Состав: эпирубицин
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЕПІЛІК®
(EPILIK)
Склад:
діюча речовина: 1 мл розчину містить епірубіцину гідрохлориду 2 мг;
допоміжні речовини: натрію хлорид, розчин хлористоводневої кислоти, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Концентрат для розчину для ін’єкцій/інфузій.
Фармакотерапевтична група. Цитотоксичні антибіотики та споріднені препарати.
Код АТС L01D B03.
Клінічні характеристики.
Показання. ЕПІЛІК® ефективний при лікуванні широкого спектра новоутворень, включаючи рак молочної залози, злоякісні лімфоми, саркоми м'яких тканин, рак шлунка, рак печінки, підшлункової залози, прямої кишки, рак шийно-лицьової ділянки, рак легенів, рак яєчників, лейкемію.
Внутрішньоміхурове введення препарату ЕПІЛІК® показане при лікуванні поверхневого раку сечового міхура (перехідноклітинний рак, карцинома in situ) та для профілактики рецидиву після трансуретральної резекції.
Протипоказання. Підвищена чутливість до активної речовини, інших антрациклінів та антраценедіонів або до будь-якої допоміжної речовини.
Терапія препаратом ЕПІЛІК® протипоказана пацієнтам з активною депресією функції кісткового мозку внаслідок раніше проведених курсів лікування із застосуванням інших протипухлинних засобів або радіотерапії та пацієнтам, які вже отримували лікування із застосуванням максимальних кумулятивних доз епірубіцину або інших антрациклінів (наприклад, доксорубіцину та даунорубіцину).
Препарат також протипоказаний пацієнтам з тяжкими кардіопатіями, наявними в анамнезі або на даний час, пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки та при наявності генералізованої інфекції.
Внутрішньовенне введення протипоказано пацієнтам з персистуючою мієлосупресією, нещодавно перенесеним інфарктом міокарда, тяжкою аритмією, нестабільною стенокардією та міокардіопатією.
Внутрішньоміхурове введення протипоказано пацієнтам з інфекціями сечовивідних шляхів, інвазивною пухлиною, що проростає м’язовий шар стінки сечового міхура, запаленням сечового міхура та пацієнтам з гематурією. Особливої уваги потребують труднощі у проведенні катетеризації (а саме: уретральна непрохідність, викликана значним внутрішньоміхуровим новоутворенням).
Вагітність або період годування груддю.
Спосіб застосування та дози.
Внутрішньовенне введення.
Схема застосування при стандартному дозуванні.
При монотерапії препаратом ЕПІЛІК® як антибластомним препаратом рекомендована доза для дорослих становить 60-90 мг/м2 площі поверхні тіла, яка вводиться шляхом внутрішньовенної ін'єкції протягом 5-10 хвилин з інтервалами у 21 день, відповідно до стану крові/кісткового мозку.
Схема застосування при призначенні високих доз.
Рак легенів.
При монотерапії у високих дозах для лікування раку легенів ЕПІЛІК® слід вводити відповідно до нижчезазначених схем:
- дрібноклітинний рак легенів у пацієнтів, які раніше не отримували лікування: 120 мг/м2 у 1 день кожні 3 тижні;
- недрібноклітинний рак легенів (епідермоїдний, сквамозний та аденокарцинома) у пацієнтів, які раніше не отримували лікування: 135 мг/м2 в 1 день або 45 мг/м2 в 1, 2, 3 дні кожні 3 тижні.
Рак молочної залози.
Дози до 135 мг/м2 (при монотерапії препаратом ЕПІЛІК®) та до 120 мг/м2 (при комбінованій терапії), які вводилися кожні 3-4 тижні, були ефективними та добре переносилися пацієнтками з раком молочної залози.
При ад'ювантній терапії раку молочної залози на початкових стадіях рекомендовані дози варіюють від 100 мг/м2 до 120 мг/м2 кожні 3-4 тижні.
Препарат слід вводити шляхом внутрішньовенної болюсної ін'єкції протягом 5-10 хвилин або внутрішньовенної інфузії протягом не більше 30 хвилин.
Рекомендовано застосування нижчих доз (60-75 мг/м2 або 105-120 мг/м2 у схемах дозування для високих доз) пацієнтам зі зниженим резервом кісткового мозку внаслідок попереднього лікування із застосуванням хіміотерапії та/або променевої терапії, пацієнтам літнього віку або з пухлинною інфільтрацією кісткового мозку. Загальну дозу на цикл можна розділити для прийому протягом 2-3 послідовних днів.
