Состав: пегинтерферон альфа-2b
SCH № 503034
ІНСТРУКЦІЯ
про застосування медичного імунобіологічного препарату
СИЛАТРОН®
(CYLATRON®)
Загальна характеристика:
міжнародна непатентована назва: peginterferon alfa-2b;
основні властивості лікарської форми: ліофілізат – білий або практично білий порошок, не містить сторонніх включень; відновлений розчин – прозорий, безбарвний, практично без видимих часток.
Якісний та кількісний склад:
0,5 мл розчину містить:
діючі речовини: 200 мкг, або 300 мкг, або 600 мкг пегінтерферону альфа-2b;
допоміжні речовини: натрію гідрофосфат безводний, натрію дигідрофосфат дигідрат, сахароза, полісорбат 80; розчинник: вода для ін'єкцій.
Форма випуску. Ліофілізат для розчину для ін'єкцій у комплекті з розчинником.
Код АТС. L03A B10. Пегінтерферон альфа-2b.
Імунологічні та біологічні властивості.
Механізм дії / фармакодинаміка
Пегінтерферон альфа-2b зв'язується з рецептором до інтерферону людини типу 1 і активує його (рецепторний комплекс IFN-α/β). При з'єднанні субодиниці рецептора IFN-α та IFN-β олігомерізуються і активують множинні шляхи внутрішньоклітинної сигнальної трансдукції після фосфорилювання JAK/STAT, в результаті чого індукуються множинні плейотропні ефекти, включаючи уповільнення реплікації вірусу, пригнічення проліферації клітин, індукування апоптозу та інгібіцію ангіогенезу. Крім того, це викликає різні імунні процеси, такі, як фагоцитоз, стимулювання природних клітин-кілерів та цитотоксичних Т-лімфоцитів. Такі механізми призводять до уповільнення росту меланоми in vivo.
Ефективність
У відкритому, контрольованому дослідженні за участю 1256 пацієнтів з меланомою 3 стадії 627 пацієнтів були рандомізовані для отримання ад'ювантного лікування пегінтерфероном альфа-2b. Первинною кінцевою точкою дослідження була безрецидивна виживаємість.
Пацієнти у групі пегінтерферону альфа-2b отримували його у дозуванні 6 мкг/кг підшкірно один раз на тиждень упродовж 8-тижневого індуктивного періоду, а потім отримували підтримуючу дозу 3 мкг/кг підшкірно один раз на тиждень.
Більшість пацієнтів (75%) отримували індукційну терапію тривалістю від 7 до 9 тижнів із середньою тривалістю 8 тижнів. У існуючому на даний час аналізі лікування пацієнтів тривало в середньому 2-3 роки.
Середня безрецидивна виживаємість становила 34,8 та 25,5 місяців в групі пегінтерферону альфа-2b та групі спостереження, відповідно; співвідношення ризиків 0,82 (95% довірчий інтервал (CI) 0,71, 0,96, p=0,011).
Для підгрупи пацієнтів з клінічно непальпованим, мікроскопічно підтвердженим ураженням лімфовузлів співвідношення ризиків для безрецидивної виживаємості становило 0,73 (95% CI, 0,57-0,94, р=0,016,) на користь лікування пегінтерфероном альфа-2b порівняно з 0,86 (95% CI, 0,72-1,04) у пацієнтів з пальпаторно підтвердженими лімфовузлами. Аналогічно, співвідношення ризиків у пацієнтів з одним позитивним лімфовузлом становило 0,71 (95% CI, 0,57-0,90) порівняно з 0,94 (95% CI, 0,77-1,15) у пацієнтів з більшою кількістю позитивних лімфовузлів.
Ад'ювантна терапія пегінтерфероном альфа-2b не була пов'язана з перевагою у загальній виживаємості зі співвідношенням ризиків 0,98 (95 % CI, 0,82-1,16), але для окремих груп пацієнтів (із первинним виразкуванням та мікроскопічно підтвердженим ураженням лімфатичних вузлів) перевага по даному показнику була більш значуща.
Фармакокінетика
Період напіввиведення у плазмі крові пегінтерферону альфа-2b є пролонгованим порівняно з непегільованим інтерфероном альфа-2b. Після підшкірного введення максимальні концентрації у сироватці досягаються протягом 15-44 годин.
Cmax та AUC СИЛАТРОН® збільшуються залежно від дози. У пацієнтів із злоякісним онкологічним захворюванням середня AUC після однократного та багатократного введення дози 6 мкг/кг/тиждень становила 374 та 480 нг·год/мл, відповідно. Після однократного та багатократного введення дози 3 мкг/кг/тиждень середня AUC становила 326 та 399 нг·год/мл, відповідно.
