І Н С Т Р У К Ц І Я
для медичного застосування препарату
ЕПІТРИЖИН®
(EPITRIGINE®)
Склад:
діюча речовина: ламотриджин;
1 таблетка містить ламотриджину 25 мг або 50 мг, або 100 мг;
допоміжні речовини: магній карбонат тяжкий, целюлоза мікрокристалічна, повідон, суміш забарвлююча жовта РВ-22867 (лактози моногідрат, заліза оксид жовтий Е 172), кросповідон, магнію стеарат.
Лікарська форма. Таблетки.
Фармакотерапевтична група.
Протиепілептичні засоби. Ламотриджин. Код АТС N03А Х09.
Клінічні характеристики.
Показання.
Епілепсія
Дорослі та діти віком старше 12 років: монотерапія та комбінована терапія епілепсії, зокрема парціальних і генералізованих нападів, включаючи тоніко-клонічні напади, а також напади, пов’язані з синдромом Леннокса-Гасто.
Діти віком від 2 до 12 років: комбінована терапія епілепсії, зокрема парціальних і генералізованих нападів, включаючи тоніко-клонічні напади, а також напади, пов’язані із синдромом Леннокса-Гасто.
Після досягнення контролю над захворюванням при комбінованій терапії застосування супутніх протисудомних засобів можна відмінити і продовжувати лікування Епітрижином® у вигляді монотерапії.
Протипоказання.
Епітрижин® протипоказаний пацієнтам з відомою гіперчутливістю до ламотриджину або до будь-якого іншого компонента препарату.
Спосіб застосування та дози.
Епітрижин® таблетки слід ковтати не розжовуючи та не розламуючи.
Якщо призначена доза Епітрижину®, наприклад, для застосування дітям (тільки епілепсія) або пацієнтам із печінковою недостатністю, не відповідає кількості діючої речовини у таблиці, необхідно призначити найменшу дозу, яка відповідає цілій таблетці.
Повторний початок лікування
Коли пацієнту, який припинив лікування, призначають повторний початок лікування, потрібно чітко встановити необхідність збільшення підтримуючої дози, тому що існує ризик виникнення висипань через високу початкову дозу та перевищення рекомендованої схеми підвищення дози ламотриджину. Чим більший інтервал між часом прийому попередньої дози, тим більше уваги треба приділити режиму збільшення дози до рівня підтримуючої дози. Коли інтервал після припинення прийому ламотриджину перевищив у 5 разів час напіввиведення, дозу ламотриджину збільшують до підтримуючої дози відповідно до існуючої схеми.
Не рекомендується повторно розпочинати лікування ламотриджином, якщо лікування було припинено у зв’язку з появою висипань унаслідок попереднього лікування ламотриджином. У такому випадку при вирішенні питання щодо повторного призначення препарату необхідно зважити на очікувану користь від лікування та можливий ризик.
Епілепсія
При монотерапії
Дорослі та діти віком старше 12 років (див. табл. 1)
Початкова доза Епітрижину® становить 25 мг 1 раз на добу протягом 2 тижнів, потім приймають 50 мг/добу протягом наступних 2 тижнів, у подальшому дозу підвищують на 50-100 мг кожні 1-2 тижні до досягнення оптимального ефекту. Зазвичай підтримуюча доза дорівнює 100-200 мг/добу за 1-2 прийоми. Для деяких пацієнтів може знадобитися доза
500 мг/добу.
При комбінованій терапії
Дорослі та діти віком старше 12 років (див. табл. 1)
Для пацієнтів, які приймають вальпроат (окремо або з іншими протиепілептичними препаратами), початкова доза Епітрижину® становить 25 мг через день протягом 2 тижнів, потім – по 25 мг кожен день протягом наступних 2 тижнів. Після цього дозу слід збільшувати (максимально на 25-50 мг/добу) кожні 1-2 тижні до досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Звичайна підтримуюча доза становить 100-200 мг/добу за 1-2 прийоми.
