ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
БУПІВАКАЇН ГРІНДЕКС СПІНАЛ
(BUPIVACAINE GRINDEKS SPINAL)
Склад:
діюча речовина: bupivacaine;
1 мл розчину містить бупівакаїну гідрохлориду 5 мг;
допоміжні речовини: натрію хлорид; 0,1 М розчин кислоти хлористоводневої / 0,1 М розчин натрію гідроксиду до рН 4,0-6,5; вода для ін’єкцій до 1 мл.
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Засоби для місцевої анестезії. Аміди.
Код АТХ N01В В01.
Клінічні характеристики.
Показання.
Спінальна анестезія в хірургії (наприклад, при урологічних хірургічних операціях, хірургії нижніх кінцівок тривалістю 2-3 години, абдомінальній хірургії тривалістю 45-60 хв).
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату або до місцевих анестетиків групи амідів;
- гостре та активне захворювання центральної нервової системи ЦНС (наприклад, менінгіт, пухлини мозку, поліомієліт та внутрішньочерепна кровотеча);
- спінальний стеноз та захворювання в активній фазі (спондиліт, пухлини) або нещодавно перенесена травма хребта (наприклад, перелом);
- септицемія;
- перніціозна анемія з підгострою комбінованою дегенерацією спинного мозку;
- піогенна інфекція шкіри у місці або поряд з місцем пункції;
- кардіогенний або гіпоглікемічний шок;
- туберкульоз хребта;
- парацервікальна блокада у період пологів;
- пацієнтам з підвищеним внутрішньочеревним тиском;
- порушення згортання крові або одночасне лікування антикоагулянтами.
Спосіб застосування та дози.
Шлях введення – інтратекально. При призначенні пацієнту певної дози препарату, лікар повинен оцінити його фізичний стан. Спінальне введення препарату проводитися тільки після чіткого визначення субарахноїдального простору при люмбальній пункції (поки через голку для люмбальної пункції або при аспірації не буде отримана прозора спинномозкова рідина). Тривалість анестезії залежить від дози, але можуть виникнути складнощі у визначенні інфільтрації лікарського засобу на сегментарних рівнях, особливо при використанні ізобаричного (простого) розчину препарату. У випадку неефективної анестезії нову спробу введення препарату слід робити лише на іншому рівні з меншим об’ємом анестетика. Однією з причин недостатнього ефекту може бути неправильний розподіл препарату в інтратекальному просторі. В такому випадку достатній ефект досягається при зміні положення тіла пацієнта.
Дозу, що вводиться, зменшують для літніх пацієнтів та пацієнток на пізніх стадіях вагітності.
Зазначені в таблиці 1 дози для блокади необхідно розглядати, як усереднені для дорослої людини середнього віку. Місцем введення ін’єкції є міжхребцевий простір на рівні L3-L4.
На сьогодні немає досвіду застосування доз, що перевищують 20 мг.
Таблиця 1
Показання
Доза
Час до настання ефекту (приблизно),
хв
Тривалість ефекту (приблизно),
години
мл
мг
Урологічні операції
1,5-3
7,5-15
5-8
2-3
Хірургічні втручання на нижніх кінцівках, включаючи хірургічні втручання на стегнах
2-4
10-20
5-8
2-3
Абдомінальні хірургічні втручання (включаючи кесарів розтин)
2-4
10-20
5-8
45-60
Діти з масою тіла до 40 кг.
Бупівакаїн Гріндекс Спінал 5 мг/мл можна також застосовувати дітям.
Єдина відмінність між дорослими і дітьми, яку слід враховувати, - це відносно великий об’єм цереброспінальної рідини у новонароджених та дітей. Тому необхідна дещо більша доза препарату на 1 кг маси тіла, щоб досягти адекватного ступеня блокади.
