ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
Сутрілнео
(Sutrilneo)
Склад:
діюча речовина: torasemide;
1 таблетка містить 5 мг або 10 мг торасеміду;
допоміжні речовини: гуарова камедь, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, лактози моногідрат.
Лікарська форма. Таблетки пролонгованої дії.
Фармакотерапевтична група. Високоактивні діуретики. Прості препарати сульфаніламідів.
Код АТС С03С А04.
Клінічні характеристики.
Показання.
- Лікування набряків, спричинених застійною серцевою недостатністю, захворюваннями нирок або печінки.
- Лікування есенціальної гіпертензії у монотерапії або у комплексній терапії з іншими антигіпертензивними засобами.
Протипоказання.
- Гіперчутливість до компонентів препарату або похідних сульфанілсечовини.
- Ниркова недостатність, яка супроводжується анурією.
- Рідкісна спадкова непереносимість галактози, лактазна недостатність або порушення всмоктування глюкози-галактози.
Спосіб застосування та дози.
Таблетки слід приймати, не розжовуючи та не подрібнюючи, незалежно від прийому їжі та часу доби, запиваючи невеликою кількістю рідини.
Застійна серцева недостатність.
Загальна початкова доза становить 10-20 мг 1 раз на добу.
За відсутності необхідної сечогінної дії дозу слід збільшити вдвічі (20-40 мг на добу) до досягнення необхідного ефекту.
Хронічна ниркова недостатність.
Загальна початкова доза становить 20 мг 1 раз на добу.
За відсутності необхідної сечогінної дії дозу слід збільшити вдвічі (40 мг на добу) до досягнення необхідного ефекту.
Цироз печінки.
Загальна початкова доза становить 5-10 мг 1 раз на добу при сумісному застосуванні з антагоністами альдостерону або з калійзберігаючими сечогінними засобами.
За відсутності необхідної сечогінної дії дозу слід збільшити вдвічі (10-20 мг на добу) до досягнення необхідного ефекту.
Даних щодо одноразового прийому доз більших ніж 40 мг на добу немає.
Есенціальна гіпертензія.
Загальна початкова доза становить 5 мг 1 раз на добу.
Якщо такий режим дозування не забезпечує необхідного зниження артеріального тиску через 4-6 тижнів, дозування необхідно збільшити до 10 мг 1 раз на добу.
Якщо ефективність цього дозування недостатня, потрібно призначити додатковий антигіпертензивний препарат.
Пацієнти літнього віку не потребують спеціального підбору доз.
У пацієнтів з нирковою недостатністю нирковий кліренс торасеміду може зменшуватися, тому для досягнення необхідного сечогінного ефекту може виникнути необхідність у збільшенні дози.
Пацієнтам з тяжким порушеннями функції печінки слід враховувати, що підвищений ренальний кліренс торасеміду може супроводжуватися компенсаторним зниженим виведення іонів натрію.
Побічні реакції. Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100, 1/1 000, 1/10 000,