Для пацієнтів, які приймають інші протиепілептичні препарати або інші препарати, індуктори глюкуронізації ламотриджину у поєднанні з іншими протиепілептичними препаратами або без них (за винятком вальпроату натрію), початкова доза Епітрижину® становить 50 мг 1 раз на добу протягом 2 тижнів, у подальшому – 100 мг/добу за 2 прийоми протягом 2 тижнів. Потім дозу необхідно збільшувати (максимально на 100 мг) кожні 1-2 тижні до досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Зазвичай підтримуюча доза становить 200-400 мг/добу за 2 прийоми. Для деяких пацієнтів може бути необхідною доза у 700 мг/добу.
Для пацієнтів, які приймають інші препарати, що суттєво не індукують або пригнічують глюкуронізацію ламотриджину (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»), початкова доза Епітрижину® становить 25 мг 1 раз на добу протягом 2 тижнів, у подальшому – 50 мг 1 раз на добу протягом наступних 2 тижнів. Після цього дозу необхідно збільшувати (максимально на 50-100 мг/добу) кожні 1-2 тижні до досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Звичайна підтримуюча доза становить 100-200 мг/добу за 1-2 прийоми.
Таблиця 1. Рекомендована схема лікування епілепсії для дорослих і дітей віком старше 12 років
Режим лікування
1-й та 2-й тижні
3-й та 4-й тижні
Підтримуюча доза
Монотерапія
25 мг/добу
(1 прийом)
50 мг/добу
(1 прийом)
100-200 мг/добу
(за 1-2 прийоми) досягається поступовим збільшенням дози до
50-100 мг кожні 1-2 тижні
Комбінована терапія з вальпроатом натрію (інгібітор глюкуронізації ламотриджину)
Цю схему дозування слід застосовувати з вальпроатом натрію, незважаючи на інші супутні препарати
прийом по
25 мг через день
25 мг/добу
(1 прийом)
100-200 мг/добу
(за 1-2 прийоми) досягається поступовим збільшенням дози на 25-50 мг кожні 1-2 тижні
Комбінована терапія без вальпроату натрію та з індукторами глюкуронізації ламотриджину
Цю схему лікування слід застосовувати:
– з фенітоїном,
– з карбамазепіном,
– з фенобарбіталом,
– з примідоном
або з іншими
індукторами глюкуронізації ламотриджину
50 мг/добу
(1 прийом)
100 мг/добу
( 2 прийоми)
200-400 мг/добу
(за 2 прийоми)
досягається поступовим збільшенням дози на 100 мг кожні 1-2 тижні
Комбінована терапія без вальпроату натрію та без індукторів глюкуронізації ламотриджину
Цю схему лікування слід застосовувати щодо інших препаратів, які суттєво не індукують або пригнічують глюкуронізацію ламотриджину
25 мг/день
(1 прийом)
50 мг/день
(1 прийом)
100-200 мг/добу
(за 1-2 прийоми) досягається поступовим збільшенням дози до 50-100 мг кожні 1-2 тижні
Пацієнтам, які приймають протиепілептичні препарати, взаємодія яких з ламотриджином невідома, рекомендується застосовувати таку саму схему лікування, як і для пацієнтів, які застосовують ламотриджин з вальпроатом.
У зв’язку з ризиком виникнення висипань початкову дозу та темп подальшого збільшення дози не можна перевищувати.
Діти віком від 2 до 12 років (див. табл. 2)
Дітям, які отримують вальпроат натрію у поєднанні з іншими протиепілептичними препаратами або без них, початкова доза Епітрижину® становить 0,15 мг/кг маси тіла на добу за 1 прийом протягом 2 тижнів, потім – 0,3 мг/кг маси тіла на добу за 1 прийом протягом наступних 2 тижнів. Далі дозу необхідно збільшувати (максимально на 0,3 мг/кг маси тіла) кожні 1-2 тижні до досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Підтримуюча доза становить 1-5 мг/кг маси тіла за 1-2 прийоми (максимальна – 200 мг/добу).