При застосуванні у комбінованій терапії з іншими протипухлинними препаратами дози препарату ЕПІЛІК® слід відповідним чином зменшувати.
Оскільки основним шляхом елімінації препарату є гепатобіліарна система, пацієнтам з порушеною функцією печінки дозу препарату ЕПІЛІК® слід знижувати, щоб уникнути посилення загальної токсичності.
У цілому, якщо рівень білірубіну перебуває в діапазоні 1,4-3 мг/100 мл, а рівень затримки бромсульфофталеїну (БСФ) становить 9-15 %, рекомендовано призначення половини звичайної дози.
Якщо ж рівні білірубіну та рівень затримки БСФ перевищують вищезгадані, рекомендовано призначення чверті звичайної дози.
Помірне порушення функції нирок не є достатньою причиною для зміни рекомендованих доз через низький рівень екскреції препарату ЕПІЛІК® нирками.
Внутрішньоміхурове введення.
При лікуванні перехідноклітинної папілярної карциноми рекомендоване проведення щотижневих інстиляцій по 50 мг, які повторюються протягом 8 тижнів. У випадку розвитку місцевої токсичності (хімічного циститу) доцільно знизити дозу до 30 мг. При лікуванні карциноми in situ дозу можна підвищити до 80 мг згідно з індивідуальною переносимістю пацієнта. Дозу попередньо розбавляють у 0,9 % розчині натрію хлориду (концентрація, яка рекомендується, – 1 мг/мл).
Для профілактики рецидиву після трансуретральної резекції поверхневих пухлин рекомендоване проведення щотижневих інстиляцій по 50 мг, які слід повторювати протягом 4 тижнів, після чого інстиляція тієї ж дози 1 раз на місяць триває до повного року.
Спосіб застосування.
ЕПІЛІК® неефективний при пероральному прийомі і його не можна вводити внутрішньом'язово або інтратекально.
Внутрішньовенне застосування.
Внутрішньовенне введення має тривати протягом 5-10 хвилин через систему для внутрішньовенних інфузій, переконавшись, що голка правильно введена у вену, причому флакон із 0,9 % розчином натрію хлориду слід уже встановити. Ця техніка знижує ризик екстравазації препарату та забезпечує можливість промивання вени фізіологічним розчином наприкінці введення препарату. Витікання препарату ЕПІЛІК® з вени протягом введення може призвести до ураження тканин і навіть до некрозу. Венозний склероз може мати місце у результаті ін'єкції в тонкі судини або при повторних ін'єкціях в одну і ту саму вену.
Внутрішньоміхурове застосування.
Розчин препарату ЕПІЛІК®, який вводиться через катетер, має лишатися в сечовому міхурі протягом однієї години, після чого пацієнту необхідно випорожнити сечовий міхур. Під час інстиляції пацієнтові потрібно повертатися з боку на бік для забезпечення більш рівномірного впливу розчину препарату на стінки сечового міхура.
Побічні реакції.
Інфекції та інвазії: інфекції.
Доброякісні і злоякісні новоутворення: гострий лімфолейкоз, гострий мієлолейкоз.
З боку крові і лімфатичної системи: лейкопенія, нейтропенія, фебрильна нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія, сепсис, септичний шок, гранулоцитопенія, геморагія.
Розлади метаболізму та живлення: анорексія, гіпоксія тканин у результаті мієлосупресії, зневоднення.
З боку органа зору: кон'юнктивіт, кератит.
З боку серця: застійна серцева недостатність (задишка, набряк, гепатомегалія, асцит, набряк легень, випіт у плевральну порожнину, ритм галопу), кардіотоксичність (змінені показники ЕКГ, аритмія, кардіоміопатія), вентрикулярна тахікардія, брадикардія, атріовентрикулярна блокада, блокада ніжок пучка Гіса.
Судинні розлади: припливи, тромбоемболія, включаючи емболію легеневої артерії, флебіт, тромбофлебіт, шок.
З боку органів дихання: пневмонія, утруднене дихання.
З боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ): нудота, блювання, мукозит, стоматит, діарея, езофагіт, біль або відчуття жару, еритема, ерозії, утворення виразок, кровотеча, гіперпігментація слизової оболонки ротової порожнини. Мукозит може виникнути через 5-10 днів від початку лікування. Зазвичай спостерігається у формі болісного стоматиту, здебільшого з боку язика та на під'язиковій слизовій оболонці.
З боку шкіри і підшкірної клітковини: втрата волосся (зазвичай зворотна, зустрічається у 60-90 % пацієнтів. У чоловіків супроводжується припиненням росту волосся на обличчі), локальна токсичність, еритема, висипання, свербіж, зміни шкіри, припливи, гіперпігментація шкіри і нігтів, фоточутливість, гіперчутливість до опромінювання (реакція шкіри після опромінення), кропив'янка.
