для медичного застосування препарату
ЛЕБЕЛ
(LEBEL)
Склад:
діюча речовина: levofloxacin;
1 таблетка містить левофлоксацину (у вигляді левофлоксацину гемігідрату) 500 мг або 750 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза, кросповідон, натрію стеарилфумарат; покриття Opadry Y1 7000 White: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь.
Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група.
Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони. Код АТС J01M А12.
Клінічні характеристики.
Показання.
Дорослим з інфекціями легкого або помірного ступеня тяжкості таблетки Лебел призначають для лікування таких інфекцій, спричинених чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами: гострі синусити, загострення хронічних бронхітів, пневмонії, ускладнені та неускладнені інфекції сечовивідного тракту (у тому числі пієлонефрити), інфекції шкіри і м`яких тканин, хронічний бактеріальний простатит.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до левофлоксацину або до інших хінолонів. Епілепсія, наявність побічних реакцій з боку сухожиль після попереднього застосування хінолінів. Вагітність, період годування груддю. Дитячий вік.
Спосіб застосування та дози.
Таблетки Лебел приймати 1 або 2 рази на добу. Доза залежить від типу і тяжкості інфекції. Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Рекомендовано продовжувати лікування препаратом принаймні протягом 48 - 72 годин після нормалізації температури тіла або підтвердженого мікробіологічними тестами знищення збудників.
Таблетки слід ковтати, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Для зручності дозування таблетку можна розділити за допомогою риски для розподілу. Приймати їх можна як разом з їдою, так і в інший час.
Дорослим пацієнтам із нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну понад 50 мл/хв) слід дотримуватися таких рекомендацій:
Показання
Добова доза
Кількість прийомів на добу
Тривалість лікування
Гострі синусити
500 мг
1 раз
10 - 14 днів
Загострення хронічного бронхіту
250 - 500 мг
1 раз
7 - 10 днів
Негоспітальні
Пневмонії
500 мг
1 - 2 рази
7 - 14 днів
Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів
250 мг
1 раз
3 дні
Хронічний бактеріальний простатит
500 мг
1 раз
28 днів
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів включно з пієлонефритом
250 мг
1 раз
7 - 10 днів
Інфекції шкіри і м`яких тканин
250 - 500 мг
1 - 2 рази
7 - 14 днів
*У комбінації з антибіотиками з дією на анаеробні збудники.
Дозування для пацієнтів з порушеною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну менше 50 мл/хв:
Кліренс креатиніну
Режим дозування (залежно від тяжкості інфекції та нозологічної форми)50 - 20 мл/хв
250 мг/24 год
500 мг/24 год
500 мг/12 год
перша доза:
250 мг
наступні:
125 мг/24 год
перша доза:
500 мг
наступні:
250 мг/24 год
перша доза:
500 мг
наступні:
250 мг/12 год
19 - 10 мл/хв
перша доза:
250 мг
наступні: 125 мг/
48 год
перша доза:
500 мг
наступні:
125 мг/24 год
перша доза:
500 мг
наступні:
125 мг/12 год
2 мг/л
Pseudomonas spp.
≤ 1 мг/л
> 2 мг/л
Acinetobacter spp.
≤ 1 мг/л
> 2 мг/л
Staphylococcus spp.
≤ 1 мг/л
> 2 мг/л
S.pneumoniae1
≤ 2 мг/л
> 2 мг/л
Streptococcus A, B, C, G
≤ 1 мг/л
> 2 мг/л
H. influenzae
M.catarrhalis2
≤ 1 мг/л
> 1 мг/л
Межові значення, не пов’язані з видами3
≤ 1 мг/л
> 2 мг/л
1Межове значення МІК між чутливими та проміжно чутливими (помірно резистентними) штамами було збільшено з 1 до 2 з метою стримування росту диких штамів цього мікроорганізму, що демонструють варіабельність даного параметра. Межові значення стосуються терапії високих доз.
2Штами з величинами МІК вище межового значення між чутливими та проміжно чутливими (помірно резистентними) штамами є дуже рідкісними чи про них ще не повідомлялося. Тести на ідентифікацію та протимікробну чутливість на будь-якому такому ізоляті слід повторити, і якщо результат буде підтверджено, надіслати ізолят у довідкову лабораторію.
