Поэтин-Фармекс

Інструкція про застосування медичного імунобіологічного препарату

Інструкція про застосування медичного імунобіологічного препарату

ЕПОЕТИН-ФАРМЕКС

Еритропоетин (епоетин-альфа) людини рекомбінатний

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Міжнародна непатентована назва: epoetin-alfa;

Основні властивості лікарської форми: прозора безбарвна рідина.

 

ЯКІСНИЙ ТА КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД:

1 флакон (1,0 мл) розчину для ін'єкцій містить:

Діюча речовина:

Еритропоетин (епоетин альфа) людини рекомбінантний - 2000 MO, 4000 MO, або 10000 MO. Допоміжні речовини: альбумін людини - 2,5 мг, натрію цитрат - 5,8 мг, натрію хлорид - 5,8 мг, кислота лимонна - 0,069 мг, полісорбат 20 - 0,22 мг, вода для ін'єкцій.

 

ФОРМА ВИПУСКУ. Розчин для ін'єкцій.

 

КОД АТС. В03ХА01. Еритропоетин.

 

ІМУНОЛОГІЧНІ І БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Еритропоетин є рекомбінантним еритропоетином людини, який містить 165 амінокислот, його одержують з використанням рекомбінантної технології ADN. Молекулярна маса дорівнює 34.000 Дальтон, виробляється вищими клітинами, у яких ген еритропоетину людини був трансфектований. Продукт містить послідовність амінокислот ідентичну природному еритропоетину. Еритропоетин є глікопротеїном, який має стимулюючу дію, як гормональний фактор мітозу та диференціації еритроїдних клітин попередників у кістковому мозку.

 

Фармакологічна дія

Механізм дії

Епоетин-Фармекс стимулює еритропоез за таким самим механізмом, як і ендогенний еритропоетин.

Хворі на хронічну ниркову недостатність

Ендогенне утворення еритропоетину, зазвичай, регулюється рівнем оксигенації тканин. Гіпоксія та анемія, збільшують утворення еритропоетину, що, у свою чергу, стимулює еритропоез. У здорових осіб рівень еритропоетину у плазмі коливається у межах від 0,01 до 0,03 О/мл і може збільшуватись до 1000 разів при гіпоксії та анемії, і навпаки, у хворих з хронічною нирковою недостатністю утворення ендогенного еритропоетину є недостатнім. Етіологія анемії у таких хворих є мультифакторною, первинною причиною є саме така недостатність. Хронічна ниркова недостатність є клінічним станом, при якому виникає прогресуюче і, зазвичай, незворотне зниження функції нирок. Як наслідок дисфункції нирок проявляється анемія. Хворим з термінальною стадією ниркової недостатності необхідний діаліз або трансплантація нирки для можливості виживання.

 

Було встановлено, що еритропоетин стимулює еритропоез у хворих із анемією, як у тих, які проходять діаліз, так і у тих, які регулярно його не проходять. Першим свідченням відповіді на лікування еритропоетином є збільшення кількості ретикулоцитів у перші 10 днів лікування, і після цього - збільшення еритроцитів, гемоглобіну і гематокриту, як правило, у наступні 2-6тижнів.

Оскільки для еритропоезу потрібен час, декілька днів потрібно для того, щоб еритроїдні клітини-попередники дозріли і поступили у систему циркуляції. Значне підвищення гемоглобіну спостерігається через два тижні, а у деяких пацієнтів це може відбутись через 6 тижнів. Швидкість підвищення гемоглобіну є різною для різних пацієнтів і залежить від дози еритропоетину, з терапевтичним діапазоном від 50 до 300 МО/кг 3 рази на тиждень. Не спостерігається вища біологічна реакція на дозу, котра перевищує 300 МО/кг 3 рази на тиждень. Інші фактори, які впливають на швидкість і розповсюдженість реакції, включають наявність запасу заліза, базового значення гемоглобіну і наявності коморбідності.

Хворі на СНІД

Розвиток анемії у хворих на СНІД прискорюється при лікуванні Зидовудином. У зв'язку з цим їм потрібні трансфузії. У таких хворих реакція залежить від ендогенного рівня еритропоетину, і якщо у хворого рівень ендогенного еритропоетину нижче за 500 МО/мл, вони мають реагувати на лікування. Реакція на еритропоетин у хворих на ВІЛ-інфекцію, які приймали Зидовудин, може зменшувати потребу в трансфузіях і збільшувати гематокрит.

