоїкислоти з пероральнимиантикоагулянтамив протизапальних/жарознижуючих/анальгезуючихдозах пацієнтамз гастродуоденальнимивиразкамив анамнезі:підвищенийризик кровотечі.

Не рекомендованікомбінації.

-       Застосування ацетилсаліциловоїкислоти з пероральнимиантикоагулянтамив протизапальних/жарознижуючих/анальгезуючихдозах пацієнтампри відсутностігастродуоденальнихвиразок в анамнезі:підвищенийризик виникненнякровотечі.

-       Застосування ацетилсаліциловоїкислоти з пероральнимиантикоагулянтамив антиагрегантнихдозах пацієнтамз гастродуоденальнимивиразкамив анамнезі:підвищенийризик кровотеч.

-       Одночасне застосування з низькомолекулярнимгепарином,нефракційнимгепариному пацієнтів похилого віку (старше65 років) незалежно від дозигепаринуі протизапальних/жарознижуючих/анальгезуючихдоз ацетилсаліциловоїкислоти.

-       Застосування з клопідогрелем(якщо немає затвердженихпоказаньдо застосуванняданої комбінації у пацієнтів з гострим коронарнимсиндромом).

-       Застосування з тиклопідином,з урикозуричнимилікарськимизасобами.

-       Застосування з глюкокортикоїдами(крім замісноїтерапії) для протизапальнихдоз ацетилсаліциловоїкислоти.

-       Застосування з пеметрекседому пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатинінуміж 45 мл/хв і 80 мл/хв): підвищуєтьсяризик токсичностіпеметрекседу.

Комбінації, які слід застосовувати з обережністю.

-       При застосуванніацетилсаліциловоїкислоти та метотрексатув дозах менше               15 мг/тижденьпідвищуєтьсягематологічнатоксичністьметотрексату(зниженнянирковогокліренсуметотрексатупротизапальнимиагентамиі витіснення саліцилатамиметотрексату зі зв’язку з білкамиплазми).

-       Застосування ацетилсаліциловоїкислоти з ібупрофеномперешкоджаєнеоборотномуінгібуванню тромбоцитівацетилсаліциловоюкислотою.Лікуванняібупрофеномпацієнтівз ризикомкардіоваскулярнихзахворювань може обмежуватикардіопротекторнудію ацетилсаліциловоїкислоти.

-       Застосування ацетилсаліциловоїкислоти та антикоагулянтів,тромболітиків/іншихінгібіторівагрегаціїтромбоцитів/гемостазупідвищуєризик кровотечі.

-       Застосування високихдоз саліцилатівіз НПЗЗ (завдяки взаємодоповнюючимефектам) підвищуєтьсяризик виникненнявиразок шлунково-кишковоготракту і шлунково-кишкових кровотеч.

-       Застосування з селективнимиінгібіторамизворотного захоплення серотоніну(включаючициталопрам,есціталопрам,флуоксетин,флувоксамін,пароксетин,сертралін)підвищуєризик розвиткушлунково-кишкової кровотечі внаслідок можливого ефекту синергізму.

-       Застосування з дигоксином– концентраціяостанньогов плазміпідвищуєтьсявнаслідок зниження ниркової екскреції.

-       Застосування високихдоз ацетилсаліциловоїкислоти і протидіабетичнихпрепаратівіз групи похідних сульфонілсечовинипосилює гіпоглікемічнийефект останніхза рахунок витіснення сульфонілсечовини,зв’язаноїз білкамиплазми, ацетилсаліциловою кислотою.

-       Діуретичні засоби в поєднанніз високими дозами ацетилсаліциловоїкислоти знижують клубочковуфільтраціюзавдяки зниженню синтезу простагландиніву нирках.

-       Системніглюкокортикостероїди (за виняткомгідрокортизону,який застосовуютьдля замісноїтерапії при хворобіАддісона)знижуютьрівень саліцилатівв крові.Застосування з кортикостероїдамипідвищуєризик розвиткушлунково-кишкових кровотеч.

-       Інгібітори АПФ впоєднанніз високими дозами ацетилсаліциловоїкислоти спричиняють зниження фільтраціїв клубочкахвнаслідок інгібуваннявазодилататорногоефекту простагландиніві такожзниження антигіпертензивногоефекту.

