Состав: фактор коагуляции IX Інструкція про застосування
медичного імунобіологічного препарату
ІМУНІН 200 МО, 600 МО, 1200 МО/
IMMUNINE 200 IU, 600 IU, 1200 IU
Фактор коагуляції крові людини IX, очищений, ліофілізований,
вірусінактивований
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Міжнародна непатентована назва: Coagulation Factor IX.
Основні властивості лікарської форми: порошок або крихка речовина білого або блідо- жовтого кольору.
ЯКІСНИЙ ТА КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД
Назва інгредієнта
Вміст інгредієнта на флакон
200 МО
600 МО
1200 МО
Діюча речовина:
Фактор коагуляції крові людини IX:
активність
специфічна активність
білок плазми людини
200 МО*
>50 МО/мг білка
1 - 5 мг
600 МО*
>50 МО/мг білка
3 - 14 мг
1200 МО*
>50 МО/мг білка
6 - 29 мг
Допоміжні речовини:
натрію цитрату дигідрат
натрію хлорид
20 мг
40 мг
20 мг
40 мг
40 мг
80 мг
РОЗЧИННИК
200 МО
600 МО
1200 МО
Вода для ін'єкцій
5 мл
5 мл
10 мл
* MO (IU) - міжнародна одиниця на основі міжнародного стандарту ВООЗ для концентратів Фактора IX системи коагуляції крові людини
ФОРМА ВИПУСКУ
Порошок для розчину для інфузій/ін'єкцій у комплекті з розчинником та набором для розчинення і введення.
КОД АТС: В02В D04. Гемостатичні препарати. Фактори коагуляції крові. Coagulation Factor
IX.
ІМУНОЛОГІЧНІ І БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Фактор IX являє собою одноланцюговий глікопротеїн з молекулярною масою близько 68 000 дальтон. Він синтезується в печінці і є вітамін-К-залежним Фактором коагуляції. Фактор IX активується Фактором ХІа по внутрішньому шляху коагуляції або комплексом Фактор VII/тканинний фактор по зовнішньому шляху коагуляції. Активований Фактор IX у комплексі з Фактором VIII активує Фактор X. Активований Фактор X перетворює протромбін у тромбін. Під дією тромбіну фібриноген перетворюється у фібрин, який утворює згусток. Гемофілія В є спадковим, пов'язаним зі статтю, порушенням коагуляції крові внаслідок зниженого рівня Фактора IX і проявляється масивними крововиливами в суглоби, м'язи або внутрішні органи, які відбуваються або спонтанно, або в результаті випадкових травм чи операцій. Замісна терапія підвищує плазмовий рівень Фактора IX і, таким чином, дозволяє тимчасово відкоригувати дефіцит Фактора і знижує тенденцію до кровоточивості.
Підвищення Фактора IX in vivo у відповідь на введення 1 МО/кг становить (0,92±0,06) МО/дл (близько 40 %), біологічний час напіввиведення становить близько 17 годин. Після в/в введення пікова концентрація досягається через 10-30 хв. Результати дослідження фармакокінетичних параметрів на 26 пацієнтах:
Параметр
Кількість пацієнтів
Середня величина
Стандартне відхилення
95 % довірчий інтервал
Кліренс (мл/год)
26
8,89
2,91
7,72-10,06
Середній час утримання (год)
26
23,86
5,09
1,85-25,88
ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ
ІМУНІН показаний для лікування і профілактики епізодів кровотеч при набутому або вродженому дефіциті Фактора IX (гемофілія В, гемофілія В з інгібіторами до Фактора IX, набутий дефіцит Фактора IX, обумовлений спонтанною появою інгібіторів до Фактора IX) у дорослих і дітей, віком старше 6 років.
СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ І ДОЗИ
Препарат призначений для внутрішньовенного введення у вигляді ін'єкцій/інфузій після розчинення у відповідній кількості води для ін'єкцій.
Лікування потрібно розпочинати під контролем лікаря, який має досвід у лікуванні гемофілії. Дозування і тривалість замісної терапії залежать від ступеня недостатності Фактора IX, локалізації й інтенсивності кровотечі, а також клінічного стану хворого.
Дозування
Дозування і тривалість замісної терапії залежить від серйозності дефіциту Фактора IX, місця і масштабів кровотечі, а також від клінічного стану пацієнта.