Хворі на рак

Анемія часто є супутнім симптомом у хворих на рак. Вона є наслідком певної комбінації факторів, серед яких важливу роль відіграє прямий токсичний вплив хіміотерапевтичних препаратів, що використовуються. Якщо рівні ендогенного еритропоетину у хворого перевищуює 200 мО/мл, реакція на лікування відсутня.

Новонароджені пацієнти, котрі народились передчасно

Якщо маса новонародженого при дострокових пологах нижча за 1500 г, йому потрібно проводити трансфузії протягом перебування у неонатологічному відділенні після визначення численних аналітичних показників, в тому числі і низьке рівень утворення еритропоетину. Призначення еритропоетину зменшує потребу у трансфузіях для таких пацієнтів.

 

ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ

Лікування анемії пов'язаної з хронічною нирковою недостатністю

Епоетин-Фармекс призначається для лікування симптоматичної анемії, що пов'язана із хронічною нирковою недостатністю (у тому числі у хворих, які проходять діаліз, і у хворих, які не проходять діаліз). Препарат призначений для підвищення і підтримання рівня еритроцитів у крові, про що свідчить підвищення рівня гематокриту або гемоглобіну, і завдяки цьому зменшити кількість трансфузій, які потребують такі хворі.

Лікування анемії у хворих на СНІД, які приймають препарат Зидовудин

Епоетин-Фармекс призначається хворим на СНІД, які приймають препарат зидовудин для підвищення і підтримання рівня еритроцитів у крові, про що свідчить підвищення рівня гематокриту або гемоглобіну, і завдяки цьому зменшити кількість трансфузій, які потребують такі хворі.

Лікування анемії у онкологічних хворих, які проходять хіміотерапією

Епоетин-Фармекс призначається для лікування анемії у хворих із злоякісними немієлоїдними пухлинами, у яких анемія виникла внаслідок проведення супутньої мієлосупресивної хіміотерапії.

Профілактика і лікування анемії при дострокових пологах

Епоетин-Фармекс призначається для попередження і лікування анемії при дострокових пологах, коли маса новонародженого менша за 1500 г, а термін вагітності менший за 34 тижня. Основною метою призначення препарату є зменшення необхідності проведення трансфузій, що дозволяє запобігти впливу на новонародженого численних донорів і зменшити ризики, пов'язані з таким впливом.

 

СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ДОЗИ

Необхідно призначати найменші ефективні дози Епоетин-Фармекс для зменшення кількості трансфузій пацієнтам, які проходять лікування.

Хворі на хронічну ниркову недостатність

Початкова доза: від 50 до 100 МО/кг 3 рази на тиждень (для дорослих); 50 МО/кг 3 рази па тиждень (для дітей, які проходять діаліз), внутрішньовенним (в/в) шляхом або підшкірно (п/ш). Віддається перевага внутрішньовенному введенню для тих пацієнтів, у яких можливий судинний доступ (пацієнти, які проходять гемодіаліз), а введення підшкірно призначається іншим пацієнтам (з перитонеальним діалізом або пацієнтам до призначення діалізу). Коригування дози: має проводитись не частіше одного разу на місяць, якщо у цьому відсутня клінічна потреба.

Зменшити дозу: якщо гемоглобін підвищується більш ніж на 1 г/дл протягом 2 тижнів. Збільшити дозу: якщо гемоглобін не підвищується більш ніж на 1 г/дл після 4 тижнів проведения лікування.

Підтримуюча доза: є індивідуальною для кожного пацієнта і визначається з метою зменшення необхідності трансфузій.

Переривання лікування: збільшення гемоглобіну понад 2 г/дл за місяць або рівень гемоглобіну понад 11 г/дл.

Концентрацію заліза у сироватці крові слід визначати у всіх пацієнтів до початку та протягом лікування Епоетин-Фармекс. При необхідності слід додатково застосовувати препарати заліза. Хворі на СНІД, які приймають препарат Зидовудин

Початкова доза: 100 МО/кг, 3 рази на тиждень протягом 8 тижнів, якщо рівень ендогенного еритропоетину менший за 500 МО/мл, а доза зидовудину менша 4200 мг на тиждень. Корегування дози: має проводитись не частіше одного разу на місяць, якщо у цьому відсутня клінічна потреба.

