Состав: ламивудин
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЛАМІВІР
(LAMIVIR)
Склад:
діюча речовина: 5 мл розчину містить ламівудину 50 мг;
допоміжні речовини: сахароза, метилпарагідроксибензоат (Е 218), пропілпарагід-роксибензоат (Е 216), динатрію едетат, сорбіту розчин, що не кристалізується (Е 420), пропіленгліколь, натрію цитрат, вода очищена, ароматизатор банановий.
Лікарська форма. Розчин оральний.
Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби прямої дії. Нуклеотидні та нуклеозидні інгібітори зворотної нуклеозид-транскриптази. Код ATC J05A F05.
Клінічні характеристики.
Показання. ВІЛ-інфекція у дорослих та дітей (у складі комбінованої терапії).
Протипоказання.
– Підвищена чутливість до препарату чи до компонентів, які входять до складу препарату.
– Перші 3 місяці вагітності.
– Період годування груддю.
– Панкреатит.
– Тяжкий ступінь нейтропенії (кількість нейтрофілів менше 0,75х109/л) або анемії (рівень гемоглобіну менше 7,5 г/дл або 4,65 ммоль/л).
Спосіб застосування та дози. Препарат застосовують незалежно від прийому їжі. Лікування має призначати спеціаліст, який має досвід лікування ВІЛ-інфекції.
Дорослі та підлітки віком старше 12 років. Рекомендована доза становить по 15 мл (150 мг) двічі на день або по 30 мл (300 мг) 1 раз на день.
При переході з режиму двічі на день на режим 1 раз на день – перший прийом 30 мл потрібно зробити зранку. Якщо зручніший вечірній режим прийому, то потрібно в день переходу зранку прийняти 15 мл, а ввечері – 30 мл.
При переході з режиму 1 раз на день на режим двічі на день перші 15 мл необхідно прийняти зранку.
Діти віком від 3-х місяців до 12 років. Рекомендована доза становить 4 мг/кг маси тіла, розподілена на два прийоми, але не більше 300 мг.
Корекція дозування при захворюваннях нирок.
У хворих із нирковою недостатністю концентрація ламівудину підвищується внаслідок зниження його кліренсу. Тому дози для лікування пацієнтів із кліренсом креатиніну менше 50 мл/хв необхідно зменшити. Для дітей із нирковою недостатністю дозу зменшують у тому самому процентному співвідношенні.
Дорослі та діти старше 12 років:
Кліренс креатиніну, мл/хв
Початкова доза
Підтримуюча доза
≥ 50
15 мл (150 мг)
15 мл (150 мг) 2 рази на день
від 30 до 50
15 мл (150 мг)
15 мл (150 мг) 1 раз на день
від 15 до 30
15 мл (150 мг)
10 мл (100 мг) 1 раз на день
від 5 до 15
15 мл (150 мг)
5 мл (50 мг) 1 раз на день
менше 5
5 мл (50 мг)
2,5 мл (25 мг) 1 раз на день
Діти віком від 3 місяців до 12 років:
Кліренс креатиніну, мл/хв
Початкова доза
Підтримуюча доза
≥ 50
4 мг/кг
4 мг/кг 2 рази на день
від 30 до 50
4 мг/кг
4 мг/кг 1 раз на день
від 15 до 30
4 мг/кг
2,6 мг/кг 1 раз на день
від 5 до 15
4 мг/кг
1,3 мг/кг 1 раз на день
менше 5
1,3 мг/кг
0,7 мг/кг 1 раз на день
Корекція дозування при ураженнях печінки. Необхідності у корекції дози в цьому випадку немає.
Корекція дозування для хворих літнього віку. При призначенні препарату людям літнього віку слід враховувати більш високу частоту випадків зниження функції серця, печінки та нирок, наявність супутніх захворювань та прийом інших лікарських засобів.
Використання мірного шприца
1. Зняти кришку
2. Вставити канюлю до упору у флакон
3. Вставити шприц у кришечку канюлі
4. Набрати необхідний об’єм розчину (призначений лікарем) у шприц, запобігаючи потраплянню повітря
Побічні реакції.
Під час прийому Ламівіру, як і під час прийому будь-яких ліків, можуть виникнути небажані явища.
Для багатьох побічних реакцій залишається нез’ясованим, чи пов’язані вони із застосуванням ламівудину або широкого спектра інших ліків, які застосовуються при лікуванні ВІЛ, чи є результатом самої хвороби. У пацієнтів під час лікування може виникати запальна реакція на асимптоматичну або резидуальну опортуністичну інфекцію, або розвинутись остеонекроз (див. розділ «Особливості застосування»).
Під час комбінованої антиретровірусної терапії може спостерігатися перерозподіл/акумуляція жирових відкладень на тілі (див. розділ «Особливості застосування»). Частота виникнення цього залежить від багатьох факторів, включаючи конкретну комбінацію антиретровірусних препаратів.
Також комбінована антиретровірусна терапія пов’язана з розвитком метаболічних порушень, таких як гіпертригліцеридемія, гіперхолестеринемія, інсулінорезистентність, гіперглікемія і гіперлактатемія.
Із застосуванням аналогів нуклеозидів пов’язані випадки лактат-ацидозу, іноді фатального, а також вираженої гепатомегалії зі стеатозом (див. розділ «Особливості застосування»).
Частота виникнення побічних ефектів класифікується за такою схемою: дуже поширені (>1/10), поширені (>1/100, 1/1000, 1/10000,