Флюанксол Депо отзывы

Отзывы об эффективности и лечении лекарственного препарата Флюанксол Депо. Укажите ваш точный адрес, чтобы купить Флюанксол Депо в ближайшей аптеке

Рейтинга

НЕТ

отзывов

0 відгуків

На данный момент пользователи не оставили ни одного отзыва о лекарственном препарате Флюанксол Депо. Если вы имел личный опыт использования данного препарата, пожалуйста, поделитесь своим отзывом о нем.

Чтобы написать отзыв о Флюанксол Депо или ответить на него, вам необходимо войти на сайт, а сделать вы это можете через социальную сеть:

или

Настоятельно не рекомендуем самостоятельно выносить решение о приеме лекарственного препарата Флюанксол Депо на основании вышеизложенных отзывов, это может сделать только врач, исходя из вашей клинической картины. Все отзывы о Флюанксол Депо и рекомендации пользователей опубликованы исключительно с ознакомительной целью и не должны послужить для вас как руководство к самолечению.
Перед употреблением препарата проконсультируйтесь с врачом и ознакомьтесь с инструкцией по применению.

САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я

ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ФЛЮАНКСОЛ ДЕПО
(FLUANXOL^® DEPOT)

Склад:
діюча речовина: флюпентиксол;
1 мл розчину для ін’єкцій містить 20 мг циз(Z)-флюпентиксолу деканоату;
допоміжні речовини: тригліцериди середнього ланцюга, аргон RM1137.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій (олійний).

Фармакотерапевтична група. Психолептичні засоби. Код АТС N05A F01.

Клінічні характеристики.
Показання.
Підтримуюче лікування шизофренії та інших психозів, особливо з такими симптомами, як галюцинації, марення та порушення мислення, ускладнені апатією, анергією, депресією та відлюдністю.

Протипоказання.
Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.
Циркуляторний колапс, депресія центральної нервової системи будь-якого походження (наприклад, алкогольна, барбітуратна чи опіоїдна інтоксикація), кома.

Спосіб застосування та дози.
Дорослі
Дози препарату та інтервал між ін’єкціями визначаються індивідуально для досягнення максимального пригнічення психотичних симптомів із мінімальними небажаними ефектами.
При підтримуючому лікуванні діапазон дозувань звичайно становить 20-40 мг (1-2 мл) кожні 2-4 тижні. Деяким пацієнтам показані вищі дози або коротші інтервали між ін’єкціями. Флюпентиксолу деканоат непридатний для лікування пацієнтів, які потребують седації.
При переході з лікування пероральним флюпентиксолом на підтримуюче лікування флюпентиксолу деканоатом слід керуватись нижченаведеною схемою:
Пероральна добова доза (мг) х 4 = доза флюпентиксолу деканоату (мг) кожні 2 тижні.
Пероральна добова доза (мг) х 8 = доза флюпентиксолу деканоату (мг) кожні 4 тижні.
Пацієнтам слід продовжувати приймати пероральний флюпентиксол під час першого тижня після першої ін’єкції, але у зменшеній дозі.
При переході на лікування флюпентиксолу деканоатом з інших депонованих лікарських засобів слід керуватись співвідношенням: 40 мг флюпентиксолу деканоату відповідає 25 мг флуфеназину деканоату, 200 мг зуклопентиксолу деканоату або 50 мг галоперидолу деканоату.
Наступні дози та інтервали між ін'єкціями повинні встановлюватись відповідно до реакції пацієнта.
Пацієнти літнього віку. Необхідно призначати нижчі дози.
Дозування при зниженні функції нирок. Пацієнтам зі зниженою функцією нирок флюпентиксолу деканоат призначається у звичайних дозах.
Дозування при зниженні функції печінки. Рекомендується обережне визначення терапевтичної дози та, якщо можливо, визначення рівня препарату в сироватці крові.
Спосіб введення. Флюпентиксолу деканоат призначають у вигляді внутрішньом’язової ін’єкції у верхній квадрант сідниці. Ін’єкції об’ємом понад 2 мл слід розділити між двома місцями введення. Місцева переносимість добра.