-       Застосування з вальпроєвоюкислотою– ацетилсаліциловакислота витісняє її зі зв’язку з білкамиплазми крові, підвищуючитоксичністьостанньої.

-       Алкоголь сприяє пошкодженнюслизовоїоболонкишлунково-кишковоготракту і пролонговуєчас кровотечі внаслідок синергізмуацетилсаліциловоїкислоти і алкоголю.

-       Застосування сечогіннихлікарськихзасобів, інгібіторівАПФ, антагоністіврецепторівангіотензинуІІ з протизапальними/жарознижувальними/анальгезуючимидозами ацетилсаліциловоїкислоти: ризик гостроїнирковоїнедостатності.На початкулікування необхідно переконатися,що у пацієнта немає зневодненняі постійно контролюватифункції нирок.

-       Застосування з клопідогрелем(відповіднодо затвердженихпоказаньдо застосуванняданої комбінації у пацієнтів з гострим коронарнимсиндромом).При необхідності одночасного застосуваннянеобхіднийклінічниймоніторингза хворим.

-       При застосуванні з пеметрекседому пацієнтів з нормальною функцією нирок.

-       Застосування з низькомолекулярнимгепарином,нефракційнимгепариному пацієнтів до65 років.

-       Застосування з тромболітиками.

-       Застосування з пероральнимиантикоагулянтамив антиагрегантнихдозах.

-       Застосування з іншиминестероїднимипротизапальнимипрепаратамив антиагрегантнихдозах.

-       Застосування з глюкокортикостероїдами(крім замісноїтерапії) і анальгезуючими/жарознижувальнимидозами.

Особливості застосування.

Ацетилсаліцилову кислоту застосовують з обережністю у таких ситуаціях:

-       гіперчутливість до аналгетичних, протизапальних, протиревматичних засобів, а також за наявності алергії на інші речовини;

-       виразки шлунково-кишкового тракту, включаючи хронічну і рекуррентну виразкову хворобу або шлунково-кишкові кровотечі в анамнезі;

-       одночасне застосування антикоагулянтів;

-       порушення функції нирок або порушення серцево-судинного кровообігу (наприклад патологія судин нирки, застійна серцева недостатність, гіповолемія, обширні операції, сепсис або сильні кровотечі), оскільки ацетилсаліцилова кислота може також збільшити ризик порушення функції нирок і розвитку гострої ниркової недостатності;

-       важка недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, оскільки ацетилсаліцилова кислота може викликати гемоліз або гемолітичну анемію, особливо при наявності факторів, які можуть збільшити ризик гемолізу, таких як високі дози препарату, лихоманка або гострий інфекційний процес;

-       порушення функції печінки.

У разі застосування Ацелізину перед початком прийому ібупрофену як знеболюючого засобу пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем.

Ацетилсаліцилова кислота може обумовлювати розвиток бронхоспазму або нападу бронхіальної астми, або інші реакції підвищеної чутливості. Фактори ризику включають астму в анамнезі, сінну лихоманку, поліпи носа чи хронічні респіраторні захворювання, алергічні реакції (наприклад шкірні реакції, свербіж, кропив’янку) на інші речовини.

Через здатність ацетилсаліцилової кислоти пригнічувати агрегацію тромбоцитів, яка зберігається протягом кількох днів після прийому, застосування препаратів, що містять ацетилсаліцилову кислоту, може підвищити ймовірність/посилення кровотечі при хірургічних операціях (включаючи незначні хірургічні втручання, наприклад видалення зуба).
При застосуванні малих доз ацетилсаліцилової кислоти може знижуватися виведення сечової кислоти. Це може призвести до нападу подагри у схильних пацієнтів.
Регулярне використання анальгетиків може привести до стійких уражень нирок (з ризиком ниркової недостатності).

З обережністю застосовувати пацієнтам з гастритом в анамнезі, з метрорагією і/або менорагією.
Під час лікування препаратом в будь-який час можуть виникнути шлунково-кишкові кровотечі, виразки/перфорації, без наявності будь-яких станів в анамнезі пацієнта. Відносний ризик збільшується у літніх осіб, у пацієнтів з низькою масою тіла, у пацієнтів, які отримують антикоагулянти або інгібітори агрегації тромбоцитів. У разі виникнення шлунково-кишкових кровотеч лікування має бути негайно припинене.