Розподіл: середній явний об'єм розподілу 0,99 л/кг.
Метаболізм: СИЛАТРОН® може депегілювати до вільного інтерферону альфа-2b залежно від метаболізму протеїнів.
Виведення: середній час напіввиведення пегінтерферону альфа-2b становить біля 40 годин, з встановленим кліренсом 22,0 мл/год·кг. Механізми, задіяні у кліренсі інтерферонів у людини, повністю не пояснені. Виведення пегінтерферону альфа-2b нирками становить 30% від загального кліренсу.
Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів
У пацієнтів з порушенням функції печінки фармакокінетика СИЛАТРОН® не оцінювалася.
Дані доклінічних досліджень
Під час клінічних досліджень не спостерігалося якихось особливих побічних ефектів, відмінних від зареєстрованих на етапі доклінічних досліджень токсичності на мавпах. Ці дослідження обмежувалися 4 тижнями через появу антитіл до інтерферону у більшості мавп.
Дослідження впливу СИЛАТРОН® на репродуктивну функцію не проводилися. Інтерферон альфа-2b показав себе як абортивний засіб у приматів. СИЛАТРОН® також може викликати такий ефект.
Вплив на фертильність не визначався. Невідомо, чи виділяються компоненти цього лікарського засобу у молоко піддослідних тварин чи людини (відповідні дані щодо вагітності /лактації у людини дивіться в розділі "Застосування у періоди вагітності та лактації").
Пегінтерферон альфа-2b не проявляв ознак генотоксичності.
Відносна нетоксичність монометоксі-поліетиленгліколю (mPEG), що вивільнюється з пегінтерферону альфа-2b при метаболізмі in vivo, була продемонстрована в доклінічних дослідженнях гострої та підгострої токсичності на гризунах та мавпах, стандартних дослідженнях ембріонального розвитку та аналізах мутагенності in vitro.
Показання для застосування.
Призначається в якості ад`ювантної терапії для пацієнтів з меланомою ІІІ ступеня з ознаками мікроскопічно підтвердженого, пальпаторно не виявленого, ураження лімфовузлів.
Спосіб застосування та дози.
Лікування повинно призначатися та контролюватися тільки лікарями, які мають досвід лікування пацієнтів з онкологічними захворюваннями.
Рекомендована доза СИЛАТРОН® – 6 мкг/кг/тиждень підшкірно (індуктивна доза) впродовж 8 тижнів, після цього 3 мкг/кг/тиждень підшкірно (підтримуюча доза) протягом 2 років.
Рекомендується премедикація парацетамолом у дозуванні 0,5-1 г перорально, за 30 хвилин до введення першої дози СИЛАТРОН®. За потреби можна продовжувати прийом парацетамолу в дозуванні 0,5-0,65 г із інтервалами 4–6 годин, не перевищуючи дозу 3 г на добу.
У разі виникнення негематологічної токсичності 4 ступеня лікування необхідно припинити. У разі, якщо кількість лейкоцитів ≤ 1 x 109/л, нейтрофілів ≤ 0,5 x 109/л, тромбоцитів ≤ 50 x 109/л, а також при виникненні будь-якої негематологічної токсичності 3 ступеня, або при показнику загального стану за шкалою ECOG ≥ 2, лікування препаратом СИЛАТРОН® необхідно відкласти до покращення зазначених показників. Далі дозу необхідно знизити на один рівень. Якщо знову досягаються межі гематологічних показників або 3 ступінь негематологічної токсичності, доза може бути поступово знижена, в кожному окремому випадку згідно з наступною таблицею:
Рівні модифікації дози СИЛАТРОН®
для індуктивного курсу
Рівні модифікації дози СИЛАТРОН®
для підтримуючого курсу
Початкова доза: 6 мкг/кг/тиждень
Рівень модифікації дози 1:
3 мкг/кг/тиждень
Рівень модифікації дози 2:
2 мкг/кг/тиждень
Рівень модифікації дози 3:
1 мкг/кг/тиждень
Рівень модифікації дози 4:
закінчення лікування
Початкова доза: 3 мкг/кг/тиждень
Рівень модифікації дози 1:
2 мкг/кг/тиждень
Рівень модифікації дози 2:
1 мкг/кг/тиждень
Рівень модифікації дози 3:
закінчення лікування
Інструкції з використання
СИЛАТРОН® випускається у формі ліофілізату пегінтерферону альфа-2b у дозуванні 200, або 300, або 600 мкг для однократного застосування. Для введення 0,5 мл розчину вміст кожного флакону повинен бути відновлений у 0,7 мл води для ін'єкцій.