Побічні реакції.
Небажані ефекти у більшості випадків є дозозалежними. Їх частота і тяжкість більш виражені на початку терапії та зменшуються при подальшому лікуванні.
Можливий розвиток екстрапірамідних симптомів, особливо в перші кілька днів після ін’єкції та в початковій фазі терапії. У більшості випадків побічні ефекти коригуються зниженням дозувань і/або протипаркінсонічними препаратами. Регулярне профілактичне застосування останніх не рекомендується. Протипаркінсонічні засоби не усувають пізню дискінезію та можуть загострити її. Рекомендується зменшення дози або, якщо можливо, припинення терапії флюпентиксолом. У випадках стійкої акатизії рекомендується застосовувати бензодіазепін або пропранолол.
Частота побічних реакцій, наведених нижче в таблиці, визначається як:
дуже часті (≥1/10), часті (≥1/100 до <1/10), нечасті (≥1/1000 до <1/100), рідкісні (≥1/10000 до <1/1000), дуже рідкісні (<1/10000) або невідомі (неможливо оцінити за наявними даними).

Серцеві розлади	Часті	Тахікардія, посилене серцебиття.
Серцеві розлади	Рідкісні	Подовження інтервалу QT на ЕКГ.
Розлади кровотворної та лімфатичної системи	Рідкісні	Тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, агранулоцитоз.
Розлади нервової системи	Дуже часті	Сонливість, акатизія, гіперкінезія, гіпокінезія.
	Часті	Тремор, дистонія, запаморочення, головний біль.
	Нечасті або рідкісні	Пізня дискінезія, дискінезія, паркінсонізм, розлади мовлення, судоми.
	Дуже рідкісні	Злоякісний нейролептичний синдром.
Зорові порушення	Часті	Порушення акомодації, зору.
Зорові порушення	Нечасті	Рухи очей.
Розлади дихання, грудної клітки та середостіння	Часті	Задишка.
Шлунково-кишкові порушення	Дуже часті	Сухість у роті.
	Часті	Гіперсекреція слини, запор, блювання, диспепсія, діарея.
	Нечасті	Абдомінальний біль, нудота, метеоризм.
Розлади з боку нирок та сечовивідних шляхів	Часті	Розлади сечовипускання, затримка сечі.
Вагітність, пологи, перинатальний період	Невідомі	Синдром відміни у новонароджених.
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини	Часті	Гіпергідроз, свербіж.
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини	Нечасті	Висипання, реакції фоточутливості, дерматит.
Скелетно-м’язові порушення	Часті	Міалгія.
Скелетно-м’язові порушення	Нечасті	М’язова ригідність.
Ендокринні розлади	Рідкісні	Гіперпролактинемія.
Розлади харчування та обміну речовин	Часті	Посилений апетит, збільшення маси тіла.
	Нечасті	Знижений апетит.
	Рідкісні	Гіперглікемія, порушення толерантності глюкози.
Судинні розлади	Нечасті	Артеріальна гіпотензія, рум’янець.
Судинні розлади	Дуже рідкісні	Венозний тромбоемболізм.
Загальні розлади та порушення в місці введення	Часті	Астенія, втома.
Загальні розлади та порушення в місці введення	Нечасті	Реакція в місці ін’єкції.
Розлади імунної системи	Рідкісні	Гіперчутливість, анафілактична реакція.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів	Нечасті	Порушення функціональних тестів.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів	Дуже рідкісні	Жовтяниця.
Порушення репродуктивної системи та молочних залоз	Нечасті	Відсутність еякуляції, еректильна дисфункція.
Порушення репродуктивної системи та молочних залоз	Рідкісні	Гінекомастія, галакторея, аменорея.
Психічні розлади	Часті	Безсоння, депресія, тривога, нервозність, зниження лібідо.
Психічні розлади	Нечасті	Стани сплутаності.