Таблиця 2
Маса тіла (кг)
Доза (мг/кг)
- епідуральна анестезія може спричинити пригнічення серцево-судинної функції, особливо у випадках супутньої гіповолемії. Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату у пацієнтів з порушенням серцево-судинної функції;
- в поодиноких випадках ретробульбарні ін’єкції можуть досягти черепного субарахноїдального простору та спричинити, наприклад, тимчасову сліпоту, серцево-судинну недостатність, апное та судоми. Ці симптоми слід негайно лікувати;
- ретро- та навколобульбарні ін’єкції місцевих анестетиків можуть становити певний ризик розвитку стійкої дисфункції очних м’язів.
Основними причинами є травматичне ураження нервів та/або місцеві токсичні ефекти введеного місцевого анестетика на м’язи та нерви. З цієї причини слід обирати найнижчу ефективну дозу. Випадкові інтраваскулярні введення в області шиї та голови можуть викликати церебральні симптоми навіть у низьких дозах. Слід дотримуватися обережності при наявності у пацієнтів AV блокади ІІ та ІІІ ступеня, оскільки місцеві анестетики можуть знизити провідність міокарда. У таких випадках пацієнти мають бути попереджені про підвищений ризик анестезії для того, щоб вони проінформували лікаря про всі свої захворювання. Епідуральна анестезія може спричинити виникнення паралічу межреберних мязів та погіршенню дихання у пацієнтів з плевральним випотом.
У хворих з септицемією збільшується ризик розвитку інтраспінальних абсцесів, особливо у післяопераційному періоді. Обережно - у пацієнтів з аортокавальною оклюзією внаслідок новоутворення або на пізніх стадіях вагітності.
Дуже рідким, але тяжким ускладненням спінальної анестезії є висока або повна спінальна блокада, що може призвести до кардіоваскулярного та респіраторного пригнічення. Кардіоваскулярне пригнічення є наслідком поширеної симпатичної блокади, що, у свою чергу, може бути причиною тяжкої артеріальної гіпотензії та брадикардії або навіть зупинки серця. Пригнічення дихання може бути наслідком блокади іннервації дихальних м’язів, включаючи діафрагму.
Пацієнти літнього віку або жінки на пізніх стадіях вагітності є групою ризику розвитку високої або повної спінальної блокади. Таким пацієнтам дозу слід зменшити.
Раптова та тяжка артеріальна гіпотензія зазвичай розвивається у пацієнтів із гіповолемією внаслідок геморагії або дегідратації незалежно від того, який анестетик вводиться. Артеріальна гіпотензія, що виникає після інтратекальної блокади у дорослих, нечасто зустрічається у дітей віком до 8 років.
Рідко при проведенні інтратекальної анестезії зустрічаються неврологічні порушення, що проявляються у вигляді парестезій, анестезій, слабкості рухової функції та паралічу. Дуже рідко ці явища необоротні.
Не очікується загострення таких неврологічних захворювань, як розсіяний склероз, геміплегія, параплегія та нейром'язові порушення при проведенні інтратекальної анестезії, але такі пацієнти потребують особливої уваги. Перед застосуванням анестетика слід зважити потенційний ризик та користь для пацієнта від проведення процедури.
Розчинність бупівакаїну знижується при рН>6,5, тому необхідно це враховувати при взаємодії з лужними розчинами.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Місцеві анестетики можуть незначною мірою впливати на координацію рухів, тимчасово порушувати рухові функції та швидкість психомоторних реакцій при керуванні автотранспортом.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Лікарські засоби, наприклад, інші засоби місцевої анестезії і антиаритмічні засоби (лідокаїн, мексилетин, аміодарон), можуть вплинути на дію та розрахунок правильної дози розчину бупівакаїну, а також підвищити ризик адитивної токсичної дії. При одночасному застосуванні з барбітуратами можливе зменшення концентрації бупівакаїну в крові.
