Томогексол отзывы

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ТОМОГЕКСОЛ®

(TOMOHEXOL)

Склад:

діюча речовина: iohexol;

1 мл розчину містить йогексолу в перерахуванні на 100 % речовину, що еквівалентно йоду:

мг йоду/мл

240

300

350

мг йогексолу/мл

518

647

755

допоміжні речовини: натрію кальцію едетат, трометамін, кислота хлористоводнева розведена,

вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група. Контрастні засоби. Водорозчинні низькоосмолярні нефротропні рентгеноконтрастні засоби. Код АТС V08A B02.

 

Клінічні характеристики.

 

Показання.

Томогексол® призначений тільки для діагностичних цілей.

Рентгеноконтрастний препарат для застосування дітям та дорослим з метою проведення кардіоангіографії, артеріографії, урографії, флебографії і контрастного посилення при комп’ютерній томографії (КТ); при поперековій, грудній та шийній мієлографії, КТ-цистернографії після субарахноїдального введення; артрографії, ендоскопічній ретроградній панкреатографії (ЕРПГ), ендоскопічній ретроградній холангіопанкреатографії (ЕРХПГ), герніографії, гістеросальпінгографії, сіалографії та дослідженнях шлунково-кишкового тракту.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до йоду або до інших компонентів препарату. Виражений тиреотоксикоз.

Епілепсія та церебральні інфекції (для субарахноїдального введення).

 

Спосіб застосування та дози.

Для внутрішньоартеріального, внутрішньовенного, інтратекального, внутрішньопорожнинного введення, перорального прийому та ректального введення дорослим і дітям.

При введенні препарату хворий повинен перебувати в горизонтальному положенні. Доза препарату залежить від методу дослідження, віку, маси тіла, загального стану пацієнта та техніки застосування препарату. Суттєвих розбіжностей з іншими РКП немає, але можна орієнтуватися на такі дозування:

 

Показання

Концентрація йоду, мг/мл

Об'єм

препарату, мл

Особливі вказівки

Внутрішньовенне введення Урографія

Дорослі

 

300 або 350

 

40-80

 

В окремих випадках можливе введення більше 80 мл

 

 

 

Діти (маса тіла менше 7 кг)

240

300

4 мл/кг

3 мл/кг

Діти (маса тіла більше 7 кг)

240

300

3 мл/кг

2 мл/кг

(макс. 40 мл)

Флебографія (нижні кінцівки)

240 або 300

20-100 (на одну кінцівку)

 

Цифрова субтракційна ангіографія

300 або 350

20-60 мл/ін.

Посилення при КТ Дорослі

240

100-250

Загальна кількість йоду зазвичай становить 30-60 г

300

100-200

350

100-150

Діти

240

2-3 мл/кг

(до 40 мл)

В окремих випадках можливе введення до 100 мл

300

1-3 мл/кг

(до 40 мл)

Внутрішньоартеріальне введення

Артеріографія:

дуга аорти

300

30-40

Об’єм на одну ін’єкцію залежить від місця введення

 

 

 

селективна церебральна ангіографія

300

5-10 мл/ін.

аортографія

350

40-60 мл/ін.

ангіографія стегнових артерій

300 або 350

30-50 мл/ін.

інші види

300

залежить від

методу

дослідження

Кардіоангіографія:

Дорослі лівий шлуночок, корінь аорти, селективна коронарографія

 

350

 

30-60 мл/ін.

 

Діти

300 або 350

4-8 мл/ін. (макс.

8 мл/кг)

Доза залежить від віку, маси тіла та захворювання

Цифрова субтракційна ангіографія

240 або 300

1-15 мл/ін.

Залежно від місця введення можуть   бути використані об’єми до 30 мл

Інтратекальне введення Поперекова та грудна мієлографія

240

10-15

люмбальне

введення

8-12

Шийна мієлографія

240

10-12

люмбальне

введення

300

7-10

240

6-10

цервикальне

введення

300

6-8

КТ цистернографія 240   4-12 люмбальне введення Внутрішньопорожнинне введення Артрографія

240

5-20

 

 

300

5-15

350

5-10

ЕРПГ/ЕРХПГ

240

20-50

Герніографія

240

50

Об’єм введення залежить від об’єму  грижі

Гістеросальпінгографія

240

15-50

 

300

15-25

Сіалографія

240 або 300

0,5-2

Пероральне застосування

Дослідження ШКТ

Дорослі

350

Визначається

індивідуально

 