Зменшити дозу: якщо рівень гемоглобіну складає близько 12 г/дл або гемоглобін збільшується на більш ніж 1 г/дл протягом 2-тижневого періоду.

Збільшити дозу: якщо гемоглобін не збільшується після 8 тижнів проведеного лікування до досягнення рівня, потрібного для зменшення трансфузій. Збільшувати на 50 або 100 МО/кг з інтервалами у 4 або 8 тижнів, максимально до 300 МО/кг. Більші дози не рекомендуються. Підтримуюча доза: є індивідуальною для кожного пацієнта і визначається з метою зменшення необхідності трансфузій.

Концентрацію заліза у сироватці крові слід визначати у всіх пацієнтів до початку та протягом лікування Епоетин-Фармекс. При необхідності слід додатково застосовувати препарати заліза. Лікування анемії у хворих на рак, які проходять хіміотерапію

Початкова доза:

При застосуванні у дорослих: 150 МО/кг/доза 3 рази на тиждень або 40 000 МО щотижня внутрішньовенно або підшкірно до закінчення курсу хіміотерапії (від 4 до 8 тижнів).

При застосуванні у педіатрії: 600 МО/кг/ щотижня внутрішньовенно або 150 МО/кг 3 рази на тиждень внутрішньовенним шляхом або підшкірно до закінчення курсу хіміотерапії (від 4 до 8 тижнів).

Збільшити дозу, якщо:

При застосуванні у дорослих: збільшення дози до 20 000 МО/доза (300 МО/кг/доза), 3 рази на тиждень, протягом 8 тижнів. Якщо через 4 тижні лікування гемоглобін збільшився менше ніж на 1 г/дл і становить менше 10 г/дл.

При застосуванні у педіатрії: збільшення до 900 МО/кг IV або 300 МО/кг, підшкірно. 3 рази на тиждень, якщо рівень гемоглобіну не збільшився принаймні до 10 г/л через 4 тижні лікування відповідно до базового рівня гемоглобіну.

Переривання лікування: якщо рівень гемоглобіну перевищує рівень, необхідний для запобігання трансфузій, або якщо через 8 тижнів лікування немає реакції на лікування, котра визначається рівнем гемоглобіну, або якщо виникає потреба у трансфузії.

Рекомендація стосовно додавання препаратів заліза: дорослим: концентрацію заліза у сироватці крові слід визначати у всіх пацієнтів до початку та протягом лікування Епоетин-Фармекс. При необхідності слід додатково застосовувати препарати заліза; у педіатрії: перорально доза від 3 до 6 мг/кг щоденно, протягом 8 тижнів лікування.

Новонароджені пацієнти, котрі народились передчасно з низькою масою тіла

Початкова доза: починаючи з 7 до 15 дня життя призначається щонайменше 50 мл/кг/доба. 900 МО/кг/тиждень. (300 МО/кг/ 3 рази на тиждень), підшкірно, до досягнення скоригованого віку у 40 тижнів вагітності або до закінчення.

Рекомендація стосовно додавання препаратів заліза і вітамінів при застосуванні Епоетин- Фармекс: паралельно додавати препарати заліза, починаючи від 4 мг/кг і збільшувати дозу до 6 мг/кг/доба, додавати вітаміни, включаючи вітамін Е, мідь і солі фолієвої кислоти.

 

ПОБІЧНА ДІЯ

Пацієнти з хронічними захворюваннями нирок

У 2 завершених клінічних дослідженнях фази І/ІІ (загальна кількість пацієнтів, які проходили лікування, становила 49 осіб) гіпертензія спостерігалась у 16 % пацієнтів, які приймали Епоетин-Фармекс. Ускладнення артеріальної гіпертензії, що існувала до лікування контролювалось у всіх хворих шляхом збільшення дози антигіпертензивних препаратів.

У 5 клінічних дослідженнях фази III і фази IV (загальна кількість пацієнтів, які проходили лікування, становила 944 особи) спостерігались (із кількістю випадків > 5 %) такі побічні реакції: гіпотензія (9,76 %), гіпертензія (7,17 %) і головний біль (7,84 %).