Кількість одиниць Фактора IX, що вводиться, виражається в міжнародних одиницях (МО), які пов'язані з чинним стандартом ВООЗ для препаратів Фактора IX. Активність Фактора IX у плазмі виражається або у відсотках (по відношенню до нормальної людської плазми), або в міжнародних одиницях (по відношенню до міжнародного стандарту Фактора IX в плазмі). Одна міжнародна одиниця (МО) активності Фактора IX еквівалентна кількості Фактора IX в 1 мл нормальної людської плазми.
Розрахунок потрібної дози Фактора IX здійснюється на основі емпірично виявленої залежності: 1 МО Фактора IX на 1 кг ваги тіла збільшує активність Фактора IX в плазмі приблизно на 0,9 % нормальної активності.
Потрібна доза визначається за такою формулою:
Потрібна кількість одиниць = вага тіла (кг) х бажане збільшення Фактора IX (%) (МО/дл) х 1,1
Кількість препарату, що має вводитися, і частота введення завжди повинні визначатися клінічною ефективністю у кожному конкретному випадку. Препарати Фактора IX рідко потрібно вводити більше одного разу на день.
У разі появи наступних епізодів кровотечі активність Фактора IX не повинна опускатися нижче заданого рівня активності в плазмі (у % від нормального рівня або МО/дл) у відповідному періоді.
Наступна таблиця може використовуватися в якості інструкції з вибору дози при кровотечах і хірургічних операціях:
Ступінь кровотечі/ тип хірургічної операції
Потрібний рівень Фактора IX (у % від нормального рівня або МО/дл)
Частота введення доз (години)/тривалість терапії (дні)
Кровотеча
Ранній гемартроз, м'язова кровотеча або кровотеча в ротовій порожнині.
Більший гемартроз, м'язова кровотеча або гематома.
Загрозлива для життя кровотеча.
20-40
30-60
60 - 100
Повторюйте інфузії кожні 24 години протягом не менше 1 доби, поки не припиниться кровотеча (про що буде свідчити послаблення болю) або не буде досягнуто загоювання. Повторюйте інфузії кожні 24 години протягом 3-4 днів або більше, поки не буде усунений біль чи недієздатність. Повторюйте інфузії кожні 8-24 години, поки не буде усунена загроза для життя.
Хірургічна операція
Мала операція (у тому числі видалення зубів)
Велика операція
30-60
80 - 100
(перед операцією і після операції)
Кожні 24 години протягом не менше 1 доби, поки не буде досягнуто загоювання.
Повторюйте ін'єкції кожні 8-24 години, поки не буде досягнуто адекватне загоювання рани, після чого потрібно проводжувати терапію не менше 7 днів для підтримання активності Фактора IX на рівні 30-60%.
У ході лікування рекомендується визначити рівні Фактора IX в плазмі і використовувати їх значення при визначенні потрібної дози і частоти повторних інфузій. Зокрема, у випадку великої хірургічної операції обов'язково потрібно точно контролювати замісну терапію за допомогою аналізу коагуляції (активності Фактора IX у плазмі). Різні пацієнти можуть мати різну відповідь на Фактор IX, досягаючи різних рівнів відновлення in vivo і демонструючи різні рівні напіввиведення.
Для довготривалої профілактики кровотеч у пацієнтів з важкою формою гемофілії В зазвичай призначають дози від 20 до 40 МО/кг маси тіла з інтервалом введення від 3-х до 4-х діб.
У деяких випадках, особливо у молодих пацієнтів, можуть бути необхідні коротші інтервали між введеннями або більш високі дози.
Розвиток інгібіторів
Якщо не вдається досягти очікуваного рівня активності Фактора IX в плазмі, або кровоточивість не купується введенням відповідної дози препарату, необхідно провести дослідження на наявність інгібіторів до Фактора IX. У пацієнтів з високим титром інгібіторів терапія Фактором IX може виявитися неефективною і варто розглянути інші можливості терапії. Ведення таких пацієнтів повинно проводитися лікарями, що мають досвід лікування хворих на гемофілію.
Див. також розділ «ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ».
Діти
Відсутня достатня кількість даних, аби рекомендувати застосування препарату ІМУНІН у дітей, віком молодших 6 років. Тому неможливо дати рекомендацію щодо дози.
Спосіб введення
Препарат потрібно вводити внутрішньовенно. Рекомендується, щоб швидкість інфузії не перевищувала 2 мл на хвилину.
Для розчинення використовувати лише набір для ін'єкції/інфузії, що входить у комплект. ІМУНІН потрібно розчинити безпосередньо перед введенням. Розчин потрібно використати негайно (препарат не містить жодних консервантів). Розчин повинен бути прозорим або злегка опалесціюючим. Не використовувати розчини препарату, які є каламутними або містять осад. Після розчинення готовий розчин слід візуально перевірити на наявність частинок і знебарвлення, перш ніж розпочинати введення.
