ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
КАРБОПА
(CARBOPА)
Склад:
діюча речовина: carboplatin;
1 мл препарату містить 10 мг карбоплатину;
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Концентрат для приготування розчину для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Сполуки платини.
Код АТХ L01X А02.
Клінічні характеристики.
Показання
Карбопу застосовують як монотерапію або в комбінації з іншими антинеопластичними засобами для лікування епітеліального раку яєчників і дрібноклітинного раку легенів.
Протипоказання
Підвищена чутливість до карбоплатину та інших препаратів, що містять платину; пригнічення функції кістковомозкового кровотворення в анамнезі або недавня значна крововтрата; тяжкі порушення функції печінки та нирок (кліренс креатиніну менше 20 мл/хв); порушення слуху.
Спосіб застосування та дози
Дорослим пацієнтам, які раніше не лікувалися, за умови нормальної функції нирок Карбопу вводять у дозі 400 мг/м2 поверхні тіла шляхом коротких внутрішньовенних інфузій. Тривалість введення від 15 до 60 хвилин. Наступний курс терапії призначають не раніше ніж через 4 тижні. Пацієнтам, які належать до групи ризику (яким раніше призначали препарати з активною мієлосупресивною дією і/або променеву терапію, а також хворим із загальним поганим станом здоров’я), Карбопу призначають у початковій дозі 300-320 мг/м2 поверхні тіла. Низькі дози препарату можна призначати у разі застосування у комбінації з іншими протипухлинними препаратами. За наявності у пацієнтів порушень функції нирок дози карбоплатину необхідно зменшувати відповідно до швидкості клубочкової фільтрації. Відповідні рекомендації наведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Кліренс креатиніну
Дози карбоплатину
40–60 мл/хв
400 мг/м2 поверхні тіла
20-39 мл/хв
250 мг/м2 поверхні тіла
0-19 мл/хв
150 мг/м2 поверхні тіла
Дози (у мг) також можна розраховувати за допомогою формули Кальверта, виходячи зі швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) хворого і бажаної площі під фармакокінетичною кривою (ППК).
Примітка. При використанні формули Кальверта доза карбоплатину розраховується в міліграмах, а не в мг/м2.
Таблиця 2
Доза (мг) = Бажана ППК (мг/мл·хв) × [ШКФ (мл/хв) + 25]
Бажана ППК
Хіміотерапія
Статус пацієнтів
5-7 мг/мл·хв
Монотерапія карбоплатином
Раніше не лікувалися
4-6 мг/мл·хв
Монотерапія карбоплатином
Раніше лікувалися
4-6 мг/мл·хв
Карбоплатин + циклофосфамід
Раніше не лікувалися
При лікуванні літніх пацієнтів (віком понад 65 років) дози коригують відповідно їхнього загального стану здоров’я.
Наведені дози рекомендуються тільки для першого курсу, дози лікування при наступних курсах мають бути скориговані з урахуванням переносимості лікування та вираженої мієлосупресії.
Лікування карбоплатином можна продовжувати лише тоді, коли кількість тромбоцитів становить 100 000 в 1 мкл, а лейкоцитів – 4000 в 1 мкл. Якщо ж кількість клітин менше цих рівнів, необхідно призупиняти терапію до відновлення нормальних значень показників (звичайно через 5-6 тижнів).
Підготовка розчину для внутрішньовенного введення. Безпосередньо перед застосуванням кожний флакон препарату Карбопа розводять 5 % розчином глюкози або 0,9 % розчином хлориду натрію для інфузій до концентрації карбоплатину не вище 0,5 мг/мл.
Побічні реакції.