У клінічних дослідженнях, проведених за участі пацієнтів з хронічними захворюваннями нирок, було виявлено 1,4 % тяжких побічних реакцій, пов'язаних із застосуванням препарату Епоетин-Фармекс, серед них: геморагічне цереброваскулярне захворювання (0,23 %), гострий інфаркт міокарду (0,19 %), генералізований сепсис (0,11 %), гематогенний сепсис (0,07 %). нестабільна стенокардія(0,03 %), кардіо-респіраторна колапс (0,03 %), шок при інфаркті міокарду (0,03 %), шок при геморагічний перикардиті (0,03 %), внутрішньочерепний крововилив (0,03 %), (0,03 %), гострий набряк легенів (0,03 %), гіпертензивний криз (0.03 %). бактеріемія (0,03 %), інфекційний ендокардит (0,03 %), транзиторна ішемічна атака (ішемія) (0,03 %), тромбоз мезентеріальних артерій (0,03 %) і печінкова недостатність (0,03 %).

 

Хворі на анемію, що виникла в результаті проведення хіміотерапії і/або радіотерапії

У двох клінічних дослідженнях фази IV (загальна кількість пацієнтів, які проходили лікування, становила 495 осіб) спостерігались (із кількістю випадків > 5 %) такі побічні реакції: лихоманка (13,81 %), біль у місці введення ін'єкції (10,81 %), біль у кістках (9.61 %). грипоподібний синдром (6,91 %), втрата маси тіла (6,61 %) і блювота (5,10 %).

У 2,1 % онкологічних хворих, які одержували лікування у цих двох клінічних дослідженнях, спостерігались тяжкі побічні реакції, пов'язані з прийомом препарату Епоетин-Фармекс, серед них: тромбоцитопенія (0,90 %), нейтропенія (0,90 %) і екхімоз/гематома (0,30 %).

 

Хворі на СНІД, які приймають препарат Зидовудин

Побічні реакції, інформація про які одержана за результатами проведення клінічних досліджень при застосуванні еритропоетину у хворих на СНІД, які проходили лікування препаратом Зидовидин, пов'язані з розвитком захворювання. Були зареєстровані випадки побічних реакцій у понад 10 % або у 10 % пацієнтів. Значної різниці між групами пацієнтів, які проходили лікування ерітропоетином або одержували плацебо не було. Були зареєстровані такі реакції: лихоманка, головний біль, кашель, діарея, висип, затруднення дихання, нудота, задишка, астенія і запаморочення.

Лікування еритропоетином не призвело до збільшення випадків опортуністичних інфекцій чи смерті. Спостереження випадків появи конвульсій у цій групі хворих пов'язане з основною патологією, такою як менінгіт або церебральна неоплазія, а не із застосуванням еритропоетину.

Новонароджені пацієнти, котрі народились передчасно з низькою масою тіла

У неконтрольованому клінічному дослідженні фази III (загальна кількість пацієнтів, які проходили лікування, становила 72 особи) повідомлялося, що більшість побічних реакцій були пов'язані з достроковими пологами і низькою масою при народженні. Повідомлялося про те що спостерігались (із кількістю випадків > 5 %) такі побічні реакції: гостра респіраторна інфекція (16,7 %), пізній сепсис (13,9 %), оприлість через моніліаз (13,9 %) і гастроезофагальнип рефлюкс (8,3 %).

У цьому клінічному дослідженні повідомлялося про тяжку побічну реакцію, пов'язану із застосуванням еритропоетину ретинопатію недоношених і була зворотною.

 

Інші побічні реакції, важливі з клінічної точки зору

Конвульсії: випадки конвульсій спостерігаються приблизно у 2,5 % пацієнтів, що проходять діаліз при лікуванні еритропоетином. Хоча це число є дійсно низьким, схоже, існує тенденція підвищення ризику появи конвульсій у перші 90 днів лікування.