Діти (стравохід)

 

300 або 350

2-4 мл/кг

Максимальна доза

50 мл

Недоношені діти

350

2-4 мл/кг

 

 

Посилення при КТ

Дорослі

Розвести водою до концентрації близько 6 мг йоду/мл

800-2000 мл отриманого розчину протягом визначеного періоду

 

Наприклад: розвести Томогексол®-300 або Томогексол®-350 водою 1:50

Діти

15-20 мл отриманого розчину/кг маси тіла

Ректальне введення Посилення при КТ Діти

Розвести водою до концентрації близько 6 мг йоду/мл

Визначається

індивідуально

 

Наприклад: розвести Томогексол®-300 або Томогексол®-350 водою 1:50

Дослідження ШКТ Діти

240 або 300,

        або 350 Розвести водою до концентрації   100–150 мг йоду/мл

 

5–10 мл/кг отриманого розчину

Наприклад: розвести Томогексол®-240, Томогексол®-300 або Томогексол®-350 водою 1:1 або 1:2

 

Побічні реакції.

Загальні види побічних реакцій.

Побічні реакції на неіонні рентгенконтрастні засоби зазвичай мають помірний або легкий ступінь клінічного прояву, оборотний характер та реєструються з меншою частотою, ніж при використанні іонних контрастних засобів.

Загальні реакції: відчуття жару по всьому тілу, головний біль, задишка, гарячка, пірексія (підвищення температури), тремор, йодний паротит – реакція на введення контрастних засобів, що містять йод (вона може виражатися у вигляді збільшення розмірів та болем слинної залози протягом до 10 днів після дослідження).

Порушення з боку травного тракту: нудота, блювання, дисгевзія, минущий металевий присмак у роті, дискомфорт та біль в ділянці живота.

Шкірні покриви і підшкірна клітковина: висип, еритема, свербіж, кропив'янка, токсичні шкірні реакції, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

Порушення з боку імунної системи: ангіоневротичний набряк та анафілактичний шок, анафілактоїдні реакції, у тому числі анафілаксія. У пацієнтів, що приймають β-адреноблокатори прояви анафілаксії можуть бути атиповими і помилково сприйматися як вагусні реакції.

Порушення з боку серцево-судинної системи: вазовогальні реакції у вигляді артеріальної гіпотензії та брадикардії, артеріальної гіпертензії, тахікардії.

Порушення з боку дихальної системи, торакальні та медіастинальні порушення: набряк гортані, бронхоспазм, набряк легень.

Пошкодження, отруєння або ускладнення процедури: йодизм.

Побічні реакції, пов’язані з внутрішньосудинним введенням.

Природа побічних реакцій, які можуть спостерігатися під час внутрішньоартеріального введення, залежить від місця ін'єкції та дози. При селективній ангіографії та інших дослідженнях, коли контрастний засіб проникає в досліджуваний орган, можуть спостерігатися порушення функцій даного органу.

При введенні в коронарні, мозкові і ниркові артерії може розвинутись артеріальний спазм, що призводить до транзиторної ішемії в досліджуваному органі.

Загальні реакції: віддалений біль або відчуття тепла зустрічається при периферичній ангіографії: контрасний засіб може проникати через гематоенцефалічний бар’єр, в результаті чого виникає накопичення препарату в корі головного мозку, що дозволяє візуалізувати мозкові тканини при КТ; припливи крові до обличчя.

Порушення з боку серцево-судинної системи: аритмії, зниження скорочувальної функції міокарда або ішемія міокарда, постфлебографічні тромбофлебіти, тромбози.

Порушення з боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: артралгія.

Порушення з боку нервової системи: судоми, минущі порушення чутливості, минущі порушення рухових функцій, порушення орієнтації в просторі, кортикальна сліпота.

Порушення з боку сечовидільної системи: ниркова недостатність.

Порушення з боку дихальної системи, торакальні та медіастинальні порушення: ларингоспазм, бронхоспазм, диспное, некардіогенний набряк легенів, кашель.

Порушення з боку ендокринної системи: Пацієнти з ризиком виникнення тиреотоксикозу повинні бути ретельно обстежені перед застосуванням контрастного засобу, що вміщує йод. Можливий розвиток тиреотоксикозу.

Порушення з боку лабораторних показників: збільшення рівня креатиніну сироватки крові.

Реакції у місці введення: біль по ходу судин і відчуття тепла при периферійній ангіографії.