З боку репродуктивної системи і молочних залоз: аменорея, азоспермія. ЕПІЛІК® може спричинити ушкодження хромосом сперматозоїдів людини. Чоловіки, які отримують лікування препаратом ЕПІЛІК®, повинні використовувати ефективні засоби контрацепції.
ЕПІЛІК® може спричинити аменорею або передчасне настання менопаузи у жінок період менопаузи.
З боку імунної системи: іноді повідомлялося про випадки алергічних реакцій з гарячкою, тремтінням, кропив'янкою.
Можливе виникнення випадків анафілактичного шоку.
З боку нирок та сечовидільної системи: забарвлення сечі у червоний колір на 1-2 добу після введення препарату, хімічний цистит, зрідка – геморагічний цистит, відчуття печіння, полакіурія, гіперурикемія.
Загальні розлади та стан місця введення: слабкість, запаморочення, астенія, гарячка, озноб.
Дослідження: безсимптомне зменшення фракції викиду лівого шлуночка. Зміни рівнів трансаміназ.
Передозування.
Дуже високі одноразові дози препарату ЕПІЛІК® можуть спричинити зворотну міокардіальну токсичність протягом 24 годин та тяжку депресію функції кісткового мозку протягом 1 або 2 тижнів.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
ЕПІЛІК® може спричинити ушкодження хромосом сперматозоїдів. Чоловіки, які отримують лікування препаратом ЕПІЛІК®, повинні використовувати засоби ефективної контрацепції.
ЕПІЛІК® може спричинити аменорею або передчасне настання менопаузи у жінок у період передменопаузи.
Експериментальні дані, отримані на тваринах, дають підставу припускати, що при застосуванні вагітним епірубіцин може спричиняти ушкодження плода, тому його не можна застосовувати під час вагітності.
Перед початком лікування у жінок репродуктивного віку можливість вагітності має бути виключена, а протягом самого лікування жінки повинні користуватися ефективними методами контрацепції.
Чи проникає епірубіцин у материнське молоко, невідомо. У зв'язку з тим, що багато препаратів, у тому числі й антрацикліни, проникають у материнське молоко, а також у зв’язку з можливістю виникнення серйозних побічних проявів у немовлят, матерям слід припинити годування груддю до початку застосування препарату.
Діти.
Ефективність і безпека застосування препарату для лікування дітей не досліджувалися.
Особливі заходи безпеки.
З огляду на токсичну природу препарату слід дотримуватися певних запобіжних заходів.
- Персонал повинен мати хорошу підготовку з техніки розведення і введення.
- Вагітних не слід допускати до роботи з препаратом.
- Персоналу, який працює з препаратом ЕПІЛІК®, слід використовувати захисний одяг: захисні окуляри, захисний халат, одноразові рукавички і маску.
- Робоча зона має бути пристосована для приготування препарату (бажано – під системою з ламінарним потоком повітря); робоча поверхня має бути захищена одноразовим абсорбуючим папером на пластиковій основі.
- Усі засоби, що використовуються при приготуванні розчину, введенні препарату чи прибиранні, включаючи рукавички, слід зібрати в одноразові пакети для токсичних відходів з метою подальшої утилізації високою температурою.
- У разі випадкового забруднення предметів розчином препарату їх слід промити 1 % розчином натрію гіпохлориду, а потім – великою кількістю води.
- Усі матеріали, використані для прибирання, знищують, як вказано вище.
- У разі випадкового потрапляння препарату на шкіру або в очі слід негайно промити уражену ділянку шкіри великою кількістю води з милом, а очі промити розчином натрію бікарбонату. Уражені ділянки має уважно оглянути спеціаліст.
- Лікування препаратом ЕПІЛІК® слід проводити тільки кваліфікованим лікарям, які мають досвід застосування протипухлинних препаратів.
Особливості застосування.
Протягом першого циклу лікування препаратом ЕПІЛІК® важливим є ретельний та частий нагляд лікаря за пацієнтом.
Слід регулярно контролювати кількість лейкоцитів, еритроцитів та тромбоцитів. Лейкопенія та нейтропенія є тимчасовими як при застосуванні стандартних доз, так і при застосуванні високих доз, хоча в останньому випадку ступінь є тяжчим. Показники досягають мінімального рівня між 10-м і 14-м днем, повертаючись до нормального значення на 21-й день. Дуже рідко у пацієнтів, які отримали високі дози, спостерігається виражена тромбоцитопенія (