Рекомендується промити ізотонічним сольовим розчином пристрої венозного доступу перед інфузією препарату ІМУНІН і після цього.
Розчинення порошку для приготування розчину для ін'єкцій
Слід дотримуватися правил асептики!
1. Нагрійте невідкритий флакон з розчинником (стерильною водою для ін'єкцій) до кімнатної температури (не більше 37°С).
2. Зніміть захисні ковпачки з флакона з порошком і флакона з розчинником (рис. А) і промийте гумові пробки обох флаконів.
3. Зніміть захисне покриття з одного кінця голки-перехідника, що входить у комплект, повертаючи і потягуючи її. Вільний кінець голки введіть в гумову пробку флакона з розчинником (рис. Б і В).
4. Зніміть захисне покриття з іншого кінця голки-перехідника, не торкаючись відкритого кінця.
5. Переверніть флакон з розчинником над флаконом з порошком, введіть вільний кінець голки в цей флакон через гумову пробку флакона з порошком (рис. Г). Розчинник буде перетікати у флакон з порошком під дією вакууму.
6. Роз'єднаєте флакони, вийнявши голку-перехідник з флакона з порошком (рис. Ґ). Злегка струсіть або покрутіть флакон з порошком для прискорення розчинення.
7. Після повного розчинення порошку введіть у флакон повітровідвідну голку (рис. Д), що входить у комплект, для видалення піни. Вийміть повітровідвідну голку.
Ін'єкція/інфузія
Слід дотримуватися правил асептики!
1. Зніміть захисну упаковку з голки-фільтра, що входить у комплект, повертаючи і потягуючи її, і насадіть голку на стерильний одноразовий шприц. Наберіть розчин у шприц (рис. Е).
2. Від'єднайте голку-фільтр від шприца і повільно введіть розчин в/в (максимальна швидкість ін'єкції 2 мл/хв.) за допомогою голки-метелика, що входить у комплект (або одноразової голки, що входить у комплект).
При проведенні інфузії слід використовувати одноразовий набір для інфузії з відповідним фільтром.
Невикористаний препарат або залишки знищити у відповідності з місцевими вимогами.
ПОБІЧНА ДІЯ
Підвищена чутливість або алергічні реакції, до яких можуть відноситися ангіоневротичний набряк, пекучий і гострий біль у місці інфузії, застуда, приступ гарячки, загальна кропив'янка, головний біль, висип, гіпотонія, летаргія, нудота, неспокій, тахікардія, стиснення у грудях, дзвін у вухах, блювання і свистяче дихання нечасто спостерігалися у пацієнтів, що проходили лікування препаратами з вмістом Фактора IX.
У деяких випадках ці реакції прогресували до тяжкої анафілаксії, і траплялися вони у тісному часовому зв'язку з розвитком інгібіторів до Фактора IX (див. також розділ «ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ»),
Повідомлялося про розвиток нефротичного синдрому при спробі проведення процедури індукції імунної толерантності у хворих на гемофілію В з інгібіторами до Фактора IX і алергічними реакціями в анамнезі. У рідкісних випадках може підвищитися температура.
У хворих на гемофілію В можуть розвинутися нейтралізуючі антитіла (інгібітори) до Фактора IX (див. також розділ «ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ»). У таких випадках рекомендується звернутися до спеціалізованого гемофілійного центру. У разі появи таких інгібіторів цей стан проявляється у недостатній клінічній відповіді.
Існує потенційний ризик розвитку тромбоемболічних епізодів у відповідь на введення препарату Фактора IX, причому цей ризик вище у препаратів з низьким ступенем очищення. При застосуванні препаратів Фактора IX низького ступеня очищення відмічались випадки інфаркту міокарда, синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання (далі - ДВЗ- синдром), венозного тромбозу та легеневої емболії. Застосування препаратів високого ступеня очищення рідко призводить до таких побічних ефектів.
Інформація про противірусну безпеку наведені у розділі «ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ».
Таблиця небажаних реакцій
Наведені у таблиці небажані реакції взяті зі звітів за результатами клінічних досліджень, проведених з використанням препарату ІМУНІН за участі 148 суб'єктів, яким було введено 2807 інфузій, а також за результатами післяреєстраційного контролю.
Частота небажаних ефектів оцінювалася з використанням наступних критеріїв: дуже часті (≥1/10); часті (≥1/100 до