діюча речовина: 1 флаконмістить тіопенталунатрію 0,5 габо 1,0 г.
Основні фізико-хімічні властивості: суха пориста маса світло-жовтого або жовтувато-зеленого кольору зі специфічним запахом. Гігроскопічна.
Фармакотерапевтична група. Засоби для загальної анестезії. Барбітурати, монопрепарати. Код АТХ N01A F03.
Фармакодинаміка.
Тіопентал натрію належитьдо засобів для неінгаляційного наркозу. Під дією препарату подовжується період відкриття ГАМК(γ-аміномасляна кислота)-залежних каналів на постсинаптичних мембранах нейронів головного мозку, час входу іонів хлору всередину нервової клітини та виникаєгіперполяризаціямембран. Пригнічує збуджувальну дію амінокислот (аспартату та глутамату). У великих дозах, безпосередньо активуючи ГАМК-рецептори,проявляє ГАМК-міметичну дію. Проявляєпротисудомнуактивність –підвищуючи поріг збудливості нейронів та блокуючи проведення та поширення судомного імпульсу головним мозком. Сприяє міорелаксації, пригнічуючи полісинаптичні рефлекси, та сповільнює проведення по вставних нейронах спинного мозку. Уповільнюєметаболічні процеси уголовному мозку, утилізацію мозком глюкози та кисню. Має снодійну дію, яка проявляєтьсяу прискоренніпроцесу засинання та зміненням структури сну. Пригнічує дихальний центр та зменшує його чутливість до вуглекислого газу. Здійснює негативний інотропний ефект: зменшує ударний об’єм, серцевий викид та артеріальний тиск. Збільшує ємність венозної системи, знижує печінковий кровотік та швидкість клубочкової фільтрації.
Фармакокінетика.
При внутрішньовенному введенні швидко проникаєуголовний мозок, скелетні м’язи, нирки, печінку та жирову тканину. У жирових депо концентрація препарату вище за плазменну у 6-12 разів. З білками плазми крові зв’язується на 80-86 %. Проникає крізьплацентарний бар’єр та екскретуєтьсяугрудне молоко. В основному біотрансформації підлягає упечінці з утворенням неактивних метаболітів, незначна частина інактивується у нирках та головному мозку. Період напіввиведення становить10-12 годин. Виводиться переважно нирками. При правильному дозуванні препарату період введенняунаркоз відбувається легко і швидко – 40 секунд. Хірургічна стадія наркозу характеризується зменшенням або зникненням сухожилкових та рогівкових рефлексів, невеликим звуженням (або нормальними розмірами) зіниць, нерухомістю або «плаваючим»станом очних яблук, розслабленням мускулатури глоткиіз западанням язика, зменшенням глибини дихання та зниженням артеріального тиску. Довготривалість наркозу після внутрішньовенного введення становитьу середньому 20 хвилин. При виході з наркозу анальгезуюча дія тіопенталу натрію припиняється з пробудженням хворого. Має кумулюючу дію при повторних введеннях.
Клінічні характеристики.
Показання.
Індукційний наркоз.
У якостідодаткового засобу длябазисногонаркозу (з подальшим використанням анальгетиків та міорелаксантів).
У якості додатковогозасобу для купіруваннясудомних станіврізної етіології, у т.ч. зумовленихвикористаннямзасобів для місцевої анестезії.
Для зниження внутрішньочерепноготискуу пацієнтів з підвищеним внутрішньочерепним тиском під час проведення штучної вентиляціїлегень.
Підвищена чутливість до тіопенталу та/або до інших барбітуратів, напади гострої переміжної порфірії (в анемнезі хворого або у його близьких родичів), загострення астми, гостро виражене порушення кровообігу, хвороба Аддісона, колапс, термінальна стадія шоку, гарячкові стани.
Слід проявляти обережність пацієнтам із тяжкими захворюваннями серцево-судинної системи, тяжкимибронхолегеневими захворюваннямиі при гіпертензіїрізної етіології.