Побічні реакції, пов’язані з інтратекальним  введенням.

Побічні реакції можуть виникати через декілька годин або днів після інтратекального введення. Їх частота приблизно відповідає частоті ускладнень після люмбальних пункцій без введення контрастного засобу. Можливі реакції у місці введення препарату.

Порушення з боку нервової системи: головний біль (навіть протягом декількох діб) запаморочення, місцевий біль, парестезії та корінцеві болі в місці пункції, судоми, фотофобії, менінгізм, менінгіт, у тому числі інфекційний, порушення орієнтації, розлади чутливості, порушення рухових функцій.

Порушення з боку травного тракту: нудота, блювання.

Порушення з боку серцево-судинної системи: зміни електрокардіограми.

Порушення з боку органів зору: короткочасна втрата зору.

Порушення з боку опорно-рухової системи: біль у шиї, біль в ногах.

Побічні реакції, пов’язані з внутрішньопорожнинним  введенням.

Порушення з боку імунної системи: загальні реакції гіперчутливості.

Ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіографія.

Порушення з боку лабораторних показників: підвищення активності амілази в сироватці крові.

Порушення з боку травного тракту: панкреонекроз.

Пероральне застосування. Порушення з боку травного тракту.

Гістеросальпінгографія.

Порушення з боку травного тракту: помірний та скороминучий біль у нижніх відділах живота.

Артрографія.

Порушення з боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: артралгія, артрити, в тому числі інфекційні артрити.

Герніографія.

Загальні порушення: больові відчуття після проведення дослідження.

 

Передозування.

Ризик розвитку симптомів передозування мінімальний, якщо тільки пацієнту протягом короткого часу не вводиться більше 2000 мг/кг йоду. Тривала процедура при високих дозах препарату може позначитися на функції нирок (період напіввиведення – 2 години). Випадкове передозування препарату може зустрічатися при складних ангіографічних процедурах у дітей, особливо у випадках багаторазового введення високих доз.

У випадку передозування необхідно провести корекцію порушень водно-електролітного балансу. Наступні 3 дні слід проводити моніторинг функції нирок. У разі необхідності слід застосувати гемодіаліз для видалення надлишків препарату. Специфічного антидоту не існує.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Безпека застосування препарату в період вагітності не встановлена. Томогексол® під час вагітності може застосовуватися лише у разі крайньої необхідності та після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.

Контрастні засоби незначною мірою потрапляють у грудне молоко. Тому ризик для дитини малоймовірний. Необхідно припинити годування груддю перед введенням препарату та відновити не менше ніж через 24 години після застосування Томогексолу®.

 

Діти. Препарат застосовують у педіатричній практиці.

 

Особливості застосування.

Перед застосуванням рентгеноконтрастного засобу необхідно отримати точну інформацію про пацієнта, враховуючи важливі лабораторні дані (рівень креатиніну в сироватці крові, електрокардіограму, алергію в анамнезі). Перед дослідженням у пацієнта необхідно ліквідувати порушення водно-електролітного балансу та забезпечити достатнє надходження рідини та електролітів.

За 2 години до процедури пацієнт повинен припинити прийом їжі.

Перед застосуванням Томогексол® слід візуально перевірити на відсутність нерозчинних частинок, зміну кольору та порушення цілісності упаковки.

Препарат не можна змішувати в одному шприці з іншими діагностичними та лікарськими засобами.

Томогексол® набирають у шприц безпосередньо перед застосуванням. Невикористаний залишок препарату до подальшого застосування не допускається. 

Ризик виникнення тяжких побічних реакцій на Томогексол® дуже малий. Однак контрастні речовини, що містять йод, можуть спричинити анафілактичні реакції або інші прояви гіперчутливості. З цієї причини слід заздалегідь визначити послідовність лікувальних заходів у разі виникнення побічних реакцій та мати в наявності необхідні препарати і обладнання. Має бути внутрішньовенний катетер на час проведення рентгеноконтрастного дослідження з метою полегшення швидкого внутрішньовенного введення лікарських засобів.

Слід використовувати для введення Томогексолу® окремі шприц і голку та не змішувати з іншими лікарськими засобами.

Наявність в анамнезі алергії, астми та небажаних реакцій на контрастні препарати, що містять йод, потребує підвищеної уваги. У цих випадках необхідно розглянути можливість премедикації кортикостероїдами та антагоністами гістамінових рецепторів.