3 Межові значення МІК, не пов’язані з видами, було визначено переважно, виходячи з даних фармакокінетики/фармакодинаміки, та є незалежними від розподілу МІК певних видів. Вони є для використання лише для видів, яким не було визначено конкретне для виду межове значення, та не є для використання для видів, де тестування на чутливість не рекомендується чи для яких існує недостатньо доказів щодо сумнівних видів (Enterococcus, Neisseria, грамнегативні анаероби).
Рекомендовані CLSI (Інститутом Клінічних та Лабораторних Стандартів, раніше NCCLS) межові значення МІК для левофлоксацину, що відділяють чутливі від проміжно чутливих організмів, та проміжно чутливі від резистентних організмів, представлено у нижче наведеній таблиці, для тестування МІК (мкг/мл) чи диско-дифузного методу (діаметр зони [мм] з використанням диску з левофлоксацином 5 мкг).
Рекомендовані CLSI межові значення МІК та диско-дифузного методу для левофлоксацину (М100-S17, 2007):
Патоген
Чутливі
Резистентні
Enterobacteriacae
≤ 2 мкг/мл
≥17 мм
≥ 8 мкг/мл
≤ 13 мм
Не Enterobacteriacae
≤ 2 мкг/мл
≥17 мм
≥ 8 мкг/мл
≤ 13 мм
Acinetobacter spp.
≤ 2 мкг/мл
≥17 мм
≥ 8 мкг/мл
≤ 13 мм
Stenotrophomonas maltophilia
≤ 2 мкг/мл
≥17 мм
≥ 8 мкг/мл
≤ 13 мм
Staphylococcus spp.
≤ 1 мкг/мл
≥19 мм
≥ 4 мкг/мл
≤ 15 мм
Enterococcus spp.
≤ 2 мкг/мл
≥17 мм
≥ 8 мкг/мл
≤ 13 мм
H. influenzae
M.catarrhalis1
≤ 2 мкг/мл
≥17 мм
Streptococcus pneumoniae
≤ 2 мкг/мл
≥17 мм
≥ 8 мкг/мл
≤ 13 мм
Бета-гемолітичний Streptococcus
≤ 2 мкг/мл
≥17 мм
≥ 8 мкг/мл
≤ 13 мм
1 Відсутність чи рідкісне поширення резистентних штамів попередньо виключає визначення будь-яких категорій результатів, інших, ніж «чутливі». Для штамів, що дають результати, які свідчать про «нечутливу» категорію, ідентифікація організмів та результати тестів на протимікробну чутливість мають бути підтверджені довідковою лабораторією, використовуючи еталонний метод розведень CLSI.
Антибактеріальний спектр
Поширеність резистентності може варіювати географічно та з часом для вибраних видів, і бажано отримати локальну інформацію про резистентність, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. При необхідності слід звернутися за порадою до спеціаліста, коли місцева поширеність резистентності є такою, що корисність агента щонайменше при деяких типах інфекцій є сумнівною.
Зазвичай чутливі види
Аеробні грампозитивні бактерії
Staphylococcus aureus* метицилін-чутливий, Staphylococcus saprophyticus, Streptococci, група С і G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae*, Streptococcus pyogenes*
Аеробні грамнегативні бактерії
Burkholderia cepacia**, Eikenella corrodens, Haemophilus influenzae*, Haemophilus para- influenzae*, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae*, Moraxella catarrhalis*, Pasteurella multocida, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri
Анаеробні бактерії
Peptostreptococcus
Інші
Chlamydophila pneumoniae*, Chlamydophila psittaci, Chlamidia trachomatis, Legionella pneumophila*, Mycoplasma pneumoniae*, Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum
Види, для яких набута (вторинна) резистентність може бути проблематичною
Аеробні грампозитивні бактерії
Enterococcus faecalis*, Staphylococcus aureus метицилін-резистентний, Staphylococcus coagulase spp.
Аеробні грамнегативні бактерії
Acinetobacter baumannii*, Citrobacter freundii*, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae*, Escherichia coli*, Morganella morganii*, Proteus mirabilis*, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa*, Serratia marcescens*
Анаеробні бактерії
Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus** , Bacteroides thetaiotamicron** , Bacteroides vulgatus**, Clostridium difficile**
* Клінічна ефективність була продемонстрована для чутливих ізолятів у затверджених клінічних показаннях.
** природна проміжна чутливість.
Інші дані
Госпітальні інфекції, спричинені P.aeruginosa, можуть потребувати комбінованої терапії.
Фармакокінетика.