Існують повідомлення про рідкісні випадки пролонгації QT, шлуночкових аритмій – фібриляції шлуночків, шлуночкової тахікардії, Torsade de Pointes і раптової смерті при застосуванні лікарських засобів, що належать до терапевтичного класу антипсихотичних засобів, в тому числі флюпентиксолу деканоату.
Раптове припинення застосування флюпентиксолу деканоату може спричинити симптоми відміни, найчастішими з яких є нудота, блювання, анорексія, діарея, ринорея, підвищена пітливість, міалгія, парестезія, безсоння, невгамовність, тривога та збудження. Пацієнти також можуть відчувати запаморочення, перемінні відчуття тепла або холоду та тремор. Симптоми звичайно починаються протягом 1-4 днів після припинення та зменшуються протягом 7-14 днів.

Передозування.
Завдяки лікарській формі випадки передозування малоймовірні.
Симптоми: сонливість, кома, рухові розлади, судоми, шок, гіпо- або гіпертермія.
При одночасному передозуванні разом із засобами, здатними впливати на серцеву діяльність, траплялись випадки змін ЕКГ, пролонгації QT, Torsade de Pointes, серцевої зупинки та шлуночкових аритмій.
Лікування: симптоматичне та підтримуюче. Слід вжити заходів для підтримання діяльності дихальної та серцево-судинної систем. Не слід застосовувати адреналін, оскільки це може призвести до подальшого зниження артеріального тиску. Судоми можна купірувати діазепамом, а екстрапірамідні симптоми – біпериденом.

Застосування у період вагітності або годування груддю.
Флюпентиксолу деканоат не слід застосовувати у період вагітності, якщо тільки очікувана користь для пацієнтки не перевищує теоретичного ризику для плода.
Новонароджені, матері яких приймали нейролептики на пізніх стадіях вагітності, можуть мати симптоми інтоксикації, такі як апатичність, тремор і гіперзбудливість, а також низьку оцінку за шкалою Апгар.
Новонароджені, матері яких приймали антипсихотичні засоби (в т. ч. флюпентиксолу деканоат) у третьому триместрі вагітності, можуть мати ризик побічних явищ, в т. ч. екстрапірамідні симптоми та/або симптоми відміни, які можуть різнитися за тяжкістю та тривалістю після пологів. Повідомлялися випадки збудливості, гіпертонії, гіпотонії, тремору, сонливості, респіраторного дистресу або труднощів з вигодовуванням. Отже, новонароджені потребують ретельного догляду.
Препарат виявляється у грудному молоці в низьких концентраціях, його вплив на немовля при застосуванні терапевтичних доз є малоймовірним. Доза, яку отримує немовля з молоком, становить < 0,5 % від материнської щоденної дози, зв’язаної з масою тіла. Годування груддю може тривати в період лікування флюпентиксолу деканоатом, якщо це є клінічно важливим, але рекомендується вести спостереження за немовлям, особливо в перші 4 тижні після народження.

Діти.
Застосування не рекомендується через недостатність клінічного досвіду.