Під час приготування розчину препарату невеликий об'єм його втрачається при відмірюванні та введенні дози. Тому, кожен флакон містить додаткову кількість розчину та ліофілізату СИЛАТРОН® для забезпечення введення, зазначеної на етикетці дози, 0,5 мл. Відновлений розчин має концентрацію 200 мкг/0,5 мл, або 300 мкг/0,5 мл, або 600 мкг/0,5мл.
Перед відновленням препарат у вигляді ліофілізату може мати вигляд білих таблеток, цілих чи подрібнених, або білого порошку. За допомогою шприца та ін`єкційної голки внесіть 0,7 мл стерильної води для ін'єкцій у флакон із препаратом СИЛАТРОН®. Розчинник потрібно вводити у флакон повільно, спрямовуючи струмінь рідини на внутрішню стінку флакону. Краще не спрямовувати струмінь прямо на порошок і не вводити розчинник надто швидко, оскільки при цьому утворюється більше повітряних бульбашок. Розчин може бути мутним або пінитися упродовж кількох хвилин. Не трусіть флакон, але обережно обертайте його декілька разів, щоб переконатися, що порошок повністю розчинився. Коли порошок повністю розчиниться і усі повітряні бульбашки піднімуться на поверхню, утвориться прозорий розчин з невеликим кільцем крихітних бульбашок повітря на поверхні. Після цього можна набрати необхідну дозу (0,5 мл) і зробити ін'єкцію.
Як і для всіх парентеральних лікарських засобів, перевірте відновлений розчин візуально перед його введенням.
Відновлений розчин повинен бути прозорим та безбарвним. Не використовуйте розчин, якщо має місце зміна кольору або наявність в ньому твердих часточок.
Будь-який невикористаний препарат або залишкові матеріали мають бути знищені згідно із місцевими вимогами.
Побічна дія.У клінічних дослідженнях 97 % пацієнтів у групі пацієнтів, що лікувалися препаратом СИЛАТРОН® (n=627) повідомляли про виникнення побічних ефектів будь-якого ступеня тяжкості, 38% 3-го і 11% 4-го ступеня. Про наступні побічні ефекти повідомлялося дуже часто у індуктивній та/або підтримуючій фазах лікування: втомлюваність, міалгія, головний біль, депресія, гіпертермія, анорексія, нудота, артралгія, озноб, реакція у місці введення, запаморочення, діарея, ексфоліативні висипання, дизгевзія, алопеція, блювота, розлад нюху, парестезія, підвищення рівня трансамінази (AЛT, AСT), підвищені лужна фосфатаза та білірубін крові. Побічними ефектами 3 ступеня, про які повідомлялося дуже часто, були втомлюваність та підвищені AЛT та AСT, побічних ефектів 4 ступеня, про які повідомлялося дуже часто, не було.
Побічні ефекти, про які повідомлялося у клінічному дослідженні, розподіляються за частотою: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100,
- з мікробіологічної точки зору препарат необхідно використовувати негайно. Якщо він не використовується одразу, за час та умови його зберігання відповідає користувач; час зберігання не повинен перевищувати 24 години при температурі від 2 до 8 °C.
Термін придатності.
3 роки. Препарат не використовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Пакування.
Ліофілізат для розчину для ін'єкцій по 200 мкг, 300 мкг або 600 мкг у флаконі № 1 у комплекті з розчинником (вода для ін’єкцій) по 0,7 мл в ампулі № 1, стерильним шприцем, 2 голками для ін`єкцій та 1 тампоном для очищення разом з інструкцією про застосування у картонній коробці.
Умови відпуску.
Відпускається за рецептом.
Виробник.
Шерінг-Плау Лабо Н.В., Бельгія / Schering-Plough Labo N.V., Belgium.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Індустрієпарк 30, Хейст-оп-ден-Берг, Антверпен, Б-2220, Бельгія / Industriepark 30, Heist-op-den-Berg, Antwerpen, B-2220, Belgium.
У випадку побічної дії після застосування МІБП необхідно направити термінове повідомлення до:
- Міністерства охорони здоров`я України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7, тел (044) 200 07 93);
- Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» (03151, м. Київ, вул. Ушинського 40, тел.(044) 393 75 86);
- на адресу представника-заявника в Україні (ТОВ «МСД Україна», 03038, м. Київ, вул. Амосова, 12, тел. (044) 393 74 80).