З боку системи кровотворення. Основним обмежуючим дозу проявом токсичності Карбопи є пригнічення кровотворення. Тромбоцитопенія (кількість тромбоцитів - нижче 50х109/л) спостерігається у 25 % хворих, нейтропенія (кількість гранулоцитів – нижче 1х109/л) - у 16 % хворих, лейкопенія (кількість лейкоцитів - нижче 2х109/л) спостерігається у 15 % хворих. Максимальне зниження показників звичайно відмічається на 14-21-й день при монохіміотерапії. На 28-й день у 90 % хворих кількість тромбоцитів відновлюється і становить 100х109/л і вище, у 74 % хворих кількість нейтрофілів більша за 2х109/л, у 67 % хворих кількість лейкоцитів вище 4х109/л. Пригнічення функції кісткового мозку може бути більш тяжким і тривалим у пацієнтів з порушеннями функції нирок, хворих, які раніше одержували хіміо- і/або променеву терапію, з поганим загальним станом здоров’я і віком понад 65 років. У разі монотерапії карбоплатином у рекомендованих дозах з рекомендованою періодичністю введення мієлосупресія звичайно є оборотною і некумулятивною. Лейкопенія відмічається приблизно у 14 % пацієнтів. Відновлення кількості лейкоцитів звичайно відбувається дещо повільніше порівняно з тромбоцитами – протягом 42 днів після введення препарату (мінімальна кількість лейкоцитів спостерігається через 14-28 днів). Нейтропенія (кількість гранулоцитів
У тяжких випадках може бути необхідною підтримуюча трансфузійна терапія. Щоб уникнути глибокої мієлосупресії, повторні курси лікування карбоплатином не слід проводити раніше ніж через 4 тижні.
З боку травної системи і печінки. Блювання виникає приблизно у 65 % хворих, при цьому в однієї третини цих хворих воно різко виражене. Нудота без блювання спостерігається додатково в 10–15 % хворих. Нудота і блювання звичайно припиняються через 24 години від початку лікування, симптоми можна контролювати протиблювотними засобами. Блювання частіше спостерігається при введенні препарату в комбінації з іншими еметогенними лікарськими засобами. Інші шлунково-кишкові явища, що часто спостерігаються: біль у животі (у 17 % хворих), діарея (у 6 % хворих) і запори (у 6 %), анорексія, шлунково-кишкові кровотечі. Можливі порушення функції печінки, стоматит, запалення слизової оболонки порожнини рота.
Відхилення функціональних тестів печінки від норми (у т.ч. АЛТ, загального білірубіну і лужної фосфатази) можуть спостерігатись у хворих з нормальними вихідними показниками. Ці порушення, як правило, не виражені й оборотні приблизно у половині випадків, хоча наявність метастатичної пухлини у печінці може ускладнювати правильну оцінку.
З боку центральної нервової системи, периферичної нервової системи та органів чуття. Периферичні нейропатії спостерігаються у невеликої кількості пацієнтів, які лікувались Карбопою. Можливі астенія, судоми. Найчастіше спостерігались слабкі парестезії. Ризик розвитку периферичної нейропатії збільшується у хворих віком понад 65 років. Хоча загальна частота периферичних неврологічних побічних явищ, пов’язаних з Карбопою, є низькою, тривала терапія препаратом може призвести до кумулятивної нейротоксичності. Клінічні прояви ототоксичності та інші сенсорні розлади, такі як порушення зору і зміна смаку, зустрічаються рідко. Існують випадки розвитку симптомів з боку центральної нервової системи у невеликої кількості хворих. Вважається, що ці симптоми часто пов’язані із застосуванням протиблювотних засобів. Порушення зору може спостерігатися при застосуванні Карбопи у підвищених дозах. Як правило, зір відновлюється повністю або значною мірою протягом декількох тижнів після припинення застосування.
З боку органів слуху. Дуже поширені (>10 %). Субклінічне зниження гостроти слуху, виходячи з результатів аудіологічних обстежень, у діапазоні високих частот (4000-8000 Гц) відзначається у 15 % пацієнтів. Однак клінічні симптоми, переважно шум у вухах, спостерігаються лише в 1 % хворих. У пацієнтів зі зниженою гостротою слуху внаслідок лікування цисплатином при застосуванні карбоплатину слух може ще погіршитися.
З боку нирок. Розвиток порушень функціональної активності нирок є дуже поширеним явищем при терапії Карбопою. При терапії Карбопою можливе підвищення рівнів сечовини і креатиніну в сироватці крові, а також зниження кліренсу креатиніну нижче 60 мл/хв, що свідчить про порушення функції нирок. Частота і тяжкість нефротоксичних уражень може бути більшою серед пацієнтів з наявними порушеннями функції нирок. Точно не з’ясовано, чи може відповідна гідратація запобігти таким ефектам. При значних відхиленнях результатів ниркових тестів необхідно знижувати дози або припиняти терапію Карбопою. Гіперурикемія спостерігається приблизно у 25 % пацієнтів. Для зменшення концентрації сечової кислоти у сироватці крові можна застосовувати алопуринол.
Гемолітико-уремічний синдром (>0,01 % –