Барбітуратипротипоказаніпри диспноеабо обструкції дихальних шляхів, наприклад, при гострій важкій астмі,або коли не можна гарантуватипідтриманняпрохідності дихальних шляхів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Тіопентал підвищує ефект гіпотензивних та гіпотермічних засобів. Препарат потенціює пригнічувальний вплив нацентральну нервову систему седативних та снодійних засобів, кетаміну, нейролептиків, сульфату магнію, етанолу. Активність препаратупідвищується Н1-адреноблокаторами та пробенецидом;знижується–аналептиками та деякими антидепресантами, амінофіліном. Отже, слід з обережністю застосовувати Тіопентал із вищезазначеними препаратами.
При одночасномузастосуваннітіопенталунатрію з сульфофуразоломпоказано зниження початковоїдози тау необхідностіпідтриманняанестезіїповторнимидозами.
При одночасномузастосуванні засобів длязагальної анестезії з такими препаратамияк β-блокаторита блокатори кальцієвихканалів, інгібіториАПФ, α-адреноблокатори,антагоністиангіотензину ІІ, фенотіазин,діазоксид,діуретики,метилдопа,моксонідин,нітрати, периферичнівазодилататори(гідралазін,міноксидил,нітропрусид) можливе потенціюванняїх гіпотензивноїдії.
Анальгетики.
Є дані про підвищення активностітіопенталунатрію при попередньомузастосуванніаспірину.У зв’язку з можливістю пригніченнядихання слід з обережністюзастосовуватитіопенталнатрію у поєднанні з наркотичнимианальгетиками.Тіопенталнатрію може зменшитизнеболювальну дію петидину.
Антибактеріальні препарати.
Є дані про те, що засобидля загальної анестезії можуть потенціюватигепатотоксичностьізоніазиду,підвищеннячутливостіі побічніреакції можуть виникнутитакож приодночасному застосуваннітіопенталунатрію та внутрішньовенному введенні ванкоміцину.
Антидепресанти.
При одночасномузастосуванні з трициклічнимиантидепресантамипідвищуєтьсяризик виникненняаритмії ігіпотонії.При одночасному застосуваннітіопенталунатрію з інгібіторамиМАО існуєризик розвиткугіпотоніїі гіпертензії.
Антипсихотичні препарати.
Тіопентал натрію може посилюватиседативнівластивості деяких фенотіазинів,особливопрометазину.
Бензодіазепіни.
Мідазолам потенціюєанестезуючудію тіопенталунатрію.
При одночасному застосуваннітіопенталунатрію з метоклопрамідомі дроперидоломнеобхіднозменшитидозу тіопенталунатрію.
При одночасномузастосуванні інших препаратів, що пригнічуютьЦНС, дляпремедикації,можливийсинергізмїх дії,тому в деяких випадкахнеобхідновикористовуватименші дозипрепаратівдля загальної анестезії.
Є дані про виникнення брадикардіїпри індукціїанестезіїтіопенталомнатрію в поєднанні з фентанілом.
Слід враховувати, що досягнення та підтримка наркозу потрібної глибини та тривалості залежить і від кількості препарату, і від індивідуальної чутливості до нього хворого. Слід враховувати, що препарат спричиняє кардіодепресію: зменшує ударний об’єм, серцевий викид і артеріальний тиск. З метою запобігання реакціям, пов’язаним з підвищенням тонусу блукаючого нерва, хворому перед наркозом слід проводити премедикацію атропіном або метацином.
Рекомендовано з обережністюзастосовуватитіопенталнатрію при порушенніскорочувальноїфункції міокарда.
Не рекомендується використання тіопенталунатрію в якості єдиного засобудля наркозупри інтубаційному наркозі, оскількиприсутнійризик виникненняспазму гортані і кашлю.Тіопенталнатрію спричиняєпригнічення дихання у хворих з серцево-судиннимизахворюваннями, застосуваннятіопенталунатрію може спричинтигостру недостатністькровообігу.
З особливою обережністюрекомендованезастосуваннятіопенталунатрію пацієнтам при:гіповолемії,сильній кровотечі, опіках, серцево-судинних захворюваннях,міастенії,недостатностікори надниркових залоз (навітьпри контролірівня кортизону),кахексії,підвищеномувнутрішньочерепному тиску, підвищеномурівні сечовиникрові.
Необхідно зменшити дозупри шоці,зневодненні,тяжкій анемії, гіперкаліємії,токсемії,тиреотоксикозі,мікседеміі діабеті.
Використання при печінковійта нирковій недостатності.
Тіопентал натріюметаболізуєтьсяв основномув печінці,тому необхідно зменшити дозу дляпацієнтівз печінковою недостатністю.
