Отзывы
Инструкция по применению Мерексид
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
МЕРЕКСИД
(МEREXID)
Склад:
діюча речовина: meropenem;
1 флакон містить меропенему тригідрату у перерахуванні на меропенем 0,5 г або 1 г;
допоміжна речовина: натрію карбонат безводний.
Лікарська форма. Порошок для розчину для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики. Карбапенеми.
Код АТС J01D H02.
Клінічні характеристики.
Показання. Лікування інфекцій, спричинених чутливими до меропенему бактеріями:
- пневмоній, включаючи госпітальну;
- інфекцій сечовивідних шляхів;
- інтраабдомінальних інфекцій;
- гінекологічних інфекцій, таких як ендометрит;
- інфекцій шкіри та м’яких тканин;
- менінгіту;
- септицемії.
Емпірична терапія при підозрі на бактеріальну інфекцію у дорослих хворих із фебрильною нейтропенією, як монотерапія або в комбінації з антивірусними або протигрибковими препаратами.
Доведена ефективність меропенему як при самостійному застосуванні, так і в комбінації з іншими протимікробними засобами при лікуванні полімікробних інфекцій.
Внутрішньовенне введення меропенему ефективне при застосуванні пацієнтам з кістозним фіброзом та хронічними інфекціями нижніх дихальних шляхів, як монотерапія або в комбінації з іншими протимікробними засобами.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до компонентів препарату.
Порушення функції печінки та нирок у дітей.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі.
Дозування та тривалість терапії встановлюють залежно від типу, тяжкості інфекції та стану пацієнта.
Рекомендована добова доза становить:
–при лікуванні пневмонії, інфекцій сечовивідних шляхів, гінекологічних інфекцій, таких як ендометрит, інфекцій шкіри та м’яких тканин – 0,5 г Мерексиду кожні 8 годин;
–при лікуванні госпітальних пневмоній, перитоніту, підозрюваних інфекцій у пацієнтів з нейтропенією, септицемією – 1 г Мерексиду кожні 8 годин;
–при кістозному фіброзі рекомендована доза становить 2 г кожні 8 годин;
–при менінгіті рекомендована доза становить 2 г кожні 8 годин.
Як і у випадку з іншими антибіотиками, слід бути особливо обережними при застосуванні препарату як монотерапії тяжкохворим пацієнтам з відомою або підозрюваною інфекцією Pseudomonas aeruginosa нижніх дихальних шляхів.
При лікуванні інфекції Pseudomonas aeruginosa слід регулярно проводити тест на чутливість.
Схема дозування для дорослих пацієнтів з недостатністю ниркової функції.
Пацієнтам з кліренсом креатиніну нижче 51 мл/хв дозу слід знизити за зазначеною нижче схемою.
Кліренс креатиніну (мл/хв)
Доза (на основі одиниць доз 0,5 г, 1 г, 2 г)
Частота
26 - 50
одна одиниця дози
кожні 12 годин
10 - 25
половина одиниці дози
кожні 12 годин
половина одиниці дози
кожні 24 години
Меропенем виводиться за допомогою гемодіалізу; якщо необхідне тривале лікування препаратом, рекомендовано вводити одиницю дози (залежно від типу та тяжкості інфекції) наприкінці процедури гемодіалізу, щоб відновити терапевтично ефективні плазмові концентрації.
Немає досвіду застосування Мерексиду пацієнтам, які перебувають на перитонеальному діалізі.
Дозування для пацієнтів з печінковою недостатністю
Для пацієнтів з печінковою недостатністю коригування дози не потрібне.
Пацієнти літнього віку
Для пацієнтів літнього віку з нормальною функцією нирок або показниками кліренсу креатиніну вище 50 мл/хв коригування дози не потрібне.
Діти
Для дітей віком від 3 місяців до 12 років рекомендована доза становить 10-20 мг/кг кожні 8 годин залежно від типу та тяжкості інфекції, чутливості патогену та стану пацієнта. Дітям з масою тіла понад 50 кг слід застосовувати дозу для дорослих.
Дітям віком від 4 до 18 років з кістозним фіброзом, а також для лікування загострення хронічних інфекцій нижніх дихальних шляхів застосовують дози в межах 25-40 мг/кг кожні 8 годин. При менінгіті рекомендована доза становить 40 мг/кг кожні 8 годин.
Спосіб застосування
Струшувати приготовлений розчин перед застосуванням.
Мерексид можна вводити внутрішньовенно болюсно протягом приблизно 5 хв або внутрішньовенно інфузійно протягом приблизно 15-30 хв.
Мерексид для застосування внутрішньовенно болюсно слід розчинити у стерильній воді для ін’єкцій (5 мл на 250 мг меропенему), внаслідок чого отримують концентрацію 50 мг/мл. Приготовлений розчин прозорий та безбарвний або блідо-жовтого кольору.
Мерексид для внутрішньовенної інфузії можна приготувати за допомогою сумісних рідин для інфузій (50-200 мл).
Мерексид сумісний з такими рідинами для інфузій:
- 0,9 % розчин натрію хлориду;
- 5 % розчин глюкози.
Побічні реакції.
Мерексид, як правило, добре переноситься. Побічні реакції рідко потребують припинення лікування. Про серйозні побічні реакції повідомлялося дуже рідко. Для оцінки частоти виникнення небажаних явищ застосовували такі критерії: часто (³ 1 %,
Часто
(³ 1 %,
З боку крові
Тромбоцитемія
З боку нервової системи
Головний біль
З боку травної системи
Нудота, блювання, діарея, біль у черевній порожнині
З боку гепатобіліарної системи
Підвищення концентрацій трансаміназ, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази в сироватці
З боку шкіри
Висипання, свербіж
Загальні розлади та стан місця введення
Запалення, біль
Рідко
(³ 0,1 %,
З боку крові
Еозинофілія, тромбоцитопенія
З боку гепатобіліарної системи
Підвищення концентрації білірубіну
Дуже рідко
(³ 0,01 %,
Дополнительная информация
Код АТХ | J01DH02 |
АТХ Классификация | Меропенем |