Особливості застосування.
Імовірність розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (гіпертермія, м’язова ригідність, порушення свідомості, дисфункція вегетативної нервової системи) існує при застосуванні будь-якого нейролептика. Ризик, можливо, вищий при застосуванні більш потужних засобів. Серед летальних випадків переважали стани з вже існуючим органічним мозковим синдромом, розумовою загальмованістю, зловживанням опіатами та алкоголем.
Лікування: припинення застосування нейролептиків, симптоматичні та загальні підтримуючі заходи. Можна призначати дантролен і бромокриптин.
Симптоми можуть існувати протягом тижня або більше після припинення прийому пероральних форм та дещо довше після прийому депонованих форм препаратів.
Так само як і інші нейролептики, флюпентиксолу деканоат слід застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів з органічним мозковим синдромом, судомами та прогресуючим захворюванням печінки.
Застосовувати флюпентиксолу деканоат у дозуваннях нижнього діапазону не рекомендується для лікування збудливих або надто активних пацієнтів, оскільки його активуючий ефект може посилити такі характеристики.
Як інші антипсихотичні засоби, флюпентиксолу деканоат може змінювати профілі інсуліну та глюкози в організмі, що потребує корекції антидіабетичної терапії у хворих на діабет.
Протягом підтримуючої терапії, особливо при застосуванні високих доз, слід ретельно контролювати стан пацієнтів і періодично оцінювати можливість зменшення підтримуючої дози.
Так само, як і інші засоби, що належать до терапевтичного класу антипсихотиків, флюпентиксолу деканоат може призвести до подовження інтервалу QT. Існуюча пролонгація інтервалу QT може підвищити ризик злоякісних аритмій. Тому флюпентиксолу деканоат необхідно з обережністю застосовувати у схильних до таких станів пацієнтів (з гіпокаліємією, гіпомагніємією або з генетичною схильністю), а також у пацієнтів із серцево-судинними хворобами в анамнезі, наприклад подовженим інтервалом QT, значною брадикардією (<50 уд/хв), нещодавнім інфарктом міокарда, некомпенсованою серцевою недостатністю або серцевою аритмією. Слід уникати одночасного лікування з іншими антипсихотиками.
При застосуванні антипсихотичних засобів повідомлялося про випадки венозного тромбоемболізму (ВТЕ). Оскільки пацієнти, які застосовують антипсихотичні засоби, часто мають набуті фактори ризику ВТЕ, всі ймовірні фактори ризику ВТЕ необхідно ідентифікувати до початку та протягом лікування флюпентиксолу деканоатом та провести профілактичні заходи.
При застосуванні деяких атипових антипсихотичних засобів у рандомізованих плацебо-контрольованих дослідженнях серед групи пацієнтів з деменцією спостерігали підвищення ризику церебро-васкулярних негативних явищ приблизно втричі. Механізм цього підвищеного ризику невідомий. Підвищений ризик не може бути виключений для інших антипсихотиків та інших популяцій пацієнтів. Флюпентиксолу деканоат необхідно застосовувати з обережністю у пацієнтів з факторами ризику інсульту.
Дані клінічних досліджень свідчать, що пацієнти літнього віку з деменцією, які застосовують антипсихотичні засоби, мають дещо вищий ризик летального випадку, ніж пацієнти, які не застосовують ці засоби. Даних для точного визначення цього ризику недостатньо й причина підвищеного ризику невідома.
Флюпентиксолу деканоат не призначений для лікування поведінкових розладів, пов’язаних з деменцією.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Флюанксол Депо є неседативним засобом у діапазоні нижніх та середніх дозувань (до 100 мг/2 тижні). Однак пацієнти, яким призначені психотропні лікарські засоби, можуть відчувати деяке зниження загальної уваги та концентрації і мають бути попереджені про можливість впливу їх лікування на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Комбінації, які потребують застережень при застосуванні
Флюпентиксолу деканоат може посилювати седативну дію алкоголю, барбітуратів та інгібіторів центральної нервової системи.
Нейролептики можуть посилювати або зменшувати ефект антигіпертензивних засобів; гіпотензивний ефект гуанетидину та аналогічно діючих засобів послаблюється.
Сумісне застосування нейролептиків і літію підвищує ризик нейротоксичності.
Трициклічні антидепресанти та нейролептики взаємно пригнічують метаболізм один одного.
Флюпентиксолу деканоат може знижувати ефекти леводопи та адренергічних засобів, а комбінація з метоклопрамідом і піперазином підвищує ризик екстрапірамідних розладів.
Збільшення інтервалу QT, пов’язане із застосуванням антипсихотичних засобів, може загостритись завдяки сумісному застосуванню інших засобів, здатних значно подовжувати QT-інтервал. Слід уникати комбінації таких засобів. Відповідні класи включають:
· клас Іа і ІІІ антиаритмічних засобів (наприклад хінідин, аміодарон, соталол, дофетилід);
· деякі антипсихотичні засоби (наприклад тіоридазин);
· деякі антибіотики-макроліди (наприклад еритроміцин);
· деякі антигістамінні засоби (наприклад терфенадин, астемізол);
· деякі антибіотики-хінолони (наприклад гатифлоксацин, моксифлоксацин).
Перелік, наведений вище, неповний, слід уникати комбінації з іншими окремими препаратами, які здатні значно подовжувати QT-інтервал (наприклад цисаприд, літій).
Засоби, які змінюють електролітний баланс, наприклад тіазидні діуретики (гіпокаліємія) і засоби, які підвищують концентрацію флюпентиксолу, також необхідно застосовувати з обережністю, оскільки вони можуть підвищувати ризик пролонгації інтервалу QT і злоякісних аритмій.

Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Флюпентиксол є нейролептиком з групи тіоксантену.
Антипсихотичний ефект нейролептиків пов’язують із блокадою дофамінових рецепторів, а також можливим залученням блокади 5НТ-рецепторів. In vitro та in vivo флюпентиксол має високу спорідненість з обома дофаміновими D₁- і D₂-рецепторами. Атиповий антипсихотик, клозапін, має подібну до флюпентиксолу спорідненість з D₁- і D₂-рецепторами in vitro та in vivo.
Флюпентиксол має високу спорідненість з α₁-адренорецепторами і 5НТ₂-рецепторами, хоча дещо нижчу, ніж хлорпротиксен, фенотіазини у високих дозуваннях та клозапін, але не має спорідненості з холінергічними мускариновими рецепторами. Він має слабкі антигістамінергічні властивості і не чинить блокуючої дії на α₂-адренорецептори.
Як більшість інших нейролептиків, флюпентиксол підвищує сироватковий рівень пролактину.
Терапевтична дія ін’єкцій флюпентиксолу деканоату є значно більш пролонгованою порівняно з дією таблеток флюпентиксолу. Флюпентиксолу деканоат ефективний при лікуванні хронічних психозів. Антипсихотичний ефект посилюється з підвищенням дози. У нижньому та середньому діапазоні доз (до 100 мг/2 тижні) флюпентиксолу деканоат не виявляє седативного ефекту, тоді як деяку неспецифічну седативну реакцію можна очікувати при застосуванні вищих доз.
Флюпентиксолу деканоат особливо ефективний при лікуванні пацієнтів з апатією, усамітненням, депресією, відсутністю мотивації.
Флюпентиксолу деканоат забезпечує можливість безперервного лікування, що надзвичайно важливо для пацієнтів, які не виконують призначення лікаря. Флюпентиксолу деканоат таким чином запобігає розвитку частих рецидивів, які пов’язують із перериванням пацієнтами прийому пероральних лікарських засобів.
Фармакокінетика.
Після введення флюпентиксолу деканоат підлягає ферментативному розщепленню на активний компонент циз(Z)-флюпентиксол і деканову кислоту. Максимальна концентрація флюпентиксолу в сироватці крові досягається в кінці першого тижня після ін’єкції. Період напіввиведення становить 3 тижні (відображає вивільнення з депо), рівноважні концентрації встановлюються при повторному застосуванні протягом 3 місяців. Період напіввиведення (Т_1/2β) циз(Z)-флюпентиксолу становить приблизно 35 годин і системний кліренс (Cl_s) – приблизно 0,29 л/хв. Зв’язування з протеїнами плазми – приблизно 99 %.
Флюпентиксол у невеликих кількостях виділяється у грудне молоко.
Метаболіти не мають нейролептичної активності та виводяться, головним чином, з калом і частково – із сечею.
Кінетика лінійна. Фармакокінетично доза флюпентиксолу деканоату 40 мг/2 тижні еквівалентна щоденній пероральній дозі 10 мг флюпентиксолу.
Фармакокінетичні дослідження серед пацієнтів літнього віку не проводились. Однак для спорідненого препарату з групи тіоксантену – зуклопентиксолу – фармакокінетичні параметри у великій мірі не залежать від віку пацієнтів.
При зниженій функції нирок значного впливу на концентрацію препарату в плазмі не очікується.
Дані щодо впливу зниженої функції печінки на фармакокінетичні параметри препарату відсутні.

Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, від безбарвного до ледь жовтуватого кольору олійний розчин майже вільний від механічних включень.

Несумісність. Флюпентиксолу деканоат не можна змішувати з депонованими формами, які містять кунжутну олію, оскільки їх суміш змінює фармакокінетичні властивості цих засобів.

Термін придатності. 4 роки.

Умови зберігання. Зберігати ампули в оригінальній картонній упаковці для захисту від світла.

Упаковка. 10 ампул по 1 мл у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Х. Лундбек А/С (H. Lundbeck A/S).

Місцезнаходження. Oттіліавей 9, DK-2500 Валбі-Копенгаген, Данія.

Флюанксол Депо отзывы

Ваша корзина

Экономия: 0 грн