Порівняно з іонними препаратами, неіонні рентгеноконтрастні засоби менше впливають  in vitro на систему коагуляції крові. При проведенні ангіографічних досліджень слід дуже ретельно дотримуватись їх методик та часто промивати катетер (наприклад, розчином хлориду натрію з додаванням гепарину) для мінімізації ризику тромбозів та емболій, що пов'язані з втручанням.

Перед та після введення контрастного препарату необхідно забезпечити адекватне насичення організму досліджуваного рідиною. Це має особливе значення для пацієнтів з мієломною хворобою, макроглобулінемією Вальденстрема, цукровим діабетом, порушенням функції нирок, а також для дітей і людей літнього віку. У дітей віком до одного року, а особливо у новонароджених, порушення гемодинаміки та електролітного балансу відбувається особливо легко.

Слід бути уважним при дослідженні пацієнтів з тяжкими серцево-судинними захворюваннями і легеневою гіпертензією у зв’язку з ризиком розвитку порушень ритму серця та порушень гемодинаміки.

Хворі з гострою церебральною патологією, пухлинами мозку та епілепсією схильні до розвитку судом і потребують особливої уваги. Підвищений ризик розвитку судом і неврологічних реакцій у алкоголіків і наркоманів. Рідко спостерігалися випадки тимчасового зниження слуху або глухоти після мієлографії, що, ймовірно, пов’язано з падінням тиску спинномозкової рідини внаслідок люмбальної пункції.

Для запобігання розвитку гострої ниркової недостатності, пов’язаної із введенням контрастної речовини, необхідна особлива обережність при обстеженні хворих, які вже мають порушення функції нирок і цукровий діабет і належать до групи ризику. Те ж саме стосується і обстеження пацієнтів з парапротеїнеміями (мієломна хвороба, макроглобулінемія Вальденстрема).

Заходи щодо запобігання побічним реакціям:

– виявлення  пацієнтів, що належать до групи ризику;

– забезпечення адекватної гідратації, якщо необхідно, це може бути досягнуто за допомогою постійної внутрішньовенної інфузії, що розпочалася ще до моменту введення контрастного препарату і продовжується до моменту його виведення нирками;

– запобігання додатковому навантаженню на нирки, що виникає при застосуванні нефротоксичних препаратів, засобів для пероральної холецистографії, перетисканні ниркових артерій, ангіопластиці ниркових артерій, хірургічних операціях – до виведення контрастної речовини з організму;

– повторні рентгеноконтрастні дослідження повинні виконуватися після повної нормалізації функції нирок після останнього введення препарату.

Для попередження лактоацидозу у пацієнтів з цукровим діабетом, які застосовують метформін, перед внутрішньосудинним введенням контрастного засобу, що містить йод, необхідно виміряти рівень креатиніну сироватки крові.

Нормальний рівень креатиніну сироватки/ нормальна функція нирок: прийом метформіну слід припинити під час введення контрастного засобу і не відновлювати протягом 48 годин або до відновлення функції нирок/ креатиніну сироватки крові до нормального рівня.

Зниження рівня креатиніну/ порушення функції нирок: слід припинити прийом метформіну та відкласти обстеження з використанням контрастного засобу на 48 годин. Терапію метформіном поновлюють тільки у випадку, якщо функції нирок або рівень креатиніну сироватки крові залишаються незміненими.

У невідкладних випадках, за яких відмічається порушення функції нирок, лікар повинен оцінити співвідношення ризик/користь для пацієнта від застосування препарату і застосувати запобіжні заходи: припинити прийом метформіну, гідратувати пацієнта, контролювати функцію нирок та спостерігати за симптомами лактоацидозу у пацієнта.   

Особливо обережними слід бути з хворими, у яких тяжкі комбіновані порушення функції нирок і печінки, оскільки у них спостерігається значне зниження кліренсу контрастних речовин. Можливо проведення рентгеноконтрастних обстежень хворих, які перебувають на гемодіалізі, за умови, що діаліз буде проведено одразу після обстеження.

Введення рентгеноконтрастних речовин, що містять йод, може посилювати симптоми міастенії.

При проведенні інвазивних досліджень та втручань у хворих на феохромоцитому необхідне профілактичне застосування альфа-блокаторів для запобігання гіпертонічним кризам.

Необхідна особлива обережність при обстеженні пацієнтів з гіпертиреозом. У хворих з багатовузловим зобом після введення контрастних засобів, що містять йод, існує ризик розвитку гіпертиреозу. Слід пам’ятати про можливість розвитку у зв'язку з введенням контрастних речовин минущого гіпертиреозу у недоношених дітей.