Для дітей, які приймають інші протиепілептичні препарати або інші препарати, індуктори глюкуронізації ламотриджину у поєднанні з іншими протиепілептичними препаратами або без них (за винятком вальпроату натрію), початкова доза Епітрижину® становить 0,6 мг/кг маси тіла на добу за 2 прийоми протягом 2 тижнів, потім – 1,2 мг/кг маси тіла на добу протягом наступних 2 тижнів. Далі дозу слід збільшувати (максимально на 1,2 мг/кг маси тіла) кожні 1-2 тижні до досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Середня підтримуюча доза дорівнює 5-15 мг/кг маси тіла на добу за 2 прийоми (максимально
400 мг/добу).
Для дітей, які приймають інші препарати, що суттєво не індукують або пригнічують глюкуронізацію ламотриджину (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), початкова доза Епітрижину® становить 0,3 мг/кг маси тіла на добу за
1-2 прийоми протягом 2 тижнів, у подальшому – 0,6 мг/кг маси тіла на добу за 1-2 прийоми протягом наступних 2 тижнів. Після цього дозу необхідно збільшувати (максимально на
0,6 мг/кг) кожні 1-2 тижні до досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Зазвичай підтримуюча доза становить 1-10 мг/кг на добу за 1-2 прийоми. Максимальна доза –
200 мг/добу.
Для правильного розрахунку підтримуючої дози слід контролювати масу тіла дитини.
Таблиця 2. Рекомендована схема лікування епілепсії для дітей віком від 2 до 12 років
(загальна добова доза в мг/кг маси тіла на добу)
Режим лікування
1-й та 2-й тижні
3-й та 4-й тижні
Підтримуюча доза
Комбінована терапія з вальпроатом натрію (інгібітор глюкуронізації ламотриджину)
Цю схему дозування слід застосовувати з вальпроатом натрію, незважаючи на інші супутні препарати
0,15 мг/кг*
(1 прийом)
0,3 мг/кг
(1 прийом)
1-5 мг/кг
(за 1-2 прийоми)
досягається поступовим збільшенням дози по 0,3 мг/кг кожні 1-2 тижні,
максимум –
200 мг/добу
Комбінована терапія без вальпроату натрію з індукторами глюкуронізації ламотриджину
Цю схему лікування слід застосовувати:
– з фенітоїном,
– з карбамазепіном,
– з фенобарбіталом,
– з примідоном
або з іншими
індукторами глюкуронізації ламотриджину
0,6 мг/кг
( 2 прийоми)
1,2 мг/кг
( 2 прийоми)
5-15 мг/кг
(за 2 прийоми)
досягається поступовим збільшенням дози по 1,2 мг/кг кожні 1-2 тижні,
максимум –
400 мг/добу
Комбінована терапія без вальпроату натрію та без індукторів глюкуронізації ламотриджину
Цю схему лікування слід застосовувати щодо інших препаратів, які суттєво не індукують або пригнічують глюкуронізацію ламотриджину
0,3 мг/кг
(1-2 прийоми)
0,6 мг/кг
(1-2 прийоми)
1-10 мг/кг
(в 1-2 прийоми)
досягається поступовим збільшенням дози по 0,6 мг/кг кожні 1-2 тижні,
максимум –
200 мг/добу
*При необхідності прийому розрахованої дози у 2,5-5 мг дозволяється прийом 5 мг Епітрижину® через день протягом перших двох тижнів. Якщо підрахована доза менше 2,5 мг, приймати Епітрижин® не рекомендується.
Дітям, які приймають проти епілептичні препарати, взаємодія яких з ламотриджином
невідома, рекомендується застосовувати таку саму схему лікування, як і для пацієнтів, котрі приймають ламотриджин з вальпроатом.
Через ризик виникнення висипань початкову дозу та темп подальшого підвищення дози не слід перевищувати.
Діти віком молодше 2 років
Достатня інформація щодо застосування Епітрижину® для лікування дітей віком до 2 років відсутня, тому препарат не рекомендується застосовувати у цій віковій категорії.
Загальні рекомендації для лікування епілепсії
При припиненні застосування супутніх протиепілептичних препаратів для досягнення монотерапії ламотриджином або при додатковому призначенні інших протиепілептичних препаратів при лікуванні ламотриджином слід зважити на ефект, що може виникнути при цьому на фармакокінетику ламотриджину.