Барбітурати слід використовувати з обережністюпри тяжкій нирковій недостатності.Зниженнядози необхідно також призастосуванніпрепаратуу людей літнього віку і пацієнтам,у яких дляпремедикаціївикористовувалинаркотичніанальгетики.
Для пацієнтів, які тривалоприймаютьтакі препарати, як аспірин,пероральні антикоагулянти,інгібіториМАО і препаратилітію, необхіднакорекціядози або припинення терапії вищевказанимипрепаратами до плановоїоперації.
Пацієнтамз цукровим діабетом або гіпертонієюнеобхіднакорекціядоз базовоїтерапії до проведення анестезії.
Збільшення дози.
Збільшення дозинеобхіднодля пацієнтів,які в анамнезі мають звиканняабо залежністьдо алкоголю чи наркотичних речовин. У таких випадкахрекомендуєтьсядодаткове використанняанальгетиків.
Екстравазація.
Прояв екстравазаціїрекомендованокупіруватиза допомогою холоду абомісцевоїін’єкції гідрокортизону.
Випадкове внутрішньоартеріальне введення.
У разі випадковоговнутрішньоартеріального введення тіопенталунатрію голка повинназалишатисяна місцідля введенняспазмолітичнихпрепаратів,таких якпапаверинабо прилокаїнугідрохлорид.У такихвипадках також рекомендованозастосовуватиантикоагулянтну терапію з метою зниження ризику виникнення тромбозу.
Застосування неврологічним хворим з підвищенимвнутрішньочерепнимтиском.
Існують ризики виникнення рефрактерноїгіпокалієміїпід час проведення і після припинення інфузії тіопенталунатрію, дані ризикимають бути враховані після завершенняінфузії тіопенталунатрію.
Тіопентал натріюмістить натрій (до59 мг у флаконахпо 0,5 г і до 118 мг у флаконах по 1,0 г), даний фактнеобхідновраховуватипацієнтам,які перебуваютьна гіпонатрієвій дієті.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Тіопентал натріюлегко проникаєчерез плацентарнийбар’єр, а також виявляєтьсяв грудномумолоці. Тому годування груддю має бути тимчасовоприпинене або груднемолоко повинно бути зцідженоперед застосуваннямввідногонаркозу. Доведено, що тіопенталнатрію можна застосовуватибез виникненняпобічнихреакцій у період вагітності,але прицьому загальна доза не повиннаперевищувати250 мг. Тіопенталв періодвагітностіможна призначати,тільки якщо очікуванакористь перевищує потенційний ризик.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Післяопераційні запаморочення, дезорієнтація та седативний ефект можуть спостерігатися тривалий час після застосування Тіопенталу, тому слід утримуватися від керування автотранспортом або виконання роботи, що вимагає посиленої уваги та швидкості психомоторних реакцій, особливо у перші 24-36 годин після застосування препарату.
Спосіб застосування та дози.
Застосування Тіопенталу можливе тільки вумовах стаціонару.
Винятково для внутрішньовенного введення, повільно.
Внутрішньовенні ін’єкції.
Готувати розчинтільки безпосередньоперед вживаннямна стерильнійводі дляін’єкцій. Розчиниповинні бути абсолютнопрозорими.
Не слід вводитимутний розчин аборозчин з неповністю розчиненимвмістом флакона. Тіопенталзастосовують у вигляді розчину 25 мг/мл. В окремихвипадкахТиопенталможна застосовувати у вигляді розчину 50 мг/мл.
Застосування в анестезії.
Доза препаратузавжди визначаєтьсяефектом, тому наведені нижче дані використовуються тільки вякості загального керівництва.В ціломунеобхідна доза пропорційна до маси тіла хворого.
Для ввідногонаркозу, як правило,використовуватидозу 100-150мг Тіопенталу,яку вводити внутрішньовенноповільноза 10-15 секунд.При необхідності можливе повторне введення дози 100-150 мг через1 хвилину.
Доза препарату повинна бутиретельновідкоригованазалежно від відповіді пацієнта, щоб звестидо мінімуму ризик пригніченнядихання або можливість передозування,при цьому слід враховуватитакож такі чинникияк вік, стать і вагапацієнта.Тіопенталнатрію досягає ефективноїконцентраціїу тканинімозку протягом 30 секунд,і анестезіязазвичайнастає протягом 1 хвилинипісля внутрішньовенноговведення.