Вихід контрастного засобу з судин у рідких випадках супроводжувався місцевим болем і набряком, що проходили без наслідків. Однак зафіксовані випадки запалення і некрозу тканин. Як загальний захід рекомендується по можливості підняти та охолодити місця введення препарату. У випадку розвитку компартмент-синдрому можливе проведення хірургічної декомпресії. 

Нагляд за пацієнтом

Після введення контрастного препарату слід спостерігати за пацієнтом протягом, як мінімум, 30 хвилин, оскільки більшість побічних реакцій виникає протягом цього часу.

Інтратекальне введення

Після виконання мієлографії пацієнт повинен перебувати у спокої не менше 1 години, лежачи з піднятою на 20° головою та грудною кліткою. Після цього хворий може бути переведений на амбулаторний режим, однак повинен уникати нахилянь. Якщо потрібен постільний режим, підняте положення голови та грудей повинно зберігатися протягом перших 6 годин. При підозрі на низький поріг розвитку судом необхідно спостереження за досліджуваним протягом цього періоду. Амбулаторні пацієнти протягом перших 24 годин після дослідження не повинні залишатися на самоті.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Не рекомендується керувати автотранспортом та працювати зі складною технікою протягом перших 24 годин після інтратекального введення контрастного засобу.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Похідні фенотіазину та інші антипсихотичні лікарські засоби (нейролептики), інгібітори моноаміноксидази, трициклічні антидепресанти, стимулятори центральної нервової системи, аналептики  знижують епілептичний поріг і підвищують ризик епілептичних нападів.

У пацієнтів, що застосовують бета-адреноблокатори, прояви анафілаксії можуть бути атипічними і помилково сприйматися як вагусні реакції. 

Застосування контрастних речовин діабетиками, що приймають бігуаніди (метформін), може призводити до оборотного порушення функції нирок і молочнокислого ацидозу. Для запобігання цьому необхідно припинити прийом бігуанідів за 48 годин до дослідження та розпочати його після повної стабілізації функції нирок.

Пацієнти, що приймали менше ніж за 2 тижні до дослідження інтерлейкін-2, мають схильність до віддалених побічних реакцій (грипоподібні стани або шкірні реакції).

Не сумісне застосування препарату Томогексол® (при інтратекальному введенні) з глюкокортикостероїдами.

Висока концентрація контрастних засобів в сироватці крові і сечі може впливати на результати лабораторних показників білірубіну, білків і неорганічних сполук (наприклад, заліза, міді, кальцію, фосфатів), тому лабораторні аналізи не слід проводити у той же день.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Йогексол – неіонний, трийодований, водорозчинний рентгеноконтрастний засіб.

При дослідженні здорових добровольців після внутрішньовенної ін'єкції йогексолу не було встановлено значущих відхилень більшості показників гемодинаміки, клініко-біохімічних показників та показників коагуляції.

Час досягнення максимальної рентгеноконтрастності при звичайній мієлографії – до 30 хвилин (через 1 годину вже не візуалізується). При комп'ютерній томографії візуалізація контрасту в грудному відділі можлива протягом 1 години, шийному відділі – близько 2 годин, базальних цистернах – 3-4 години. Контрастування суглобових порожнин, порожнин матки, фаллопієвих труб, перитонеальних випинів, панкреатичних і жовчних протоків, сечового міхура досягається безпосередньо після введення.

Фармакокінетика. Приблизно 100 % введеного внутрішньовенно йогексолу видаляється у незміненому вигляді через нормально функціонуючі нирки протягом 24 годин. Максимальна концентрація йогексолу в сечі визначається через 1 годину після ін'єкції. Час напіввиведення препарату у пацієнтів із нормальною функцією нирок становить 2 години. Метаболітів препарату не встановлено. Зв’язування йогексолу з білками плазми не має клінічного значення (менше 2 %) і тому до уваги може не братися.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або світло-жовтого кольору рідина (розчин).

 

Термін придатності. 3 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

 

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці в захищеному від вторинного рентгенівського випромінювання місці при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

 

Упаковка. По 20 мл в ампулі. По 5 ампул у пачці.

По 20 мл або 50 мл, або 100 мл у флаконі. По 1 флакону у пачці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. ПАТ «Фармак».

 

Місцезнаходження. Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 63.