Загальні рекомендації з дозування для особливих груп пацієнтів
Жінки, які приймають гормональні контрацептиви
а) Початок лікування ламотриджином у пацієнтів, які вже приймають гормональні контрацептиви.
Хоча пероральні контрацептиви збільшують кліренс ламотриджину, вносити корективи до схеми збільшення дози ламотриджину у разі прийому лише гормональних контрацептивів потреби немає. Дозу збільшують за рекомендованою схемою у випадках, коли ламотриджин додається до вальпроату (інгібітора глюкуронізації ламотриджину) або до індуктора глюкуронізації ламотриджину, або ламотриджин додається при відсутності вальпроату, або індуктора глюкуронізації ламотриджину (див. табл. 1 та 3).
б) Початок курсу лікування гормональними контрацептивами у пацієнтів, які вже приймають підтримуючі дози ламотриджину і не приймають індуктори глюкуронізації ламотриджину.
Підтримуючу дозу ламотриджину у більшості випадків треба буде збільшити у 2 рази. Рекомендується від початку лікування гормональними контрацептивами дозу ламотриджину збільшувати від 50 до 100 мг/день кожного тижня відповідно до індивідуальної клінічної відповіді на лікування. Збільшення дози не має перевищувати зазначеного рівня, якщо тільки згідно з клінічною відповіддю на лікування таке збільшення дози не буде необхідним.
в) Припинення курсу лікування гормональними контрацептивами у пацієнтів, які вже приймають підтримуючі дози ламотриджину і не приймають індуктори глюкуронізації ламотриджину.
Підтримуючу дозу ламотриджину у більшості випадків треба буде зменшити до 50 %. Рекомендується добову дозу ламотриджину зменшувати поступово від 50 до 100 мг кожного тижня (не більше 25 % загальної дози за тиждень) протягом 3 тижнів, якщо відповідно до індивідуальної клінічної відповіді на лікування не буде зазначено інакше.
Застосування разом з атазанавіром/ритонавіром
Хоча застосування атазанавіру/ритонавіру зменшує концентрацію ламотриджину у плазмі крові, змінювати рекомендовані схеми збільшення дозування Епітрижину® не потрібно, базуючись на застосуванні атазановіру/ритонавіру. Збільшення дози препарату має базуватися на рекомендаціях залежно від схем застосування Епітрижину®: або Епітрижин® додається до вальпроату (інгібітора глюкуронізації ламотриджину), або до індуктора глюкуронізації ламотриджину, або Епітрижин® додається при відсутності вальпроату або індуктора глюкуронізації ламотриджину.
У пацієнтів, які вже застосовують підтримуючі дози Епітрижину® та не застосовують індуктори глюкуронізації, дозу Епітрижину® можна збільшувати, якщо додається лікування атазанавіром/ритонавіром, або зменшувати, якщо лікування атазанавіром/ритонавіром припиняється.
Хворі літнього віку (старше 65 років)
Змінювати дозу не потрібно. Фармакокінетика ламотриджину у цій віковій групі не відрізняється від такої у пацієнтів середнього віку.
Печінкова недостатність
Початкову дозу, збільшення дози та підтримуючу дозу необхідно зменшити загалом на – 50 % у пацієнтів з помірною (шкала Чайльд-П’ю, ступінь В) та на 75 % – з тяжкою (шкала Чайльд-П’ю, ступінь С) печінковою недостатністю. Збільшення дози та підтримуюча доза коригуються згідно з клінічним ефектом.
Ниркова недостатність
При призначенні хворим із нирковою недостатністю слід дотримуватися обережності. При лікуванні хворих із термінальною стадією ниркової недостатності початкова доза ламотриджину базується на індивідуальній схемі протиепілептичного лікування, при лікуванні хворих зі значною нирковою недостатністю слід зменшувати підтримуючу дозу ламотриджину.
Побічні реакції.
Для оцінки частоти виникнення побічної дії використовувалася така класифікація: дуже часто (>1/10), часто (>1/100, 1/1000, 1/10000,