Застосування з інгібіторами МАО (прокарбазин, селегелін) підвищує ризик надмірного зниження артеріального тиску. Місцеві анестетики підсилюють ефект лікарських засобів із пригнічувальною дією на ЦНС, а також підвищують ризик розвитку кровотеч у разі одночасного призначення антикоагулянтів. При обробці місця ін’єкції бупівакаїну дезінфікуючими розчинами, що містять важкі метали, підвищується ризик розвитку місцевої реакції у вигляді болючості та набряку. Поєднання із загальною інгаляційною анестезією галотаном збільшує ризик розвитку кардіотоксичності бупівакаїну. Бупівакаїн підсилює і подовжує ефект міорелаксуючих лікарських засобів, проявляє антагонізм із антиміастенічними лікарськими засобами щодо дії на скелетну мускулатуру, особливо при застосуванні у високих дозах, що потребує додаткової корекції лікування міастенії. Інгібітори холінестерази знижують метаболізм місцевоанестезуючих лікарських засобів.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Бупівакаїн - місцевий анестетик амідного типу тривалої дії. Оборотно блокує проведення імпульсів нервовими волокнами за рахунок впливу на натрієві канали через нервові мембрани. Подібні ефекти також можуть спостерігатися на збуджувальних мембранах мозку та міокарда. Препарат призначений для гіпербаричної спінальної анестезії. При спинномозковій анестезії бупівакаїн спричиняє помірне розслаблення м’язів нижніх кінцівок тривалістю 2–2,5 год. При міжреберній блокаді дія бупівакаїну триває 7–14 год; при епідуральній блокаді – 3-4 год; при блокаді м’язів живота – 45-60 хв.
Фармакокінетика. Бупівакаїн добре розчиняється у жирах з коефіцієнтом розподілу олія/вода 27,5. Всмоктування відбувається у дві фази. Періоди напіввиведення становлять відповідно 50 та 400 хв. Повільна фаза всмоктування є чинником, який обмежує швидкість виведення бупівакаїну. Концентрація бупівакаїну в плазмі залежить від дози, способу введення і кількості кровоносних судин у місці ін’єкції. Після епідурального введення час досягнення максимальної концентрації в крові (tmax) становить 20-21 хв. Збільшення максимальної плазмової концентрації становить 0,4 мг/л на кожні введені 100 мг.
Загальний кліренс із плазми після ін’єкції становить 580 мл/хв, об’єм розподілу у стані рівноваги – 73 л, кінцевий період напіввиведення – 2,7 год, коефіцієнт печінкової екстракції – 0,4. Кліренс бупівакаїну відбувається за рахунок метаболізму в печінці і залежить від печінкового кровообігу й активності печінкових ферментів. Зв’язування з білками плазми становить 96 %. Метаболіти також є фармакологічно активними, але значно меншою мірою порівняно з бупівакаїном.
Бупівакаїн метаболізується в печінці шляхом гідроксилювання до 4-гідроксибупівакаїну і шляхом N-деалкілювання до 2,6-піпеколоксилідину (РРХ), медіатором обох процесів є цитохром Р450 3А4.
Виводиться головним чином нирками, тільки 5–6 % бупівакаїну виводиться в незміненому вигляді з сечею.
Бупівакаїн проникає крізь плацентарний бар’єр. Зв’язування з білками плазми в організмі плода нижче, ніж в організмі матері, концентрація незв’язаної фракції в організмі плода і матері однакова. Проникає у грудне молоко.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.
Несумісність.
Не рекомендується додавання інших препаратів.
Термін придатності. 3 роки.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °C. Не заморожувати!
Зберігати в недоступному для дітей місці!
Упаковка.
По 4 мл в ампулі з безбарвного скла гідролітичного класу № 1 з лінією або крапкою розлому та двома маркувальними кільцями синього кольору.
По 5 ампул у чарунковій упаковці з плівки полівінілхлоридної без покриття (піддон).
По одній чарунковій упаковці у пачці з картону.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник, який відповідає за випуск серії, включаючи контроль серії/випробування:
АТ «Гріндекс», Латвія.
Місцезнаходження.
Вул. Крустпілс, 53, Рига, LV-1057, Латвія.
Власник реєстраційного посвідчення.
АТ «Гріндекс».
Місцезнаходження.
Вул. Крустпілс, 53, Рига, LV-1057, Латвія.
Тел./факс: +371 67083205 / +371 67083505
Ел.пошта: grindeks@grindeks.lv