При застосуванні високих протизапальних доз в ревматології, необхідно контролювати можливі ознаки передозування. У разі виникнення порушення слуху, шуму у вухах або запамороченні, потрібно переглянути лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Пригнічення синтезу простагландинів може негативно вплинути на вагітність та/або ембріональний/внутрішньоутробний розвиток. Є дані про можливість ризику викидня і вад розвитку плоду після застосування інгібіторів синтезу простагландинів на початку вагітності. Ризик підвищується в залежності від збільшення дози і тривалості терапії. Згідно з наявними даними, зв’язок між прийомом ацетилсаліцилової кислоти і підвищеним ризиком викидня не підтверджена.

Дані про виникнення вад розвитку не є послідовними, проте підвищений ризик гастрошизису не можна виключити при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти.

В I і II триместрі вагітності препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не слід призначати без чіткої клінічної необхідності. Для жінок, у яких ймовірна вагітність або в першому і другому триместрі вагітності, доза препаратів, що містять ацетилсаліцилову кислоту, повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування коротшою.

Під час III триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати на плід наступним чином:

-       серцево-легенева токсичність (з передчасним закриттям артеріальної протоки і легеневою гіпертензією);

-       порушення функції нирок з можливим подальшим розвитком ниркової недостатності з олігогідроамніозом.

На жінку і плід наприкінці вагітності – наступним чином:

-       можливе збільшення часу кровотечі, антиагрегантний ефект, який може виникнути навіть після застосування дуже низьких доз;

-       гальмування скорочень матки, що може привести до затримки або збільшення тривалості пологів.

Враховуючи це ацетилсаліцилова кислота протипоказана в III триместрі вагітності.

Ацетилсаліцилова кислота проникає в грудне молоко, тому її застосування під час лактації не рекомендується.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Не відзначалося впливу на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Застосовувати за призначенням і під контролем лікаря.

Ацелізин вводитивнутрішньом’язово (глибоко) і внутрішньовенно. Для внутрішньо-м’язового введення вміст флакона розчиняти безпосередньо перед застосуванням:1 г               (1 флакон) – у 5 мл води для ін'єкцій, збовтуючи до повного розчинення порошку.

Для профілактики тромбозу препарат вводити внутрішньом’язово (глибоко) по 0,5-3 мл розчину 1 раз на добу або через добу. Курс лікування – до 5 ін’єкцій, після чого, при необхідності, можна переходити на прийом пероральних форм кислоти ацетилсаліцилової.

Разову дозу і частоту повторних ін’єкцій препарату слід визначати враховуючи динаміку результатів лабораторного обстеження показників гемостазу після першого введення Ацелізину.

При внутрішньовенному введенні Ацелізину для профілактики тромбозу перевага надається повільному вливанню препарату. Перед застосуванням1 г(1 флакон) розчиняти у 5 мл води для ін’єкцій, збовтуючи до повного розчинення порошку. Потім приготований розчин розводити в 150-200 мл 5 % розчину глюкози або 0,9 % розчину натрію хлориду та вводити зі швидкістю 1 мл/хвилину.

Для пацієнтів при больовому синдромі помірної сили, гарячкових станах, ревматичних захворюваннях, невритах рекомендується одноразове введення 1 гАцелізину. При сильних болях, колікоподібних болях разова доза може бути збільшена до 2 г. При повторному застосуванні Ацелізину не слід перевищувати його добову дозу, яка становить10 г.

Курс лікування становить 3-10 днів.

Діти. Ін’єкційна форма ацетилсаліцилової кислоти не застосовується у дітей.

Передозування.

Передозування саліцилатами можливе внаслідок хронічної інтоксикації, що виникла внаслідок тривалої терапії (застосування понад 100 мг/кг/добу більше 2 днів може спричинити токсичні ефекти), а також через гостру інтоксикацію, яка несе загрозу життю (передозування), причинами якої можуть бути, наприклад, випадкове застосування дітьми або непередбачене передозування.