Тромботичні реакції: протягом гемодіалізу пацієнти, які одержують еритропоетин можуть потребувати більшої кількості антикоагулянтів для захисту коагуляційної системи штучної нирки. Відсутня статистика стосовно підвищення гематокриту і випадків тромботичних реакцій (включаючи тромбоз судинного доступу). У клінічних дослідженнях кількість появ тромбу у судинному доступі складала 0,25 на пацієнта за рік, вона не перевищує кількість появ тромбу у пацієнтів, яким не призначався препарат і які проходили лікування діалізом. Існують повідомлення про дуже рідкісні серйозні випадки тромбозу, включаючи мігруючий тромбофлебіт, мікросудинний тромбоз, емболії судин легенів і тромбоз артерії сітківки ока. Загалом кількість випадків складала 0,0001 з розрахунку на пацієнта за рік.

 

Алергічні реакції: відсутня інформація про алергічні та анафілактичні реакції при застосуванні еритропоетину.

 

Відсутні повідомлення про випадки парціальної червоноклітинної аплазії (РRСА).

 

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Хворі з неконтрольованою гіпертензією.

Хворі з гіперчутливістю до продуктів, похідних від вищих клітин.

Хворі з гіперчутливістю до альбуміну людини.

 

Обмеження у застосуванні

Епоетин-Фармекс не призначається для застосування:

·     як замінник трансфузії крові у хворих, котрим потрібна негайна корекція анемії, незалежно від ситуації;

·     хворим на рак, які одержують лікування гормональними засобами, біологічними продуктами або проходять радіотерапію, якщо тільки вони не проходять супутню мієлосупресивну хіміотерапію;

·    хворим на рак, котрі проходять мієлосупресивну хіміотерапію з метою виліковування.

 

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ

Лікування із застосуванням препаратів, які стимулюють еритропоез, має бути індивідуальне для кожного хворого, потрібно застосовувати найменші ефективні дози, які дозволять зменшити кількість трансфузій і знизити ризик появи тяжких серцево-судинних проявів.

Не застосувати шляхом внутрішньовенних інфузій разом з розчинами інших лікарських засобів.

 

Застереження при застосуванні:

Загальні застереження

Парентеральне застосування будь-якого біологічного продукту мас здійснюватись з обережністю і потрібно вживати застережні заходи у разі появи алергії або неочікуваних реакцій.

До початку лікування із застосуванням Епоетин-Фармекс і протягом лікування потрібно визначати рівень заліза в організмі людини. Усім пацієнтам необхідно додатково призначати препарати заліза для ефективного еритропоезу.

Не призначати застосування шляхом внутрішньовенних інфузій разом з розчинами інших лікарських засобів. Інші препарати, які стимулюють еритропоез, призводять до збільшення ризику смерті і тяжких побічних серцево-судинних реакцій, таких як інфаркт міокарду і церебрально-васкулярних явищ.

 

Пацієнти з хронічними захворюваннями нирок

Гіпертензія: у пацієнтів із захворюваннями нирок важливо контролювати артеріальний тиск.

Рекомендовано зменшити дозу Епоетин-Фармекс, якщо рівень підвищення гемоглобіну перевищить 1 г/дл у будь-який момент протягом 2 тижнів (див. розділ «Побічна дія»).

 

Конвульсії: є відомості про появу конвульсій у пацієнта, який проходив лікування із застосуванням Епоетину. Рекомендовано зменшити дозу препарату Епоетин-Фармекс, якщо рівень гемоглобіну підвищується на 1 г/дл у будь-який момент протягом 2 тижнів. (див. розділ «Побічна дія»).

 

Поява тромбів: під час гемодіалізу пацієнти, яким призначено лікування препаратом Епоетин- Фармекс, можуть потребувати збільшення антикоагулянтів як застережний захід для системи коагуляції штучної нирки (див. розділ «Побічна дія»).

 

Хворі на СНІД, які отримують препарат Зидовудин, і хворі на рак

У цієї групи пацієнтів застосування препарату Епоетин-Фармекс не супроводжувалось загостренням гіпертензії, конвульсіями чи появою тромбів.

 

Хворі на рак

Інші препарати, які стимулюють еритропоез, у таких хворих призводять до збільшення випадків тромбо-емболічних ускладнень, іноді тяжких і смертельних. Є також надруковані повідомлення про зростання кількості смертельних випадків і ризику збільшення пухлин або їх повторної появи.