Абсорбція
Левофлоксацин при пероральному прийомі швидко та майже цілком всмоктується, при цьому пікові концентрації у плазмі крові досягаються протягом 1 години. Абсолютна біодоступність становить приблизно 100 %.
Їжа майже не впливає на всмоктування левофлоксацину.
Розподіл
Приблизно 30 - 40 % левофлоксацину зв’язується з протеїном сироватки крові. Кумуляційний ефект левофлоксацину при застосуванні 500 мг 1 раз на добу багатократного прийому практично відсутній. Існує незначний, але передбачуваний кумуляційний ефект після прийому доз по 500 мг двічі на добу. Стабільний стан досягається протягом 3 днів.
Проникнення у тканини та рідини організму
Проникнення у слизову оболонку бронхів, бронхіальний секрет тканин легенів (БСТЛ)
Максимальна концентрація левофлоксацину у слизовій оболонці бронхів та бронхіальному секреті легенів після прийому 500 мг перорально становили 8,3 мкг/г та 10,8 мкг/мл відповідно. Ці показники досягалися протягом 1 години після прийому препарату.
Проникнення у тканини легенів
Максимальні концентрації левофлоксацину у тканинах легенів після прийому 500 мг перорально становили приблизно 11,3 мкг/г та досягалися через 4 - 6 годин після прийому препарату. Концентрація у легенях перевищує таку у плазмі крові.
Проникнення у вміст міхура
Максимальні концентрації левофлоксацину 4,0 - 6,7 мкг/мл у вміст міхура досягалися через 2 - 4 години після прийому препарату через 3 дні прийому препарату при дозах 500 мг 1 раз чи двічі на добу, відповідно.
Проникнення у цереброспінальну (спинномозкову) рідину
Левофлоксацин погано проникає у цереброспінальну рідину.
Проникнення у тканини простати
Після перорального прийому 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 3 днів середні концентрації у тканині простати досягали 8,7 мкг/г, 8,2 мкг/г та 2,0 мкг/г відповідно через 2 години, 6 годин на 24 години; середній коефіцієнт концентрацій простата/плазма становив 1,84.
Концентрація у сечі
Середня концентрація у сечі через 8 - 12 годин після однократного прийому перорально дози 150 мг, 300 мг чи 500 мг левофлоксацину становили 44 мг/л, 91 мг/л та 200 мг/л відповідно.
Біотрансформація
Левофлоксацин метаболізується дуже незначною мірою, метаболітами є дисметил-левофлоксацин та левофлоксацин N-оксид. Ці метаболіти становлять менше 5 % кількості препарату, що виділяється з сечею. Левофлоксацин є стереохімічно стабільним та не підлягає інверсії хіральної структури.
Виведення
Після перорального та внутрішньовенного введення левофлоксацин виводиться з плазми крові відносно повільно (період напіввиведення становить 6 - 8 годин). Виведення відбувається зазвичай через нирки (понад 85 % введеної дози).
Немає суттєвої різниці щодо фармакокінетики левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального введення, що свідчить про те, що ці шляхи (пероральний та внутрішньовенний шляхи введення) є взаємозамінними.
Лінійність
Левофлоксацину притамана лінійна фармакокінетика у діапазоні 50 - 600 мг.
Пацієнти з нирковою недостатністю
На фармакокінетику левофлоксацину впливає ниркова недостатність. При зниженні функції нирок знижується ниркове виведення та кліренс, а періоди напіввиведення збільшуються, як наведено у таблиці:
Кліренс креатиніну (мл/хв)
20 - 40
50 – 80
Нирковий кліренс (мл/хв)
13
26
57
Період напіввиведення (години)
35
27
9
Пацієнти літнього віку
Немає значних відмінностей у фармакокінетиці левофлоксацину у молодих пацієнтів та пацієнтів літнього віку, крім відмінностей, пов’язаних із кліренсом креатиніну.
Гендерні відмінності
Окремий аналіз щодо пацієнтів жіночої та чоловічої статі продемонстрував незначні відмінності у фармакокінетиці левофлоксацину залежно від статі. Не існує доказів того, що ці гендерні відмінності є клінічно значущими.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: довгасті таблетки білого кольору, вкриті оболонкою, з лінією розлому з одного боку.
Термін придатності.
4 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в сухому місці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 7 таблеток у блістері, кожний блістер у картонній упаковці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
НОБЕЛФАРМА ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.ІІІ.
Місцезнаходження.
Санкаклар Коуї 81100 м. Дюздже, Туреччина.