Хронічне отруєння саліцилатами може мати прихований характер, оскільки його ознаки неспецифічні. Помірна хронічна інтоксикація, викликана саліцилатами, або саліцилізм зустрічається, як правило, тільки після повторних прийомів великих доз.

Симптоми. Порушення рівноваги, запаморочення, дзвін у вухах, глухота, посилене потовиділення, нудота і блювота, головний біль, сплутаність свідомості. Зазначені симптоми залежать від дози. Дзвін у вухах може відзначатися при концентрації саліцилатів в плазмі крові більше 150-300 мкг/мл. Серйозні побічні реакції зустрічаються при концентрації саліцилатів в плазмі крові більше 300 мкг/мл. При важкому отруєнні: підвищеннятемператури, кетоз, респіраторний алкалоз, метаболічний ацидоз, кома, кардіоваскулярний колапс, дихальна недостатність, важка гіпоглікемія, важка гіпокаліємія.

Про гостру інтоксикацію свідчить виражена зміна кислотно-лужногобалансу, який може відрізнятися залежно від віку і тяжкості інтоксикації. Важкість стану не може бути визначена тільки на підставі концентрації саліцилатів у плазмі крові.

Лікування. Лікування інтоксикації, викликаної передозуванням ацетилсаліцилової кислоти, визначається ступенем тяжкості, клінічними симптомами і забезпечується стандартними методами, які застосовують при отруєнні. Всі вживані заходи повинні бути спрямовані на прискорення видалення препарату та відновлення електролітного і кислотно-лужногобалансу. Застосовують активоване вугілля, форсований лужний діурез. Залежно від стану кислотно-лужної рівноваги та електролітного балансу проводять інфузійне введення розчинів електролітів. При серйозних отруєннях показаний гемодіаліз.

Побічні реакції.

При застосуванні препарату Ацелізин можливі:

з боку шлунково-кишковоготракту: ерозивно-виразковіураження шлунково-кишкового тракту, в результаті яких можливі кровотеча, перфорація, диспепсія, печія, болі в животі, нудота, блювота, діарея, езофагіт, транзиторна печінкова недостатність;

з боку крові та кровотворення: дуже рідко можуть спостерігатися тромбоцитопенія, постгеморагічна залізодефіцитна анемія;

з боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи шкірні висипи, свербіж, кропив’янку, бронхоспазм, загострення бронхіальної астми, ангіоневротичний набряк, анафілаксія, включаючи анафілактичний шок;

з боку дихальної системи: закладеність носа, риніт, набряк легенів;

з боку органів слуху: оборотні порушення – шум у вухах, втрата слуху;

з боку центральної і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення;
інші: рідко – гостра ниркова недостатність, оборотні порушення функції нирок і печінки, можливо – виникнення гепатотоксичності, синдрому Рейно, реакції в місці введення, включаючи біль.

Внаслідок антиагрегантної дії на тромбоцити ацетилсаліцилова кислота може асоціюватися з ризиком розвитку кровотеч, збільшення часу кровотечі. Спостерігалися такі кровотечі, як периопераційні геморагії, гематоми, кровотечі з органів сечостатевої системи, носові кровотечі, кровотечі з ясен, пурпура; серйозні кровотечі, такі як церебральні геморагії (особливо у пацієнтів із неконтрольованою гіпертензією та/або при одночасному застосуванні антигемостатичних засобів), які в поодиноких випадках можуть потенційно загрожувати життю.

Геморагії можуть призвести до гострої і хронічної постгеморагічної анемії/залізодефіцитної анемії (внаслідок так званої прихованої мікрокровотечі) з відповідними лабораторними проявами і клінічними симптомами, такими як астенія, блідість шкірних покривів, гіпоперфузія.
У пацієнтів з тяжкими формами недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогеназиспостерігалися гемоліз або гемолітична анемія.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання

Упаковка. По 1 г у флаконах, по 10 флаконів у пачці; по 1 г у флаконах.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.ПАТ «Київмедпрепарат».

Місцезнаходженнявиробника та його адреса місця провадження  діяльності.

Україна,01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.