Дорослі.
Середня дозадля дорослого з масою тіла 70 кг становить200-300 мг (8-12 мл розчину 25 мг/мл), максимальнадоза становить500 мг.
Діти.
Середня дозарозчину Тіопенталу25 мг/мл становить2-7 мг/кг маситіла, вводитьсявнутрішньовенноповільноза 10-15 секунд.При необхідності можливе повторне введення дози 2-7 мг/кг маси тілачерез 1хвилину. Доза препарату повинна бутиретельновідкоригованазалежно від відповіді пацієнта. Максимальнадоза Тіопенталуне повинна перевищувати7 мг/кг.
Пацієнти літнього віку.
Рекомендуються зменшенідози длядорослих.
Застосування для купіруваннясудомнихстанів.
Середня дозастановить75-125 мг (3-5 мл розчину25 мг/мл). Препаратнеобхідноввести якомога скоріше після початку судом.Повторне введення препаратуможе знадобитисяз метою купіруваннясудомнихстанів, спричиненихзастосуваннямзасобів для місцевоїанестезії.
Для купіруваннясудомнихстанів також можутьбути використані інші схемилікування, такі як внутрішньовеннеабо ректальне застосуваннядіазепаму.
Застосування неврологічнимпацієнтамдля зниження внутрішньочерепноготиску. Використовуютьсяінтермітуючіболюсні ін’єкції препаратув дозі1,5-3 мг/кг маситіла з метою зниження підвищеноговнутрішньочерепноготиску припроведенніштучної вентиляції легень.
Діти.
Препарат застосовувати з перших днів життя (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
При передозуванні відзначається пригнічення дихання аж до апное, ларингоспазм, артеріальна гіпотензія, колапс, тахікардія, зупинка серця, набряк легень; післянаркозний делірій.
Лікування:вводити специфічний антагоніст – бемегрид. При зупинці дихання застосовувати штучну вентиляцію легень, 100 % кисень; при ларингоспазмі – міорелаксанти та 100 % кисень під тиском; при артеріальній гіпотензії – плазмозамінні розчини, гіпертензивні препарати.
Під час індукції тіопенталом, як і під час застосування будь-яких барбітуратів, можуть виникати кашель та чихання.
З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи шкірні висипання, кропив’янку, свербіж, набряк Квінке, гіперемію шкіри, озноб, анафілактичний шок. Є інформація щодо розвитку гемолітичної анемії та ниркової недостатності, асоційованої з ростом антитіл до тіопенталу.
З боку травної системи: гіперсалівація, нудота, блювання.
З боку обміну речовин та харчування: можливі анорексія, гіпо- та/або гіперкаліємія.
З боку центральної та периферичної нервової системи: гіпертонус м’язів, сонливість, головний біль, сплутаність свідомості, амнезія, запаморочення.
Психичні розлади: можливий делірій у пацієнтів літнього віку.
З боку дихальної системи: пригнічення або зупинка дихання, ларингоспазм, бронхоспазм.
З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, тахікардія, аритмія, серцева недостатність, зниження скоротливої здатності міокарда.
Інші:нездужання, підвищена втомлюваність.
Місцеві реакції:у випадку екстравазації барбітуратами (проникнення препарату у навколишні м’які тканини при внутрішньовенному введенні) існує ризик виникнення некрозу і сильного болю. При введенні 5 % розчину можливий розвиток тромбофлебіту. При випадковому внутрішньоартеріальному введенні тіопенталу натрію розвивається сильний артеріальний спазм та інтенсивний пекучий біль навколо місця ін’єкції (див. розділ «Особливості застосування»).
Термін придатності. 2 роки.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Несумісність.
Розчин Тіопенталу не можна змішувати в одному шприці з антибіотиками (амікацин, бензилпеніцилін, цефапирін), транквілізаторами, міорелаксантами (суксаметоній, тубокурарин), анальгетиками, ефедрином, аскорбіновою кислотою, дипіридамолом, хлорпромазином, кетаміном, петидином, морфіном, прометазином, а також кислотами та солями кислот.
Упаковка.
По 0,5 г або 1,0г уфлаконах.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
ПАТ «Київмедпрепарат».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Україна,01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.