Епоетин-Фармекс призначається хворим з симптоматичною анемією, пов'язаною з хіміотерапією, якщо рівень гемоглобіну менший 10 г/дл; не рекомендовано застосувати препарат із профілактичною метою хворими, які до початку хіміотерапії і/або радіотерапії мали нормальні показники гемоглобіну.

 

У таких хворих до початку лікування Епоетин-Фармекс потрібно виключити інші причини анемії, наприклад, дефіцит заліза, кровотечі і гемоліз.

 

Відсутні свідчення, які підтверджують роль даного препарату для покрашення показників виживання або реакції на лікування.

 

Новонароджені, які народились передчасно

У цій групі пацієнтів застосування препарату Епоетин-Фармекс не супроводжувалось загостренням гіпертензії, конвульсіями чи появою тромбів. Використання лікарського засобу має бути відкореговано за критеріями, зазначеними у вказівках стосовно лікування анемії новонароджених, які народились передчасно.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Відсутні відомості, які б вказували на те, що застосування препарату Епоетин-Фармекс змінює метаболізм інших лікарських препаратів.

 

Застосування у період вагітності та годування груддю

Відсутні відповідні, добре контрольовані дослідження, які б описували використання стимулюючих агентів еритропоезу протягом вагітності. Відомий один звіт про застосування еритропоетину у період вагітності у пацієнтки з хронічною нирковою недостатністю, де була досягнута задовільна еволюція вагітності без проявів вторинних реакцій ані у матері, ані у новонародженого.

При репродукції у тварин і вивченні впливу токсичності на розвиток плоду спостерігались побічні дії на плід, якщо вагітні щури одержували епоетин альфа у дозі, що наближалась до початкових доз, рекомендованих у клінічній практиці. Епоетин-Фармекс має використовуватись у період вагітності тільки у тому разі, коли очікуваний ефект перевищує ризик ймовірних побічних реакцій для плоду.

 

Епоетин-Фармекс має використовуватись протягом періоду вагітності і годування грудним молоком тільки у разі крайньої потреби у цьому, якщо існує адекватний баланс ризику і переваг для матері та плоду. Відсутні відомості про те, чи може призначення Епоетин-Фармекс вагітним жінкам призвести до ураженням плоду або чи може негативно вплинути на репродуктивну здатність.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або при роботі з іншими механізмами

Не проводилось вивчення впливу Епоетин-Фармекс на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Не очікується жодних проявів такого впливу враховуючи механізм дії та відомий профіль токсикологічної безпеки препарату Епоетин-Фармекс.

 

Передозування

Максимальна кількість препарату Епоетин-Фармекс, яка може бути призначена у формі однієї дози або численних доз, не визначена. Призначались дози, що перевищували 1500 МО/кг, 3 рази на тиждень. Таке лікування може викликати поліцитемію, якщо не контролювати ретельно гемоглобін і не коригувати дози.

 

Інструкції стосовно використання, маніпуляцій і знищення невикористаних залишків продукту

Спосіб підготовки

1.      Не струшувати вміст флакону. Енергійне струшування може призвести до змін у глікопротеїні та негативно вплинути на його біологічну активність.

2.      Усі продукти, призначені для парентерального використання, мають бути візуально оглянуті для того, щоб впевнитись, що відсутні сторонні домішки та включення і відсутня зміна забарвлення.

3.      В асептичних умовах вставити стерильну голку у стерильний шприц.

4.      Видалити покриття flip off  з флакону, яка містить Епоетин-Фармекс, і очистити верхню частину флакону дезінфікуючою речовиною. Введіть голку у флакон і набрати у шприц його вміст.

5.      Не розбавляти вміст флакона і не змішувати його з іншими лікарськими засобами.

 

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ

Зберігати у захищеному від світла місці при температурі від 2 до 8 °С. Не заморожувати! Не струшувати!

 

ТЕРМІН ПРИДАТНОСТІ

2 роки.

 

ПАКУВАННЯ

По 5 флаконів у контурній чарунковій упаковці разом з інструкцією про застосування препарату у картонній коробці.

ВИРОБНИК

TOB «Фармекс Груп» ( із «in bulk» виробництва «Center of Molecular Immunology», Куба), Україна. Адреса: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100, Україна.